Президент Володимир Зеленський 25 жовтня оголосив про запуск програми, за якою кожен українець (включно з дітьми) отримає 1000 грн. Виплати мають розпочатися 1 грудня 2024 року. Мінекономіки прогнозує, що на програму витратить від 8 до 15 млрд грн, тобто в програмі візьмуть участь 8-15 млн осіб.
Представники влади заявляють, що програма спрямована на підтримку громадян під час зими. Уряд нібито пустить на виплати гроші іноземних партнерів, які не можна прямо віддати на оборону. Вплив виплат на інфляцію буде мінімальним.
Багато українців та експертів розцінюють ініціативу інакше. The Page наводить їхні думки, а також нагадує про те, коли та які «тисячі» влада вже роздавала українцям.
Як українці оцінюють ініціативу Зеленського щодо виплати 1000 грн
Компанія Active Group опублікувала дані, зібрані в ході дослідження 26 жовтня за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Вибірка – 600 анкет (репрезентативна за віком, статтю та регіоном України).
Найпоширеніша емоція, яку викликала ця ініціатива у респондентів, – здивування (38,9%). Роздратування відчули 27,3%, недовіра – 27%, сором – 26%, гнів – 25,6%. Зацікавилися ініціативою 26,5%, зазнали радості 15,3%, сподівання – 10,6%, гордість – 3,2% (можна було давати кілька варіантів відповідей). Абсолютна більшість опитаних (70,8%) вважають, що отримання 1000 грн не змінить їхнього матеріального становища.
Як українці оцінюють ініціативу Зеленського щодо виплати 1000 грн
Як експерти оцінюють ініціативу Зеленського щодо виплати 1000 грн
Сергій Будкін, партнер-засновник фінансової компанії FinPoint, зазначає, що у 2021 році місячні витрати середнього домогосподарства в Україні становили трохи менше ніж 10 тис. грн. Тобто 1000 грн на дорослого – це близько шести днів видатків середнього домогосподарства країни або чотири чи п'ять днів видатків середнього домогосподарства в осінньо-зимовий період.
«Думаю, що негативне інформаційне тло від цього рішення буде набагато довше цих чотирьох або п'яти днів», – зазначив експерт.
Він вважає, що прийнято неправильне рішення «як щодо оптики (у дуже короткому проміжку після підвищення податків і під час активного обговорення недостатнього фінансування Збройних сил), так і щодо дизайну («зрівнялівка» – гроші надають без урахування того, наскільки людина дійсно потребує цієї тисячі)».
Андрій Длігач, засновник та керівник Advanter Group, вважає, що поява ідеї про 1000 грн кожному – після кешбеку – історія про тактичні, а не стратегічні комунікації, і тим більше не про економіку.
«Такі «вправи» шкодять модернізації, підживлюють патерналізм і точно не сприяють дорослішанню суспільства. Того ж суспільства, яке хейтить логіку бронювання критичного персоналу, заплющуючи очі на існуючу корупцію. Але й того ж суспільства, яке здатне самостійно жити за правилами та сплачувати податки повністю , але державні інститути змушують до участі у тіньових схемах», – заявив експерт.
Олександра Бетлій, експертка Інституту економічних досліджень, зазначила, що якщо дивитися на дані Держстату, то у нас роздрібна торгівля сильно зростає, а рівень доходів від ПДВ також говорить про те, що все непогано із споживанням у країні. Тож так уже треба стимулювати споживання такими виплатами?
«Я не чула, щоб радилися з донорами про цю виплату, і буду здивована, якщо донори на це погодяться. Навпаки, вже чула великі нарікання на наш кешбек... А тому навряд чи його розширення порадує донорів у форматі 1000 грн на людину», – додала експертка.
«Якщо це за гроші донорів, то хто сказав, що це найоптимістичніше та ефективніше використання бюджетних коштів? Чому їх саме зараз потрібно використовувати? Адже воно не горить. Навіть якщо хтось вирішив, що у нас купа коштів і можна роздати, то ні! Не купа, і не обов'язково зараз витрачати, там такої умови немає», – пояснює Бетлій.
Володимир Поперешнюк, співзасновник Нової пошти, зазначає: «Ми не бачимо хворобливих наслідків від оподаткування та інфляції, які є єдиним джерелом походження всіляких «тисяч», «кешбеків», «пільгових кредитів» і т.д. Безкоштовних грошей не буває, і важливо знати, хто платитиме за це оманливе «безкоштовно». А розплачуватимуться всі українці, бо гальмування економічного розвитку гальмує наш добробут і здатність чинити опір зовнішньому агресору».
Попередні ініціативи влади щодо незапланованих виплат українцям
2008 року тодішня прем'єр-міністерка Юлія Тимошенко ініціювала виплату по 1000 грн вкладникам колишнього Сбербанку СРСР. На цю мету виділили 6,4 млрд грн, але цієї суми на всіх не вистачило.
2012 року про цих вкладників згадав президент Віктор Янукович, виділивши 4,5 млрд грн на виплати по 1000 грн.
2019 року президент Петро Порошенко розпорядився виплатити по 2410 грн отримувачам маленьких пенсій. На це направили 4,4 млрд грн, отриманих від розмитнення автомобілів на єврономерах.
2021 року президент Володимир Зеленський розпорядився виплатити по 1000 грн тим, хто пройшов повний курс вакцинації від ковіду. Для цього виділили 6 млрд грн.