Наприкінці вересня Кабінет Міністрів призначив ексмера Житомира Сергія Сухомліна керівником Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури. Попередній глава цього агентства Мустафа Найєм подав у відставку у червні цього року. Свій відхід він пояснив тим, що йому та агентству заважали працювати. У створенні цих перешкод він звинуватив уряд на чолі з Денисом Шмигалем. У травні було відправлено у відставку голову Мінвідновлення Олександра Кубракова. На це негативно відреагували західні партнери України, але відставки Кубракова вимагали в Офісі президента. Внаслідок цього на чергову міжнародну конференцію з відновлення України урядова делегація поїхала без керівників відомств, ключових у питаннях відновлення.
Але процес відновлення продовжується. Про те, як саме він триває, певне уявлення дає моніторинг, який ведуть «Центр економічної стратегії» та «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій». Днями вони представили 13-й випуск публікації «Контроль витрат на відновлення України». 
представляє найважливіше з неї.
Як планується фінансувати відновлення у 2025 році
Уряд подав до парламенту проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік. У ньому фінансування програм Мінвідновлення та Агентства відновлення збільшено відповідно до 20,2 млрд грн (з яких 11,2 млрд грн загальнодержавні програми) та 35,9 млрд грн. Традиційно більше фінансування передбачено за спеціальним фондом бюджету – тому фактичне фінансування може виявитися більшим.
Місцевим бюджетам на програми відновлення та ремонту житла виділено 8 млрд грн субвенції.
Частково відновлено фінансування Дорожнього фонду (2024 року його не було): 17,9 млрд грн – на будівництво доріг (державних та субвенція на місцеві дороги).
Скільки проєктів відновлення на вересень 2024 року
У Цифровій екосистемі для підзвітного управління відновленням DREAM записано 7147 проєктів на стадії ініціації та виконання (6786 проєктів було місяць тому). Темпи реєстрації проєктів повільні, ймовірно, через погане їхнє фінансування.
Потреба у фінансуванні цих проєктів становить 362,8 млрд грн, з них підтверджене фінансування становить лише 60,1 млрд грн (56,7 млрд грн місяць тому).
Найбільші будівельні тендери січня-серпня 2024
Кількість виконуваних проєктів зросла до 3888 (місяць тому було 3673).
За останній місяць суттєво знизилася подача проєктів із наявним фінансуванням. До таких відносяться:
- м. Київ, Вінницька обл. – реабілітаційні центри, які фінансуються урядом Франції;
- Київська обл., Фастів – будівництво демонстраційного району, самодостатнього у водо- та енергопостачанні, площею 25 га фінансує Франція (687 млн грн);
- Чернігівська обл. – будівництво очисних споруд, фінансування – Мінфін Франції;
- Миколаївська обл. – об'єкти освіти, насамперед будівництво укриттів.
Закупівлі на відновлення у січні – серпні 2024 року
У січні-серпні 2024 року оголошено 82,7 тис. будівельних закупівель. З них завершено 92,8% (76,7 тис.), не відбулося – 4,2%, скасовано – 1,7%, ще триває – 1,3%.
Сума закупівель становить 168,9 млрд грн, у тому числі сума закупок серпня – 11,2 млрд грн (без урахування лотів, за якими не визначено поточну вартість).
Електронну систему використали для 14 тис. завершених закупівель (17%) на загальну суму 107,5 млрд грн (63,7%).
Оборонні закупівлі становили 21,8 млрд грн – 12,9% від загальної суми будівельних закупівель. Поточна сума оборонних закупівель серпня становить лише 32 млн. грн.
Лідери закупівель – січень-серпень 2024
Серед організаторів закупівель лідерами з початку року стали: КП «Київський метрополітен» (14,3 млрд грн), Служба відновлення на Одещині (7,6 млрд грн) та «Укргідроенерго» (7,0 млрд грн).
Переможцями закупівель за їхньою вартістю стали: учасники оборонних закупівель (21,8 млрд грн); група компаній «Автострада» (17,2 млрд грн) та «Автомагістраль-Південь» (5,8 млрд грн).
Конкурентність закупівель дуже низька. 77,5% закупівель із використанням електронної системи залишаються неконкурентними. Серед усіх закупівель – неконкурентні 96%.
Три та більше учасників у завершених тендерах з використанням електронної системи у серпні були лише у 3,6% закупівель, на які припало лише 2,3% загальної суми.
Прифронтові будівельні закупівлі
Із загального річного виторгу будівельних компаній прифронтових регіонів 37,1 млрд грн понад половина припадає на будівництво житлових та нежитлових будівель (52%). Іншими поширеними будівельними роботами були будівництво доріг і автострад (19%) та електромонтажні роботи.
Попри те, що будівництво будівель сумарно переважає у структурі закупівель, чотири найбільші за сумою будівельні тендери у січні – серпні були у сфері дорожнього будівництва.
Серед прифронтових регіонів найбільший будівельний виторг у Харківській області – понад 16 млрд грн.
У дев'яти з десяти найбільших будівельних компаній із прифронтових регіонів збільшився виторг у 2023 році порівняно з 2022-м. Зменшив обсяг реалізації лише лідер списку – «Південенергобуд».
У прифронтових регіонах не залишилося будівельних компаній із річною виручкою понад 2 млрд грн, але кілька компаній можуть досягти цього показника за підсумками 2024 року.
Найбільші будівельні компанії прифронтових регіонів сконцентровані у Харківській та Миколаївській областях. В інших регіонах найбільший виторг – у «Шахтобудівної компанії» (Донецька обл., 1,2 млрд грн), «Євробудкомплекту» (Запорізька обл., 545 млн грн), ДП «Сумський облавтодор» (367 млн грн).
Кінцевими бенефіціарами найбільших прифронтових будівельних компаній є громадяни України, для котрих це основний бізнес. Виняток – «Шахтобудівна компанія» та «Шахтобудмонтажне управління №1», контрольовані «Шахтоуправлінням Покровське» Ріната Ахметова. Декілька компаній перебувають у комунальній власності: «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (Запоріжжя, виручка за минулий рік – 299 млн грн), «Дорожрембуд» (Суми, 131 млн грн), «Харківміськліфт» (114 млн грн). Найбільшою компанією сектору з іноземним власником є запорізький «Інкомцентр-Інвест» із виручкою 127 млн грн, що належить Ашоту Симоняну (Вірменія).
Читайте також
