У Європі можуть заборонити можливість повторного запуску російських газопроводів і нафтопроводів

Автор

Валерій Моісєєв

Країни G7 і Євросоюз збираються заборонити імпорт російського трубопровідного газу за напрямками, на яких раніше було скорочено постачання. Брюссель може вжити аналогічних заходів і щодо російських нафтопроводів, повідомили джерела газети Financial Times (FT).

У G7 мають намір ухвалити рішення за підсумками саміту в Хіросімі, який відбудеться 19 – 21 травня. Санкції потрібні, щоб «переконатися, що партнери не змінять свою думку в гіпотетичному майбутньому», повідомило джерело FT. У проєкті резолюції йдеться, що країни G7 і надалі скорочуватимуть використання російських енергоносіїв, зокрема, запобігаючи «повторному відкриттю шляхів, раніше закритих через використання Росією енергії як зброї».

FT пише, що на початку російсько-української війни Європа уникала обмежень на трубопровідний газ через високу залежність від нього. Зараз частка російського газу у європейському імпорті впала з понад 40% до 10%. Європейське ембарго обговорюється в рамках 11-го пакета санкцій ЄС.

Нагадаємо, що постачання нафтопроводом «Дружба» до Німеччини та Польщі фактично було зупинено в лютому — березні цього року. Зараз на німецькі нафтопереробні заводи цим маршрутом прокачується тільки нафта з Казахстану. Газопроводи «Північний потік» і «Північний потік – 2» було підірвано у вересні 2022 року. Газопровід «Ямал – Європа» перебуває під російськими контрсанкціями. Основним для постачання газу зараз є український маршрут.

Контекст. Після початку повномасштабної війни в Україні РФ перетворилася з основного джерела газу для Європи на третьорозрядного постачальника. У першому кварталі 2023 року «Газпром» забезпечив 7,5% загального імпорту газу до ЄС, тоді як рік тому його частка становила 28% (приблизно 260 млн кубометрів на добу), а у 2021 році – 40%. За 2022 рік експорт «Газпрому» до країн ЄС скоротився на 80 млрд кубометрів — до 62 млрд, а 2023 року може впасти до 23 – 25 млрд куб. м.

Маршрути постачання російського газу до Європи

За оцінкою МЕА, Європа заплатила $270 млрд за відмову від російського газу у 2022 році через зростання цін. З 80 млрд кубометрів російських обсягів, що випали, у 2022 році тільки 55 млрд замінено зрідженим природним газом (ЗПГ), а решта – скороченням споживання.

Європейські компанії підписали поки що лише один довгостроковий контракт на ЗПГ із негайним початком постачання, а загалом із початку війни укладено 10 контрактів загальним обсягом 13 млн тонн на рік (17 млрд кубометрів). Відсутність довгострокових контрактів означає, що європейські компанії потенційно могли б повернутися до закупівель російського газу.

До початку війни контрактна база «Газпрому» у Європі становила 200 млрд кубометрів на рік, з яких не менш як 130 млрд кубометрів було гарантовано зобов'язаннями take-or-pay («бери або плати»). Після початку війни багато європейських компаній відмовилися від постачань. Але з них поки що тільки фінська Gasum звернулася до арбітражу для розірвання довгострокового контракту з «Газпромом». Приблизно десять інших компаній подали позови до російської держкомпанії щодо відшкодування збитків від недопостачання. Нині переважна частина довгострокових контрактів «Газпрому» у ЄС юридично залишаються чинними, але фактично не виконуються.

Станом на лютий цього року російський газ у ЄС отримували Угорщина (14 млн кубометрів на добу), Італія (13 млн), Словаччина (6 млн), Австрія (4 млн) та Греція (1,5 млн). Загальний обсяг цих чинних контрактів – 45 млрд кубометрів на рік, але реальний відбір за ними зараз утричі менший за контрактний.

Більшість контрактів закінчується у 2027 – 2031 роках. Наскільки європейські компанії мають намір дотримуватися умови take-or-pay, залишається незрозумілим.

Водночас є велика ймовірність того, що до 2025 року «Газпром» фізично не зможе постачати газ до Європи навіть у невеликих поточних обсягах – у нього бракує трубопровідних потужностей у напрямку Європи.

Єдиний надійний маршрут – друга нитка «Турецького потоку» (45 млн кубометрів на добу), якою отримують газ Угорщина, Сербія, Греція, Північна Македонія та ще низка балканських країн, – завантажений майже повністю. З чотирьох ниток «Північних потоків» уціліла одна. Однак поновлення прокачування нею залежить від рішення Німеччини, яка вже відмовилася від отримання російського газу.

Перспективи постачання газу через Україну дуже туманні. Зараз «Газпром» подає через Україну приблизно 40 млн кубометрів на добу, технічно можливо збільшити обсяги щонайменше вдвічі. Однак наприкінці 2024 року закінчується транзитний контракт. Його продовження в нинішніх умовах є неможливим.