У центрі Львова, за кількасот метрів від опери та буквально через дорогу від Краківського ринку, розташований комплекс із 19 обшарпаних будівель ПрАТ «Проєктно-конструкторський інститут конвеєробудування» («ПКІК»). Створений 1998 року інститут розробляв і проєктував конвеєри, їх використовували понад 2 тис. підприємств. Однак зараз «ПКІК» фактично не займається профільною діяльністю та виживає, надаючи в оренду приміщення, що йому належать, під склади та магазини.
У вересні в Україні відновилася мала приватизація, на торги було виставлено й держпакет акцій ПрАТ «ПКІК». Аукціон відбувся 11 жовтня, покупцем стало ТОВ «Кріт Фінанс Груп». Його директор Олександр Щур розповів 
про те, що мають намір робити із цим об'єктом і як планують вибудовувати стосунки з міноритарними акціонерами.
Об'єкт малої приватизації у Львові — Проэктно-конструкторський інститут конвеєробудування
Характеристики проєктного інституту у Львові
- Що продали: держпакет акцій у розмірі 72,7% статутного капіталу ПрАТ «ПКІК».
- Адреса: Львів, вул. Базарна, 20.
- Площа земельної ділянки: 0,568 га, технічну документацію та правовстановлювальні документи на землекористування не оформлено.
- Кількість будівель і споруд: 19.
- Загальна площа споруд: 5 378 кв. м.
- Кількість працівників: 22.
- Статутний капітал: 324 850 грн.
- Фінансова звітність «ПКІК» за 2020 рік: дохід – 3,24 млн грн; чистий прибуток – 119 тис. грн; активи – 2,18 млн грн; зобов'язання — 0.
- Податковий борг станом на 1 січня 2022 року: 34,7 тис. грн.
- Договори оренди: 37, із них 34 закінчуються 31 грудня 2022 року.
Проектно-конструкторський інститут конвеєробудування у Львові
Мала приватизація: на яких умовах держава продала свою частку
Переможець аукціону має виконати три зобов'язання. Два з них стандартні: протягом пів року потрібно погасити заборгованості із зарплати та перед бюджетом, а також не звільняти працівників.
Крім того, покупця зобов'язали забезпечити відповідне зберігання в архіві інституту науково-технічної документації, що належить до Національного архівного фонду України, і передати її на постійне зберігання до Центрального державного науково-технічного архіву України протягом двох років.
Як проходив аукціон із продажу проєктного інституту
У торгах за схемою британського аукціону – з підвищенням ціни – узяли участь чотири компанії. Початкова ціна лота на аукціоні 11 жовтня з приватизації державного пакета акцій ПрАТ «ПКІК» становила 1,8 млн грн.
«Кріт Фінанс Груп» виграло аукціон, запропонувавши за лот 28,02 млн грн. Переможець розпочав торги із суми 20,07 млн грн, претендент, який посів друге місце, — із 15 млн грн. Остання його ставка відрізнялася від пропозиції переможця однією копійкою.
Проектно-конструкторський інститут конвеєробудування Орендарі у проектно-конструкторському інституті конвеєробудування у Львові Робочі приміщення у Проєктно-конструкторському інституті конвеєробудування у Львові
За словами директора «Кріт Фінанс Груп» Олександра Щура, після оплати підприємству не одразу передали акції.
«На це є об'єктивні причини: відсутність інтернету, зв'язку, які необхідні для здійснення цієї транзакції, — зазначив він. — Є й суб'єктивні. Цього літа було ухвалено зміни до закону про приватизацію, які спрощують її правила. Регіональні відділення Фонду державного майна (ФДМ) мають отримати від головного офісу Фонду чіткі й недвозначні інструкції, як їм діяти на практиці. Наприклад, як визначити, чи потрапляють об'єкт приватизації та покупець під дію антимонопольного законодавства, як застосовувати на практиці нові норми закону про приватизацію держмайна».
Що покупець має намір робити з інститутом у Львові
За даними YouControl, до аукціону співвласниками ПрАТ «ПКІК», крім Фонду держмайна, були ТОВ «Краківський ринок» (22,4%) і 42 фізособи (їхня загальна частка 4,9%). Олександр Щур зізнається, що йому поки що незрозуміло, хто володіє акціями, що залишилися. Однак він не бачить у цьому проблему: «Власники можуть і мають домовлятися. Величина пакета акцій дає нам змогу провести загальні збори акціонерів, обрати голову правління, бо зараз є лише виконувач обов'язків, провести ревізію й намітити шляхи розвитку підприємства».
Про майбутнє об'єкта керівник «Кріт Фінанс Груп» говорить скупо: компанія придбала його для реновації.
Як, на думку нового власника, має відбуватися мала приватизація
Олександр Щур вважає, що під час війни інвестори беруть на себе величезні ризики, купуючи держвласність. Тому йому хотілося б, аби Фонд держмайна був не просто продавцем, який наступного дня після отримання грошей забуває про покупця, а сервісною організацією для нового власника держвласності. За такого підходу інвестори могли б отримувати допомогу в разі оформлення угоди або ліцензії, якщо в ній виникає потреба.
«Якщо помріяти, то хотілося б, аби ФДМ говорив: «Знаємо, що ви купили вбитий об'єкт, але ми хочемо, щоб ви його швидше запустили. Для цього ми маємо спеціальну програму для інвесторів: наш співробітник займеться вами, візьме за руку, відведе до держбанку, який має свою програму для власників приватизованих підприємств, щоб вони швидше повернули активи до життя», — сказав Олександр Щур. – Якби була підтримка інвесторів державою, то об'єкти держвласності продавалися б значно дорожче».
Орендарі у проєктно-конструкторському інституті конвеєробудування у Львові
