Британія стала першою країною Старого Світу, яка ще на початку грудня 2020 року зареєструвала вакцину проти COVID-19 від фармацевтичного гіганта Pfizer/BioNTech. Раніше, ніж у самих США, та тижні на три раніше за Брюссель.
Лондон першим на континенті отримав і продукт національного виробника — шведсько-британської компанії AstraZeneca. Планове відвантаження — до 2 млн доз на тиждень, контракт був підписаний на 90 діб раніше, ніж це зробив Євросоюз.
Оксфорд проти інституту Пастера
До британського прориву тільки американські «Модерна» і Pfizer були допущені європейськими регуляторами до кампаній вакцинації. Серед топ-5 економік Європи повторити досягнення британців із вітчизняними розробками змогли тільки німці — французи, іспанці та італійці стоять у черзі на загальних підставах.
У доступному для огляду майбутньому на ринок виходить ще один гігант — «Джонсон і Джонсон», а Велика Британія закінчує випробування препарату Novavax. Одночасно три розробки будуть допущені до екстреної вакцинації на острові — одно- та двокомпонентні, що вимагають наднизької температури для зберігання, і ті, яким достатньо звичайного холодильника.
Завдяки швидкій реакції, як порівняти з брюссельською бюрократією, закупівлі першої великої дози препаратів від Pfizer (40 млн доз) і вітчизняному препарату, розробленому в тісній співпраці з Оксфордським університетом, британці вакцинуються з приголомшливою швидкістю.
Майже 9 млн осіб станом на кінець січня 2021 року отримали першу дозу вакцини. Це вже 15% населення Великої Британії. Франція, Італія, Німеччина та Іспанія все ще не вийшли з коридору в 3 млн тих, хто отримав перший компонент.
На тлі «розлучення» Лондона та Брюсселя після Brexit ці «перегони вакцин» не могли не призвести до конфлікту. Підкинула дров у багаття і заява Pfizer, що графік постачання препаратів зсувається через модернізацію заводів. Але, власне кажучи, це не перший конфлікт на тлі браку ресурсів і COVID-19. Минулої весни Італії, союзнику за ЄС і НАТО, забороняли відвантаження оплачених масок і витратних медичних матеріалів із Німеччини та Франції. Не гуманітарних постачань за лінією Червоного Хреста, а оплаченого у твердій валюті замовлення.
Тягар пандемії
Наприклад, у Німеччині середня вартість лікування хворого від COVID — понад 10 тис. євро. А 450 померлих у лікарнях тільки за 30.01 — це вже на порядок більше, ніж гине на дорогах в аваріях.
Крім гуманітарних питань, дуже зросло навантаження на страхову, недоотримані податки та споживання, посилюються обмежувальні заходи. На виході — падіння ВВП на 5% після десятиліття безперервного зростання. А витрати на охорону здоров'я постійно зростають — до 11% ВВП ФРН, і почни їх різати, теж підуть непрямі смерті.
Тож тут особливо не до сентиментів і європейських цінностей. Роздратування виборців зростає, преса пісочить владу, а економіку, що сильно зав'язана на послуги, жорстко лихоманить.
Тому коли минулої п'ятниці в ЗМІ спливла інформація про те, що AstraZeneca планує постачати до Сполученого Королівства втричі більше доз, ніж до ЄС, то це справило ефект вибуху бомби.
Компанія пояснює це програмою модернізації заводу в Бельгії, тоді як британські філії в Стаффордширі та Оксфордширі вже виходять на планові потужності. Крім того, влада Британії ввела заборону на експорт вакцин, доки не буде виконано замовлення всередині країни. Це також спричинило різку реакцію Брюсселя.
«Війна вакцин»?
Далі були погрози щодо конфіскації британської партії препаратів від Pfizer. Слідом — перевірки Бельгійського федерального агентства з лікарських засобів, фабрики в Сенеффі та зустрічні заборони на експорт із ЄС.
Риторика дійсно жорстка — депутат Європарламенту від ХДС Петер Лізе навіть дозволив собі пасаж: мовляв, «якщо єдиний шлях — збільшити постачання до ЄС, скоротивши постачання до Британії, то він є цілком справедливим».
До того ж ситуація стосується майже всіх сусідів. Програма вакцинації Іспанії на межі зриву — її реалізація в Мадриді вже перенесена на 2 тижні. Країна ЄС Ірландія та член Сполученого Королівства Північна Ірландія опиняються в делікатній ситуації, коли їхні економічні зв'язки та туризм, що сильно зав'язані на кооперацію, опиняться під ударом. Бо одна частина острова має всі шанси закінчити кампанію, а інша — ні.
Щоправда, поки що «перегони вакцин» не переросли у «війну», а сторони обмежуються різкими заявами. Утім, Єврокомісія вже затвердила положення про те, що препарати можуть експортуватися з ЄС, якщо це схвалять усі члени. Ситуацію ускладнює також те, що дози AstraZeneca розливаються в окремі місткості, наприклад, у тій самій Німеччині — від конфлікту не виграє ніхто.
На тлі перенесення вакцинації в Іспанії та заяв міністра охорони здоров'я ФРН приблизно про 10 тижнів важкого дефіциту Кабмін України затвердив свій план вакцинації.
Попри те що препаратів (ані китайських, ані за механізмом COVAX) у країні досі немає, стартувати він має в лютому й до кінця року охопити 14,5 млн осіб. Або приблизно 43 тис. осіб на добу. Чи реальні ці плани з огляду на те, що Україна зі складнощами долала планку в 14-15 тис. тестів на день — відповідь поки що є болісно очевидною.
Утім, через рік боротьби з пандемією навіть країни першого світу показують невтішну неготовність до викликів COVID-19. Імовірно, глобально повториться ситуація боротьби з поліомієлітом або холерою — коли в одних регіонах світу хворобу було взято під контроль, а в інших вона багато місяців і років забирала життя.