У 2022 році захоплення та руйнування «Азовсталі» та Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча призвели до важкого удару по українській металургійній промисловості, оскільки на ці підприємства припадало приблизно 40% виробництва сталі в країні. Робота багатьох інших підприємств була суттєво порушена через бойові дії та ракетні обстріли.
Цього року ситуація в галузі поступово відновлюється, але показники поки що далекі від передвоєнних. За даними об'єднання «Укрметалургпром», у січні – червні цього року вироблено:
- чавуну 2,84 млн тонн (62,5% щодо до січня – червня 2022);
- стали 2,83 млн тонн (62,3%);
- прокату 2,38 млн тонн (59,0%).
За оцінкою «Всесвітньої асоціації сталі» (Worldsteel), за підсумками п'яти місяців 2023 року Україна посідає 17-те місце у світовому рейтингу виробників чавуну та 25-те – виробників прокату. За цими видами продукції виробництво за рік впало на 44%.
зібрало інформацію про те, що відбувається в металургійній галузі станом на початок липня 2023 року.
Експорт продукції металургії
За підсумками січня – червня 2023 року Україна експортувала 550 тис. тонн напівфабрикатів на $299 млн. Обсяги експорту скоротилися на 62% проти аналогічного періоду 2022 року, а дохід – на 67%. Основними імпортерами напівфабрикатів у цей період були: Польща (35,5% постачань у грошовому вираженні), Болгарія (29,8%) та Італія (7,5%). Основними імпортерами у 2022 році були Болгарія (25,6%), Польща (14%) та Італія (12%).
Експорт напівфабрикатів з початку 2023 року стабільно зростав, зокрема, за лютий у натуральному вираженні він збільшився на 81%, за березень – на 25,5%, але в червні впав на 33%. Червневе падіння експерти пов'язують із підривом Каховської ГЕС. Це спричинило тимчасове зупинення виробництва сталі та прокату на «АрселорМіттал Кривий Ріг» та збої в роботі деяких інших підприємств.
Виробництво чавуну в Україні в 2022-2023 роках
Через блокування морських портів зараз єдиний спосіб доправлення українського металу за кордон – залізниця. Однак через великий наплив вантажів «Укрзалізниця» не може опрацьовувати й передавати вагони до Євросоюзу швидко та вчасно. Крім того, логістичні витрати зросли щонайменше вдвічі.
Робота з персоналом і зарплати
Більшість металургійних підприємств із початку війни працюють із негативною чи близькою до нуля рентабельністю. Водночас вони у великому обсязі підтримують ЗСУ. Така складна ситуація позначилася на працівниках галузі, зокрема й у питанні зарплат.
За даними Федерації металургів України (ФМУ), щоб зберегти виробничий потенціал і трудові колективи, підприємства були змушені застосовувати «комплекс стабілізаційних заходів у межах чинного законодавства», спрямованих на оптимізацію витрат (переведення частини працівників у простій або на іншу роботу, зупинення трудових відносин, зупинення окремих положень колективних договорів, навчання нових або суміжних професій тощо). Водночас основна зарплата зазвичай виплачується своєчасно. Потерпілим від обстрілів працівникам надається допомога на відновлення житла та лікування, здійснюється допомога мобілізованим працівникам, пораненим і сім'ям загиблих.
Виробництво сталі в Україні у 2022-2023 роках
Кількість працівників на підприємствах ФМУ зменшилася з початку війни на 41% — зі 126 тис. до 75 тис. осіб. Якщо рахувати лише підприємства, що працюють, то скорочення чисельності становило майже 20%, значною мірою через працівників, мобілізованих до ЗСУ.
У січні 2022 року середня зарплата на підприємствах ФМУ становила 22,14 тис. грн. У травні 2023 року – 22,13 тис. грн. Тобто номінальні зарплати фактично зрівнялися з довоєнними.
З 1 червня «Метінвест» запровадив додаткову премію для працівників виробничих і ремонтних активів. Її розмір може сягати 25% окладу, залежно від рівня виконання колективом встановлених завдань. За результатами роботи у 2022 році Ferrexpo виплатила додаткове заохочення в розмірі середньопланової місячної зарплати всім працівникам. «Інтерпайп» з 1 березня підвищив зарплати всім працівникам у середньому на 15%.
Ринок металоторгівлі
Після падіння торік на 55% український ринок торгівлі виробами із чорних металів у 2023 році показує ознаки пожвавлення, реагуючи на відновлення економіки.
«Метінвест-СМЦ» за підсумками січня – травня 2023 року оцінює ємність українського ринку металопродукції в 1 млн тонн, що приблизно на 1% нижче показника минулого року. Динаміка попиту в різних сегментах металопродукції дуже відрізнялася. Найбільше зростання за підсумками п'яти місяців було в сегменті холоднокатаного прокату – на 34%, до 88 тис. тонн. Водночас у сегменті гарячекатаного прокату відзначено зниження на 4% — до 310 тис. тонн.
За січень – травень на 22% зріс продаж металевих виробів. Основна причина цього – зростання експорту. Також «Метінвест-СМЦ» зазначає зростання попиту на металопродукцію в будівельній галузі – на 18%. Але середньомісячна ємність ринку арматури цього року не перевищує половину місткості січня 2022 року.
З-поміж галузей машинобудування, які активно споживають метал, зараз можна виділити вагонобудування та гірничошахтне машинобудування.
Виробництво прокату в Україні у 2022-2023 роках
За окремими видами металопродукції на внутрішньому ринку зараз відмічено дефіцит, оскільки через війну припинено їхнє виробництво. Найдефіцитнішими у 2022 році на українському ринку були товстий лист від 10 мм і вище, двотаврова балка, кутник і швелер. Брак пропозиції було заповнено завдяки імпорту з країн Європи.
Окрема історія – оцинкований прокат. Через те що найбільший його виробник — ММК ім. Ілліча — був зруйнований, внутрішнє виробництво у 2022 році скоротилося на 74% — до 127 тис. тонн. Водночас, за даними «Метінвест-СМЦ», імпорт оцинкування (переважно з Туреччини) торік зріс на 27% — до 84 тис. тонн.
Експерти вважають, що після завершення війни Україна може перетворитися за окремими позиціями на нетто-імпортера металопродукції. Наприклад, після знищення «Азовсталі» в Україні не залишилося власного виробництва залізничних рейок.
Читайте також
