Тренди комерційної ілюстрації під час війни The Page
Робота в умовах повномасштабного вторгнення змінила тренди в українському дизайні. Тепер дедалі більше ілюстраторів співпрацюють з замовниками з-за кордону, привертають увагу до української культури та пильно відстежують репутацію клієнтів. Як вони осучаснюють традиційну символіку, відому українцям з дитячого садка, розповідає The Page.
Як дизайнери використовують традиційні символи
Вагомим внеском дизайнерів в український спротив ілюстратор Іван Дудченко називає якісне переосмислення національних символів.
«Я нічого не маю проти калини та лелек. Але дизайнерське комьюніті 2022 року зробило значний стрибок щодо виховання бачення того, як можуть виглядати наші національні символи. Наприклад, я розробляв принти для студії білизни і аксесуарів Rikky Hype. Там також були відомі символи типу калини, але я намагався зробити так, щоб це виглядало сучасно. Щоб цю футболку хотілося купити не тільки моїй мамі, татові чи бабусі, але й молодому поколінню», — розповідає Дудченко.
Арт Івана Дудченко на футболці для wearezrcl. Фото предоставлено автором
Власник дизайн-студії Ярослав Шкрібляк наголошує на важливості саме переосмислення та актуалізації традиційних візуальних образів. Тільки такий підхід може зробити бренд унікальним. Як приклад він навів проєкт зі створенням хустин від дизайнерки Люби Черникової.
«Принт називається «Дукачі». Це традиційна прикраса українських жінок, і, власне, вона лягла в основу концепту. Ідея полягає у відображенні через прикрасу кожної українки, що об’єднані безперервною стрічкою в один народ. Весь прибуток з продажу передаємо на потреби українських військових. Розпродали всі хустки з перших тиражів, зараз додруковуємо ще», — каже Шкрібляк.
Хустка «Дукачі» з елементів, що нагадують традиційну жіночу прикрасу. Фото предоставлено Ярославом Шкрібляком
Робота дизайнерів під час війни: немає запиту копіювати когось
Ярослав Шкрібляк поділився спостереженнями про ще один тренд в українському дизайні, що з’явився раніше, але під час російського вторгнення набув більшої популярності, — відмова від карго-брендингу, тобто від запиту замовника, щоб його продукт нагадував якийсь відомий бренд. Іноді це допомагає новому виробнику перехопити споживачів, що вже звикли до певного оформлення улюбленого продукту.
«Тепер немає запиту копіювати когось. Ми розробляли дизайн для української фабрики «ОКТО», що створює набори для творчості та виходить з ними на європейський ринок. У нас був чіткий меседж, що ми створюємо щось нове. Дуже круто, що власники розуміли, що на експорт можна йти тільки з повноцінним брендом, абсолютно чимось новим, не схожим ні на що», — зауважив Шкрібляк.
Як дизайнери оминають триколор та «зетку»
«В одному з наших проєктів не було навіть традиційного триколора, але були рожевий, блакитний і бежевий, — каже власник дизайн-студії. — Ми вирішили відійти від цієї гами. Взагалі-то триколор — синій, білий, червоний — у нас давно випав з обойми. Річ у тому, що це якщо і не спричинить скандалу, але викликатиме негативні асоціації підсвідомо. У тому й функція айдентики бренду, що вона спрацьовує на глибинному рівні, і треба уникати елементів, що можуть дратувати».
Те саме відбувається і з літерою Z. Символ, що був абсолютно нейтральним, перетворився на той, що дратує. Деякі бренди в Україні протягом року замінили латинську Z на кириличну З, хтось змістив акцент на інші букви або елементи лого.
Іван Дудченко наголошує, що в Україні ще довгий час будуть негативно реагувати на поєднання кольорів російського прапора та літеру Z. Він порівнює це з історією свастики, яка до Другої світової війни була досить позитивним символом у багатьох народів, пов’язаним із сонцем та життям. Проте використання культового знака у нацистській Німеччині перетворило його на емблему смерті. Ця асоціація міцно тримається вже 77 років після закінчення війни.
Зрадлива новорічна гама
«Я мав створити для одного з наших українських брендів промоматеріал під Новий рік. Обрав таку гаму: синій, його відтінок, білий і червоний. Це дуже новорічна гама: темне зимове небо, білий сніг, червоні пакунки з подарунками. Але коли ми на все це подивилися, то навіть вирішили зібрати фокус-групу, після чого довелося змінити концепцію кольорів, щоб взагалі не резонувати з російським триколором», — розповів Дудченко.
Гаму триколору також часто використовують для зображення агресора. Зображення з інстраграм клубу Pictoric
Втім не всі українські компанії, що вже давно мали у своєму брендуванні зашиті триколори, намагаються зараз щось змінити. З одного боку, ця зміна може привернути зайву увагу до «ворожого» символізму, що був присутній увесь цей час. З іншого, давні елементи бренду — важлива складова його цінностей, що не так легко змінити.
«Ми не можемо повністю відмовитися від поєднання цих кольорів, адже вони є державними кольорами багатьох країн, які нас підтримують. Потрібно більше ілюстративної та дизайнерської думки», — наголошує Олег Грищенко, співзасновник клубу ілюстраторів Pictoric, що часто співпрацює з міжнародними інституціями.