У Верховній Раді сьогодні, 8 серпня, зареєстровано законопроєкт № 7644, який пропонує збільшити видатки загального фонду державного бюджету на 270 млрд грн коштом додаткових внутрішніх запозичень.
Зазначимо, що такі запозичення – це переважно розміщення ОВДП. Значну частину таких облігацій зараз купує НБУ (уже купив на 255 млрд грн). Така купівля фактично є емісією гривні, тобто Нацбанк «друкує» гроші, щоб заплатити ними Мінфіну за ОВДП.
Авторами законопроєкту є велика група народних депутатів, але нардеп Ярослав Железняк написав, що його текст підготовлений Кабміном.
Додаткові витрати передбачається направити на:
- національну безпеку та оборону – 269,5 млрд грн;
- мобілізаційну підготовку галузей національної економіки – 10,3 млн грн;
- поповнення резервного фонду державного бюджету – 715,7 млн грн.
«Реалізація законопроєкту призведе до збільшення розміру дефіциту держбюджету та граничної суми боргу на відповідну суму», — йдеться в пояснювальній записці до проєкту закону.
Додаткові витрати на національну безпеку та оборону призначені для:
- Міністерства оборони (разом із Держспецтрансслужбою) – 241,2 млрд грн, з них оплата праці – 145,4 млрд грн;
- системи МВС (Нацполіція, Держприкордонслужба, Нацгвардія, ДСНС) – 22,9 млрд грн, з них оплата праці – 10,9 млрд грн;
- Головного управління розвідки Міністерства оборони – 2,2 млрд грн, з них оплата праці – 2,0 млрд грн;
- Служби безпеки України – 2,5 млрд грн, з них оплата праці – 2,4 млрд грн;
- Управління державної охорони – 197,2 млн грн, з них оплата праці – 169,6 млн грн;
- Служби зовнішньої розвідки – 139,3 млн грн (усі на оплату праці);
- Адміністрації Держспецзв'язку – 425,0 млн грн, з них оплата праці – 408,1 млн грн.
Отже, загальні витрати держбюджету-2022 можуть зрости до 2 633 млрд грн. Це на 75% (або 1136 млрд грн) більше, ніж було заплановано до початку війни.
Головне від The Page
Дякуємо, що підписалися на The Page.
Буде гаряче!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
Я погоджуюсь з політикою конфіденційності
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки