На початку березня Верховна Рада призначила новим прем’єр-міністром Дениса Шмигаля, який привів за собою й новий уряд. За два тижні роботи він ще не встиг показати значних результатів, але бізнес має надію, що новий Кабмін допоможе підприємцям під час пандемії, уникне дефолту та продовжить реформи, які почав уряд Олексія Гончарука.
обговорило це питання з главою Центру економічної стратегії Глібом Вишлінським та депутатом від партії «Слуга народу», членом комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольгою Василевською-Смаглюк.
Про відношення до зміни уряду
«Зміна уряду в умовах кризи, що насувається на Україну, — це безвідповідально з боку влади, адже будь-які подібні рішення створюють додаткові проблеми».

Гліб Вишлінський
глава Центру економічної стратегії
Гліб Вишлінський: «Перша проблема — уряд сформували не в повному обсязі. Судячи з усього, він і надалі так працюватиме. Це додатково навантажує уряд, наприклад, автоматичним звільненням чи призначенням нових заступників міністрів, на яких і так за нинішніх умов висить дуже багато роботи, поданням заново тих законопроєктів, які вже були подані попереднім урядом, але ще не пройшли комітетів Ради.
Ба більше, зміна складу міністерств також була надто амбітною, адже через це відбуватимуться зайві організаційні процеси, пов’язані з розформуванням чи переформатуванням міністерств. У таким умовах Україні потрібно приймати більше рішень і якомога швидше, а не обтяжувати країну додатковими діями.
Але все ж у минулому уряді в деяких міністерствах були проблеми, наприклад у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ), яке було абсолютно нездатним виконувати свою роботу. Зокрема, воно подавало набагато менше рішень до Верховної Ради, ніж, наприклад, МОЗ в уряді Володимира Гройсмана. Але боюся, що з новим міністром Іллею Ємцем краще не стане, а будуть ще більші управлінські проблеми».
«Я вважаю, що замінити людей, які бездіяли, на тих, які хоч щось зроблять, — це потрібний і сміливий крок. Не потрібно було тримати далі, вибачте, імпотентних міністрів в імпотентному Кабміні для того, аби вони продовжували нічого не робити. Але все ж новий уряд себе ще не зарекомендував і не заявив про себе якимись рішучими кроками. Я вважаю, що йому треба дати ще трохи часу».

Ольга Василевська-Смаглюк
народний депутат, фракція «Слуга народу»
Ольга Василевська-Смаглюк: «Що стосується минулого уряду, то можу вам сказати, що це був уряд, який боявся щось робити чи то через незнання, чи то через страх зробити помилку. Кожне питання характеризувалося тодішнім прем’єром Гончаруком як чутливе, він завжди переносив та відкидав їх вирішення. До того ж ніяких глобальних питань тодішній уряд не підіймав. Це стосується і коронавірусу, про який у світі говорять уже півтора місяці. Я на засіданнях не чула жодних обговорень і не бачила кроків щодо боротьби з ним.
Зокрема, коли українців евакуювали з Уханя до Нових Санжар, почали говорити, що ми не готові до такого виклику, після чого я зробила депутатський запит до Держрезерву і з'ясувалося, що ми маємо 10 млн масок та респіраторів 1970 року випуску, в яких 2015-го закінчився термін придатності і які розподілили по регіонах. Жодних вказівок про закупівлю захисних медичних засобів Кабмін не надавав. Тобто ми бездіяли всі ці місяці, поки світ готувався до такого глобального виклику. Уряд Гончарука також давно мав запровадити заборону на відпуск товарів медичного захисного значення на експорт, що зробив уже новий Кабмін.
Щодо нового голови МОЗ, то, враховуючи те, що його критикують через звільнення експрезидентом Віктором Януковичем, можливо, це знак його якості.
Щодо статусу виконувачів обов’язків міністрів, то вони так працювали і за уряду Арсенія Яценюка, і Володимира Гройсмана — нічого страшного я в цьому не бачу.
Ситуація в світі зараз несприятлива, тому нам треба гуртуватися і встояти перед викликами, не сподіваючись на Міжнародний валютний фонд (МВФ) та інші організації».
Про співпрацю з МВФ, «антиколомойський» закон та ринок землі
Ольга Василевська-Смаглюк: «Я гадаю, що в першому кварталі у нас буде невиконання бюджету більше 15% і нам доведеться робити секвестр.
Щодо співпраці з МВФ, то нам, звісно, треба її продовжувати, але Фонд ставить низку умов, зокрема, щодо запровадження ринку землі та прийняття закону про банки. В останньому йдеться не тільки про ексвласника Приватбанку Ігоря Коломойського, там також прописано, що платники податків змушені пожиттєво утримувати членів Нацбанку (топ-менеджмент регулятора), оплачуючи їхній юридичний супровід. Гроші МВФ зараз ідуть у резерв Нацбанку, вони не йдуть безпосередньо в бюджет і не компенсують нам дефіцит.
Я не виступаю проти співпраці з МВФ, навпаки, вважаю, що у цій надскладній ситуації потрібно співпрацювати з міжнародними донорами. Я кажу лише про те, що зараз ми маємо покладатися тільки на себе, бо в таким умовах, в яких опинився світ, усі мають однакову проблему — антикризові заходи та медицина.
Взагалі я вважаю, що співпраця з МВФ — це не панацея. Це велике боргове ярмо, яке нам потрібно буде коли-небудь виплачувати. А на 2021 рік припадає найбільше виплат.
Що стосується запровадження ринку землі, то я «за» нього і взагалі за ринкові відносини. Але в тих умовах, коли ми не провели інвентаризацію земель, коли ми маємо 17 млн спірних актів (у нас з вами може бути акт на одну й ту саму ділянку землі), то я утримаюсь від голосування. У ексміністра економіки Тимофія Милованова був час провести інвентаризацію, але він все одно його не знайшов, тому це зробить інший міністр або заступник».
Гліб Вишлінський: «Нам потрібна співпраця з МВФ хоча б для того, аби виплатити борги. Щодо того, що гроші МВФ підуть у резерв Нацбанку, то я пам’ятаю, як під час кризи 2008 року ми домовлялися про те, що вони одразу йтимуть у бюджет.
Сподіватися лише на себе в такій ситуації не можна, адже це призведе до фінансової катастрофи. На експертному рівні ми вже маємо домовленності, і програма узгоджена. Народним депутатам потрібно проводити позачергові засідання, приймати законопроєкт про банки, який вимагає МВФ, забувши про те, скільки мільйонів гривень нам доведеться витратити на юридичну підтримку членів правління Нацбанку. Після того як ми виконаємо цю умову МВФ, потрібно прийняти закон про ринок землі. Потім Зеленський усе це підпише, ми отримаємо гроші від МВФ, уряд зможе домовитись про їх перерозподіл у бюджет, і ми будемо мати захист від наших боргових виплат».
«Ми що, маємо робити банкрутство України, бо народні депутати не хочуть два закони прийняти?»
Про компетентність нового уряду
Ольга Василевська-Смаглюк: «Щодо ситуації з прем’єром Денисом Шмигалем, який одразу після свого призначення в ефірі однієї з програм заявив про те, що він виступає «за» відновлення водопостачання до Криму, пізніше на своїй сторінці у Facebook написав про те, що він проти, а потім знову виступив «за», то, гадаю, що над цим питанням на той момент він просто не замислювався. Але все одно я вважаю, що людина на цій посаді має бути компетентною в усьому: і в скотарстві, і у водопостачанні до Криму.
Я скажу вам більше: коли він прийшов зі списком людей, які працюватимуть з ним в уряді, я сказала, що мене не цікавлять персоналії, мене цікавить, якими будуть їхні дії щодо дефіциту бюджету, взаємодії з МВФ та інших питань. Однак відповіді на це я й досі не отримала.
На жаль, я бачу компетентними в цьому уряді лише деяких міністрів, у яких вже є досвід роботи в минулих урядах. Новим же дуже складно зорієнтуватися в тому, що відбувається».
Гліб Вишлінський: «Є така думка, що новий уряд — більш досвідчений. Але якщо подивитися резюме прем’єр-міністра, то воно, напевно, найслабше за всю історію України.
Як би там не було, але Гончарук чотири роки працював у BRDO, тобто безпосередньо займався виробленням державної політики, а до того він навіть був лідером якоїсь політичної партії, тобто більш-менш розумів, що таке політика.
У Шмигаля ж дуже мало досвіду щодо вироблення державної політики на будь-якому рівні. Це не означає, що він дурний. Я розумію, що він намагається витягти ситуацію, як може, але досвіду як у нього, так і в інших міністрів набагато менше, ніж у попереднього уряду».
«Ми з нових облич вибираємо не тих, хто сильніший і готовий дійсно брати на себе відповідальність за складні рішення і відстоювати свою позицію, а тих, хто більше готовий до прийняття позиції, яку виробляють десь нагорі».
Про те, чи впорається новий уряд з економічною кризою
Ольга Василевська-Смаглюк: «Я повинна бути оптимістом і казати, що ми допомагатимемо цьому уряду, а саме збиратимемося на позачергові засідання і прийматимемо послаблюючі законопроєкти, які допоможуть вийти з цієї кризи. Однак я вважаю, що всі країни переживатимуть страшенну кризу, і нам головне залишитися в ній людьми, запобігти всім нелюдським діям, які можуть виникнути в цій складній ситуації. Потрібно гуртуватися й допомагати один одному, зокрема уряду, президенту, Верховній Раді, інакше ми просто з’їмо один одного».
Гліб Вишлінський: «Гадаю, ми маємо два сценарії — планово поганий або катастрофічний».
«Катастрофічний сценарій розгортатиметься у випадку, якщо під впливом Коломойського приймуть рішення про банкрутство країни, вимкнуть світло і далі її розграбовуватимуть.
Базовий сценарій буде у випадку якщо влада, хоч і не ідеально, але даватиме раду в цій ситуації, зокрема допомагатиме бізнесу, який буде страждати.
Ми та інші країни пройдемо цей рік з падінням економіки, але головне — максимально згладити цей ефект, а саме удари по конкретних бізнесах та домогосподарствах, не дати можливості комусь у цей час вибити собі пільги, які будуть занадто дорогими для бюджету. Насамперед потрібно сфокусуватися на відтермінуванні виконання зобов’язань для тих секторів, які найбільше постраждають, а не на пріоритетних бюджетних витратах, для того аби мати подушку для захищених статей бюджету. За найкращого сценарію поширення вірусу це дозволить нам пройти кризу більш-менш підконтрольно».