Фото: Перший на селі
Лариса Боден, співвласниця фірми «Агро-Фокус», одного з найбільших в Україні постачальників спаржі під брендом «GourmeT з Любимівки», почала свій аграрний бізнес з любові до чоловіка.
12 років тому вона засадила 19 соток у себе на городі дивовижним овочем – аспарагусом, щоб порадувати у день народження свого чоловіка – засновника компанії «Чумак» шведа Йохана Бодена. На той час купити цю спаржу в Україні було практично неможливо. Тому вона через угорських фермерів завезла з Нідерландів 1,5 тисячі саджанців по 40 центів за штуку.
«З цієї інвестиції у $700 все і почалося», – згадує Лариса Боден.
Нині у виробництво аспарагуса вона та її бізнес-партнер вже інвестували понад $200 тис. Сьогодні її фірма вирощує цю культуру на понад 20 га і планує розширити площі до 35‑50 га. «Зараз ми не покриваємо навіть попит, який є на українському ринку», – говорить пані Боден. А у планах компанії ще є й поставки за кордон.
Лариса Боден перетворила подарунок на день народження чоловікові Йохану Бодену (на фото вони разом) в успішний бізнес
Вигідний овоч
Аспарагус в Україні мало відомий широким масам. «Його навіть з поля не крадуть», – каже Лариса Боден. У далекому 2007-му ця культура взагалі нікого не цікавила. Тим не менше, кілька років тому їй вдалося переконати свого нинішнього партнера Костянтина Сосну поміняти його полуничний бізнес на аспарагус.
Цей середземноморський низькокалорійний овоч багатий на білки й мікроелементи, містить вітамін А. Він сприяє нормалізації шлунково-кишкового тракту, допомагає роботі печінки. Популярний він в Європі і в США. В Україні він продається переважно двох видів – білий і зелений, але є ще й фіолетовий. Зелений аспарагус росте на звичайній грядці, а білий (саме він вважається делікатесом) під землею і накривається спеціальною сонцезахисною плівкою. З білої спаржі готують гарніри і супи, а зелений запікають з соусами і пармезаном, готують на грилі.
Зелений аспарагус вирощувати простіше, і левова частка продажів припадає на нього, хоча обсяги продажів білої спаржі зростають, каже Боден. Ціна у роздріб значно відрізняється. Кілограм зеленої спаржі коштує 90 грн, а білої 100‑120 грн. А на рівні європейських цін і навіть вище – у Європі в сезон ціна становить близько 3 євро за кілограм. Собівартість виробництва першого виду – близько 40 грн, а другого – 55 грн. Але вихід з одного гектара у білого аспарагуса більший.
Фото: Перший на селі
Особливість спаржі в тому, що вона може плодоносити 10, а іноді й 16 років поспіль. Проте краще міняти культуру через вісім років, щоб земля змогла «відпочити». Головні витрати в цьому бізнесі – це вартість саджанців, яка становить близько 5 тис. євро на гектар, а також крапельне зрошення (це ще 2 тис. євро на гектар за сезон).
Але ці витрати окупаються з надлишком. За словами Костянтина Сосни, перший повний урожай становить близько 3 тонн з гектара, а ще через кілька років – вже 5‑8 тонн.
Пагони з’являються навесні, спаржа плодоносить з квітня по червень. Аспарагус росте дуже швидко — до 7 сантиметрів за добу. Збирають його двічі в день, на виході вдається зрізати 200 кг з гектара, максимум 300‑500 кг. Отже тільки за один тиждень можна отримати 6 тонн врожаю з гектара. Чим спекотніше й сонячніше – тим більший урожай.
Ще одна перевага цього бізнесу в тому, що культуру можна вирощувати на легких піщаних породах. Чорнозем їй не підходить – вона не любить важких ґрунтів.
Складнощі спаржевих заробітків
Головна проблема у процесі вирощування спаржі – ручна праця. Механізувати її поки що не вдалося ні в Америці, ні в Польщі, ні в Німеччині. У США її збирають мексиканці-нелегали, в Європі – українські «заробітчани». Компанії Боден у сезон доводиться наймати 30‑50 місцевих жителів.
Вони збирають спаржу, а навесні і восени нагортають спеціальні гряди висотою 35‑45 сантиметрів. В залежності від віку кущів, ця гірка збільшується, оскільки кореневища аспарагуса піднімаються все вище. Також робочі ретельно обробляють делікатесний білий аспарагус. Щоб він не червонів, після зрізування його необхідно негайно обробляти холодною водою і упаковувати в спеціальну тару.
Фото: Перший на селі
Але, напевно, найскладніше – це знайти збут для цієї екзотичної продукції. Компаньйони постачають її у два десятки столичних і кілька херсонських ресторанів. Роздріб бере спаржу неохоче. Сьогодні їхній аспарагус продається у торгових мережах «Сільпо», METRO, Billa, «ЕКО маркет» і GoodWine. Тричі на тиждень Лариса і Костянтин доставляють її на розподільчі центри мереж самостійно. Для цього орендують спеціальні холодильні машини.
Поки що цього достатньо, щоб продати всю свою продукцію. «На сьогодні ми не покриваємо навіть попит, який є на українському ринку, – говорить Лариса.
Є у партнерів плани вийти на міжнародний ринок. Але для цього необхідно наростити обсяги виробництва. На українському ринку великими можна вважати партії по півтори-дві тонни. А ось для поставок, наприклад, до Польщі потрібно не менше 5 тонн. Зараз партнери ведуть переговори з постачальниками. «Я думаю, ближче до грудня ми будемо розуміти, чи зможемо в наступному сезоні почати експортні поставки», – говорить Сосна. Для цього фірма хоче збільшити площі під посадку культури до 30‑35, а можливо й до 50 гектар.
Щоб це сталося, компанія придбала автоматичну сортувальну лінію, яка дозволить швидше мити, обрізати й калібрувати зібрані овочі. Обійшлося це задоволення у понад 50 тис. євро. Але підприємці розраховують, що вкладення окупляться – якщо раніше тонну потрібно було обробляти увесь день, то зараз це можна зробити за годину. А ще необхідно закупити гідрокулер, знайти складські приміщення, вкластися в бренд.
Для цього потрібні великі інвестиції, і для двох осіб ця задача поки що надто складна. «Я зацікавлена в тому, щоб були ще партнери– великі, маленькі, тут, поруч з нами, щоб ми могли разом зібрати велику партію і відправити її в Європу», – говорить Боден.
Читайте також
