Фото: Нацбанк
Через епідемію COVID-19 Україна, як і інші країни, опинилася на порозі економічної кризи. На цьому тлі в країні почали активно обговорювати можливість дефолту. І хоча глава Нацбанку Яків Смолій не бачить підстав для такого розвитку подій, президент Володимир Зеленський напередодні заявив, що без допомоги міжнародних партнерів дефолт Україні таки загрожує.
Що чекає на країну в разі оголошення дефолту — низький кредитний рейтинг, зіпсований імідж в очах міжнародних партнерів, знецінення гривні та відтік інвестицій чи можливість зменшити боргове навантаження для свого розвитку? Про це The Page запитало керівника аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія, який є противником дефолту, та кандидата економічних наук Олександра Хмелевського, який вважає, що дефолт вигідний Україні.
Про дефолт та його ймовірність в Україні
Олександр Хмелевський: «Дефолт — це невиконання позичальником своїх зобов’язань (пропущений платіж основної суми або відсотків), рішення уряду про зупинення обслуговування облігацій та кредитів і проведення в подальшому переговорів з інвесторами або реструктуризація боргу».
«Дефолт буде. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на одному з ток-шоу заявив, що уряд проводить переговори про реструктуризацію угоди з інвесторами. Очевидно, такі переговори вже йдуть, тому дефолт — це питання часу».
Олександр Хмелевський
незалежний експерт, к.е.н.
«Україні потрібно зробити все, щоб уникнути дефолту. Зараз уряд навіть уникає цього слова».
Олександр Паращій
Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital
Олександр Паращій: «Щодо слів прем’єра, то через декілька годин пресслужба уряду випустила офіційний пресреліз, де повідомила, що держава обслуговуватиме борги, та уточнила, що йшлося про рефінансування (домовленість боржника з кредитором на ринкових умовах про новий борг), а не про реструктуризацію (домовленість про новий борг на неринкових умовах). І останнє це дефолт. Тобто з вуст високопосадовця такі слова зараз не звучать, і це дуже правильно. Україна повинна залишатися передбачуваною і демонструвати, що вона готова виконувати свої зобов’язання.
Я гадаю, що в нас є всі можливості за допомогою Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, Європейського союзу та США, які готові нам допомагати, рефінансувати ті борги, які ми цього року повинні виплатити назовні».
Про допомогу МВФ в разі дефолту
Олександр Хмелевський: «МВФ жодним чином не рятує від дефолту. Кошти організації мають обмежене використання, тобто Фонд не фінансує дефіцит держбюджету, інвестиції, вкладення в українську економіку, ними не можна погасити раніше отримані кредити, крім запозичень від самого МВФ. Кошти надходять у валютні резерви Нацбанку, причому останній не має права їх продавати для підтримки курсу гривні. Тому він їх розміщує за кордоном, вкладає в облігації США. Ці кошти не працюють на українську економіку. Ба більше, є багато прикладів, коли країни, які мали програму співробітництва з Фондом, оголошували дефолт. Наприклад, Росія 1998 року оголосила дефолт наступного дня після того, як отримала черговий транш від МВФ. Або Україна 2015 року мала програму співробітництва з Фондом, але у вересні був дефолт і реструктуризація боргів».
Олександр Паращій: «Реструктуризація 2015 року була під керівництвом Фонду — без нього ми б її не мали. Тоді Україна практично заручилася підтримкою МВФ на $40 млрд, $15 млрд з яких дав Фонд, а інші гроші ми практично вигризали з його допомогою шляхом продовження терміну обігу наших боргів.
Щодо того, що гроші від МВФ не йдуть у бюджет, то це усталена практика, але зараз уряд домовляється про те, аби гроші, які ми можемо отримати цього року, пішли на покриття дефіциту держбюджету. І я впевнений, що організація, розуміючи складність ситуації в усьому світі, піде на поступки».
Про наслідки дефолту
Олександр Паращій: «Після мікродефолту 2015 року Україна фактично п’ять років має низький кредитний рейтинг. Сьогодні ставки за п’ятирічними облігаціями сягають 14% у доларі. За таких умов у держави ще довго не буде можливості позичати гроші на зовнішніх та приватних ринках. Навіть такі країни, як Ангола, Кенія, Уганда та Руанда, в очах міжнародних кредиторів мають вищий кредитний рейтинг, адже вони не допускали дефолту.
«Якщо зараз наша країна оголосить дефолт, ми будемо відкинуті в очах усіх міжнародних кредиторів ще на п’ять років назад».
Через це Україні просто не довірятимуть, ми не зможемо залучати дешеве фінансування за кордоном і будемо вимушені ще п’ять років жити з програмами МВФ, чого нам робити не потрібно».
Олександр Хмелевський: «Факт дефолту в минулому жодним чином не впливає на кредитний рейтинг зараз, він обумовлений лише неплатоспроможністю України. Ми маємо велику суму боргу ($50 млрд), але не маємо коштів для його погашення і джерел, окрім перекредитування. У нас також стабільно негативне сальдо зовнішньої торгівлі, тому ми весь час просимо гроші.
Щодо інвесторів, то після оголошення дефолту вони від нас не відвернуться, бо в них дуже коротка пам’ять, а жадібність завжди перемагає. Є багато прикладів, коли через рік-два після дефолту інвестори йшли і знову вкладали гроші. Наприклад, після жорсткого російського дефолту 1998 року інвестори втратили близько 80% своїх вкладень, але через два роки розмір вкладень перевищив додефолтний рівень. Така ж ситуація і з нашим дефолтом 2015-го — інвестори і зараз купують українські облігації.
«Жодних негативних наслідків у плані інвестицій в Україну після дефолту не буде».
Кому вигідний дефолт
Олександр Хмелевський: «Дефолт вигідний Україні. Нагадаю, що цього року в бюджеті країни закладено понад 400 млрд грн на обслуговування держборгу, що складає 40% усіх надходжень до держбюджету. Близько 142 млрд грн — це лише відсотки за цим боргом. Тут усі пенсії, зарплати бюджетників та інші витрати. З таким боргом жити довго ми не зможемо, а мета дефолту — це реструктуризація боргу, тобто часткове його списання, відтермінування погашення і зниження відсотків за кредитами.
Ми маємо близько $35 млрд приватного боргу від США, МВФ та ЄС. Гадаю, потрібно провести реструктуризацію всього боргу, а не тільки того, що виплачується 2020-го.
Загалом борг сформували через недолугу і навіть злочинну політику української влади. Нацбанк також протягом багатьох років проводить політику знищення української економіки через високі відсоткові ставки, а регулятор міг би перекредитувати внутрішній борг за ставкою 0,1% або 1%, і нічого страшного в цьому не було б».
Олександр Паращій: «Дефолт Україні точно не вигідний, адже це криза довіри до всієї влади держави всередині і назовні. Але якщо говорити про цифри, то дефіцит бюджету в нас запланований на 90 млрд грн, і якщо до кінця 2020-го ми зекономимо 40 млрд грн, то залишиться 50 млрд грн, і де ми їх знайдемо — невідомо, тільки за рахунок нових запозичень. Щодо реструктуризації боргу: нам потрібно сплатити $4 млрд, але з них реструктурувати ми можемо тільки $1,3 млрд. Іншу частину боргу ми не можемо реструктурувати, адже він офіційний, а не приватний».
«Ми не можемо дефолтити перед Європейським союзом і США, адже одразу отримаємо від них санкції, «заморозку» всіх програм, й Україна стане вигнанкою. Тож чи варто оголошувати дефолт та здіймати паніку на валютному ринку, аби відтермінувати виплату $1,3 млрд, які нас не врятують?»
Вплив дефолту на українців
Олександр Паращій: «Дефолт означає автоматичне пониження кредитних рейтингів, і не тільки держави, а й усіх компаній, які також кредитуються на зовнішніх ринках. Тобто всі олігархи, які беруть гроші на зовнішніх ринках, автоматично стануть банкрутами. У них почнуть відбирати гроші, які були ними запозичені, відбудеться великий відтік валюти та девальвація.
Гривня насправді має хороший потенціал до зміцнення навіть в умовах сьогоднішньої ринкової економіки. Те, що в останні тижні гривня знецінювалася, — результат невизначеності. Люди та бізнес біжать до обмінників і на міжбанк. Бо точаться розмови про те, що не буде програми з МВФ, і про те, що буде дефолт».
«Наслідки дефолту однозначні: гривня просто обвалиться».
Олександр Хмелевський: «Завдяки дефолту держава зменшить боргове навантаження, відповідно, вона зможе успішніше розвиватися, тобто збільшувати соціальні витрати, піднімати зарплати, пенсії, більше витрачати на медицину, освіту та інші сфери.
Щодо кредитного рейтингу, то 2015 року встановили дефолтні кредитні рейтинги, і ніхто з українських корпорацій не збанкрутував — вони реструктурували свій борг на корпоративному рівні та продовжили існування. Що стосується девальвації гривні, то ми маємо сильну американську та європейську економіки, але слабку українську, а відповідно сильні долар та євро і слабку гривню. За умов вільного валютного ринку та вільного ринку капіталів гривня девальвуватиме постійно, наші кошти постійно виводитимуться за кордон, незалежно від того, буде дефолт чи ні.
«Боротьба проти девальвації гривні, яку ведуть Нацбанк і уряд шляхом високих відсоткових ставок, веде до загибелі української економіки. Наші компанії не мають дешевих кредитів, вони не можуть розвиватися і вкладати свої кошти. Така політика є абсолютно хибною».
Зупинити девальвацію гривні ми можемо виключно адміністративними методами. Потрібно повністю переглянути нашу валютну політику, держава повинна перестати гратися в ринки, допомагати спекулянтам і суттєво врегулювати зовнішньоекономічну діяльність, запровадити жорстокий валютний контроль, аби можна було зафіксувати гривню».