Законопроєкт про страхування воєнних ризиків, який вже зареєстрований в Раді, є однією з ініціатив в рамках плану відновлення переробної промисловості, прокоментував Дмитро Кисилевський .
Одне з завдань промислової політики уряду, на думку депутата – допомогти українським виробникам замістити підсанкційні російські та білоруські товари.
Як українські виробники можуть зайняти ніші, вільні від рф та білорусі
Є швидкі кроки, які уряд може зробити протягом одного-двох місяців, вважає Дмитро Кисилевський:
- Запровадити ембарго на постачання в Україну білоруських товарів;
- Заборонити постачання російських товарів через треті країни.
Також потрібно добиватись внесення нових груп російських та білоруських товарів в 10-й пакет санкцій.
Кисилевський впевнений, що сьогодні краще сконцентруватись на таких групах:
- частина сортаменту металургійної продукції, яку Україна продовжує виробляти;
- продукція деревообробної промисловості (ми маємо сировину і виробників);
- харчова продукція (шоколад, олія ріпаку).
Як допомогти металургії
Держава колись зробила кроки, щоб українська металургія стала більш конкурентоспроможною. Запровадили мито на експорт металобрухту. Зараз в Раді на розгляді лежить законопроєкт про скасування рентних платежів на частину залізної руди, яка в Україні буде перероблятись в готову продукцію. Ці кроки дозволять українській металургії конкурувати за нишу, яку можно звільнити від росіян.
Що робити з деревообробкою
С 2016 року діє мораторій на експорт лісу-кругляку. За цей час вітчизняна деревообробка наростила певні м’язи за рахунок західних інвестицій. Сьогодні деревообробні підприємства готові конкурувати за заміщення російських та білоруських товарів.
Як відкрити шлях для українського ріпаку
У випадку з олією ріпаку державна регуляція не спрацювала. Мито на експорт насіння ріпаку колись ввели і майже одразу скасували. Тому сьогодні українські аграрії експортують насіння — сировину, а росіяни — олію, тобто продукт з більшою доданою вартістю. Якщо російський ріпак опиниться під санкціями, український бізнес буде не дуже готовий зайняти звільнену нішу.
Інші інструменти промислової політики
Рішення проблеми заміщення російських товарів полягає не тільки в санкціях і не тільки в торговій дипломатії, якщо домовитись про скасування європейських мит.
Інше питання: чи готова держава сприяти виробникам в тому, щоб вони розвивались.
Ніхто не заважає державі надавати дешеве кредитування українським виробникам. Є чудова програма «5-7-9%». Проте левова частка грошей в її межах спрямовується на кредити для агросектору та торгівлю, тобто галузі із значно меншою доданою вартістю. На виробництво поки йде близько 15% цих доступних кредитів.
Бажано також докапіталізувати Експортно-кредитне агентство України, щоб воно могло надавати експортерам більше фінансової підтримки.
Локалізація не дуже подобалась європейцям, коли ми її тільки запровадили. Тим не менш, ЄС в угоді про асоціацію визнав право України застосовувати вимоги локалізації до третіх країн і навіть — в невеликих лімітах — до деяких європейських виробників.
Ми, наприклад, можемо поширити локалізацію на ліфти неєвропейських виробників — і допомогти українським компаніям зайти в нішу, звільнену від російських виробників. Тому що сьогодні туди вже зайшли турецькі та китайські компанії.
«Всі ці інструменти промислової політики відповідають духу ЄС, нашим зобов’язанням на вступ до Європейського Союзу — і обставинам воєнного часу», — підкреслив Дмитро Кисилевський.