Суд відхилив апеляцію Міністерства інфраструктури та «Укрзалізниці» на рішення суду першої інстанції, який визнав незаконним наказ міністерства щодо підвищення вантажних тарифів УЗ з 2022 року. Це рішення ще може бути оскаржено в касаційній інстанції. Справа, за якою прийнято рішення, є однією з трьох, у рамках яких бізнес оскаржує правомірність трьох наказів Мінінфраструктури щодо підвищення тарифів УЗ, прийнятих у 2021–2022 роках. Якщо УЗ остаточно програє всі суди, то буде змушена компенсувати бізнесу різницю між тарифами у розмірі 73 млрд грн, раніше повідомила компанія.
Яке рішення суду оспорюють УЗ та Мінінфраструктури
Київський окружний адміністративний суд 11 липня 2024 року визнав протиправним та недійсним наказ Міністерства інфраструктури від 29.10.2021 №586 «Про внесення змін до Коефіцієнтів, які застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги».
Фактично у наказі йшлося про підвищення тарифів на перевезення групи вантажів першого тарифного класу (руда, вугілля, цемент) на 9% із 1 січня 2022 року. Суд аргументував своє рішення тим, що УЗ не спромоглася довести необхідність перегляду тарифів, а рішення про зміну тарифу тільки для одного класу є дискримінаційним.
Справа розглядалася за позовом компанії «ДТЕК Західенерго». Позивач вважає, що під час прийняття наказу порушили низку нормативних принципів.
В «Укрзалізниці» вважають, що суд вийшов за межі своїх повноважень та оцінював доцільність зміни вартості тарифів, а не відповідність такого рішення органа державної влади законодавчим актам.
«Фактично суд взяв на себе повноваження Міністерства інфраструктури та інших органів, які погоджували відповідний наказ та визначили його доцільність, обґрунтованість та правомірність: Мінекономіки, Мінфіну, Держрегуляторної служби та Мін'юсту. «Укрзалізниця» вважає такі дії неприпустимими та оскаржить це рішення суду», – повідомила компанія у серпні.
Як можуть змінитися вантажні залізничні тарифи після рішення суду
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття. Проте її можуть оскаржити протягом 30 днів із дня складання повного судового рішення, подавши касаційну скаргу безпосередньо до Верховного суду. Чи подаватиметься така скарга, поки невідомо.
Зазначимо, що УЗ та Мінінфраструктури просили суд припинити розгляд апеляційної скарги, але їхнє прохання відхилили.
Востаннє УЗ підвищувала тарифи на вантажні перевезення у липні 2022 року – одразу на 70%. Майже половину всієї суми підвищення тоді сплатили компанії групи SCM Ріната Ахметова, оскільки на частку його підприємств на момент підвищення припадало майже 30% залізничних вантажів, що перевозяться.
З початку 2024 року УЗ досягає підвищення тарифів, наполягаючи на зближенні вартості перевезення вантажів різних тарифних класів.
«До кінця року модель тарифоутворення на перевезення вантажів, за якою «Укрзалізниця» працювала з 1997 року, може повністю змінитися», – заявляв голова УЗ Євген Лященко у червні. Оцінювалося, що при ухваленні такого рішення витрати бізнесу сумарно можуть зрости приблизно на 7%. Рішення про таку зміну тарифоутворення поки що не прийнято, а Лященко на початку жовтня залишив УЗ.
Ставлення бізнесу до підвищення залізничних тарифів
Ввести мораторій на підвищення вантажних залізничних тарифів до скасування військового стану та на період не менше двох років після закінчення бойових дій просять об'єднання «Укрметалургпром», Спілка хіміків України, Національна асоціація добувної промисловості України, Українська асоціація виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції та Всеукраїнська спілка. будматеріалів.
«Вважаємо, що тарифна політика державних монополій має бути спрямована на скорочення фінансового тиску на реальне виробництво і бути основою для його відновлення», – йдеться у листі бізнес-об'єднань президенту Володимиру Зеленському, прем'єру Денису Шмигалю, віцепрем'єрам Юлії Свириденко і Олексію Кулебі та міністру фінансів Сергію Марченку від 10 жовтня.
Ба більше, автори звернення просять знизити вантажні тарифи у 2025 році на 15%. На їхню думку, цього можна було б досягти завдяки налагодженню роботи з підтримки та розвитку вантажної бази «Укрзалізниці», оптимізації її витрат та підвищення ефективності використання активів державного монополіста, зокрема завдяки передачі збиткових активів Фонду держмайна або їх списанню.
Читайте також
