Національний банк 26 січня оприлюднив оцінки поточної макроекономічної ситуації в Україні та прогнози щодо її зміни. Одночасно НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25% річних.
Облікова ставка – це фактично вартість кредитів, які НБУ видає комерційним банкам, що впливає на ціну кредитів на ринку та робить гривневі депозити привабливішими. Змінюючи величину облікової ставки, НБУ прагне регулювати рівень інфляції в країні.
Також Нацбанк вирішив знову підвищити нормативи формування банками обов'язкових резервів. Регулятор вважає, що це має призвести до зростання привабливості гривневих активів, підтримки курсової стабільності та поступового зниження інфляції.
Інфляція в Україні в січні 2023 року
За підсумками 2022 року споживчі ціни зросли на 26,6%. Водночас показник інфляції в річному вимірі за останні три місяці майже не змінювався. Стабілізації інфляційного тиску сприяли:
- деокупація територій;
- розширення пропозиції харчових продуктів;
- слабший споживчий попит за умов енергетичного терору Росії;
- фіксовані тарифи на житлово-комунальні послуги;
- фіксований курс гривні щодо долара;
- налагодження логістики.
Інфляція поступово знижуватиметься й залишатиметься керованою завдяки заходам Національного банку та уряду, а також підтримці міжнародних партнерів. НБУ прогнозує уповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році, до 10,4% – у 2024-му та до 6,7% – у 2025-му.
Російські удари сповільнили відновлення економіки
Відновлення економіки перервалося через російські удари по енергетичній інфраструктурі. У міру зниження ризиків безпеки Україна повернеться до сталого економічного зростання у 2024 – 2025 роках.
Пресбрифінг щодо рішень правління НБУ з монетарної політики — січень 2023 (відео)
Спад ВВП у IV кварталі 2022 року поглибився до 35% у річному обчисленні. Проте підприємства торгівлі та сектору послуг досить швидко адаптувалися до вимкнення електроенергії. Обмеженим був вплив і на аграрний сектор. Значних втрат зазнала промисловість, зокрема металургія.
Водночас завдяки найкращим результатам ІІІ кварталу та швидкій адаптації частини бізнесу та населення до нових умов оцінку падіння реального ВВП у 2022 році загалом покращено до 30,3%.
Національний банк очікує незначне зростання реального ВВП у 2023 році – на 0,3%.
Зниження ризиків безпеки разом із відновленням повноцінної роботи портів, збільшенням урожаїв, поступовим відновленням виробничих потужностей, налагодженням логістики та пожвавленням внутрішнього попиту мають сприяти зростанню економіки у 2024 – 2025 роках. Велике значення матиме м'яка фіскальна політика. Завдяки цим чинникам у 2024 році реальний ВВП зросте на 4,1%, а у 2025 році – на 6,4%.
Макроекономічний прогноз НБУ
На економіку впливає дефіцит зовнішньої торгівлі
Останніми місяцями експорт українських товарів залишався стійким, але низьким, тоді як імпорт значно зріс через необхідність закуповувати альтернативні джерела енергії та паливо. Це спричинило збільшення негативного сальдо торгового балансу. Дефіцит торгівлі компенсувався завдяки надходженню офіційного фінансування, зокрема, грантів і грошових переказів від трудових мігрантів. Зрештою сальдо поточного рахунку за підсумками 2022 року зведено з профіцитом.
Однак у 2023 році очікується значний дефіцит поточного рахунку з двох причин:
- збільшиться дефіцит торгівлі харчовими продуктами, оскільки експорт знизиться через гірші врожаї та дефіцит електроенергії, а імпорт зросте внаслідок підвищеного попиту на енергоносії та товари, що забезпечують енергоавтономність;
- вищими, ніж очікувалося, будуть витрати вимушених мігрантів за кордоном.
Як на економіку України впливає міжнародна фінансова допомога
У 2022 році Україна отримала приблизно $32 млрд міжнародної допомоги, з яких понад $14 млрд складали гранти. Завдяки цьому вдалося профінансувати більшу частину дефіциту зведеного бюджету, а також наростити міжнародні резерви до $28,5 млрд. Поточний рівень резервів дає змогу забезпечити стійкість валютного ринку.
З огляду на вже анонсовані обсяги міжнародної допомоги та прогрес у переговорах із МВФ загальний обсяг офіційного фінансування у 2023 році може перевищити $38 млрд. Це дасть змогу уникнути емісійного фінансування («друкування гривні») бюджетного дефіциту у 2023 році та підтримати міжнародні резерви на достатньому рівні.
Ключові ризики для макроекономічної ситуації
НБУ переглянув свій прогноз з огляду на інтенсифікацію бойових дій і посилення ударів по критичній інфраструктурі. Базовий сценарій нового макропрогнозу передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки з початку 2024-го, а не з середини 2023 року.
Інтенсифікація війни та вищий, ніж передбачається, дефіцит електроенергії можуть суттєво обмежити економічну активність і посилити інфляційний тиск. Актуальні для прогнозу й інші ризики:
- виникнення додаткових бюджетних потреб і формування значних фінансових дефіцитів в енергетичній сфері;
- відтермінування повернення значної частини громадян в Україну та потенційна додаткова міграція за кордон, що обмежуватиме споживчий попит, а в тривалій перспективі загрожуватиме загостренням проблем на ринку праці;
- неритмічність надходження зовнішнього фінансування;
- ускладнення роботи «зернового коридору».
***
Наступне засідання правління НБУ, на якому розглянуть питання облікової ставки, відбудеться 16 березня.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
