Porsche Cayenne: галопом Поділлям

Автор

Сергій Суховський

З кожним новим поколінням межа між спорткарівським і кросоверним початком «Каєнна» стає все тоншою. Але він так само готовий до очної ставки з «дорогами з важкою долею».

Україна — один суцільний туристичний маршрут. Високі гори і глибокі моря, непрохідні ліси й поля до горизонту. Але є один край, який неймовірним чином поєднав у собі все й одразу — Поділля. 40 млн років тому його територія була островом, що омивався морями, на місці яких тепер Польща, Білорусь та Румунія. Нагадуванням про бурхливе минуле цього анклаву є порізаний рельєф і колосальна кількість доріг, кучерявих точнісінько як підкинута вгору стрічка серпантину. А це означає, що навіть коротка — довжиною в уїк-енд — подорож дасть вам змогу одночасно отримати насолоду й від природних красот Поділля, і різноманітності його доріг.

Щоправда, з усіх Porsche для поїздки в ті краї підійде тільки Cayenne. «Велике будівництво» поки не заглядало далі Вінниці, і часом асфальт там виглядає гірше, ніж навіть у Кропивницькому. Але швидкість падає зовсім з іншої причини — через відчуття поступового занурення в розміреність, усамітнення й тишу. Дорога біжить через край, що дихає спокоєм, зовсім як на заставках для робочого столу із серії «безтурботність». Тільки ви, шерхіт шин і стрічка шосе, що тікає до горизонту.

Фото: Юлія Іванова

Опорна точка подільського маршруту — величний кремль XI-XVI ст. на скельному півострові в самому серці Кам'янець-Подільського. 20 млн років тому річка скелястим каньйоном свого річища створила тут Ω-подібну петлю, що стала ідеальним місцем для фортеці. Яку за всю свою історію жодного разу не було захоплено в бою, тому вона чудово збереглася. Як і місто, яке розрослося під її стінами, у якому про сучасність нагадують хіба що лінії електропередач.

Коли б ви сюди не приїхали, ви потрапите на яке-небудь свято: чемпіонат світу із середньовічного бою, фестиваль історичної реконструкції, змагання повітроплавців. Або ралі «Стара Фортеця», що стартує прямо від її стін. Основна дія перегонів розгортається навколо кар'єрного селища Сахкамінь, що у 20 км їзди трасою Т2321. Культова точка всього ралі — величний трамплін, після якого ралі-кари пролітають 30-40 метрів. Саме тут розумієш справжній зміст мотто «Газ до краю — однією ногою до раю!»

Типи покриття, що постійно змінюються під колесами, допоможуть розібратися в усіх тонкощах мехатронного шасі й оцінити унікальну функціональність Cayenne. Трикамерні пневмоопори примиряють нас із не найрівнішою дійсністю, а могутня «турбошістка» (340 к.с. і 450 Нм) так і підмиває перевірити паспортні значення максимальної швидкості.

Фото: Артем Петренко

Українська Атлантида

40 років тому в 40 км на південь від Кам'янця розташовувалася Бакота, що дала назву однойменній затоці. У тихий сонячний день, коли на поверхні води немає бриж, зверху все ще можна розгледіти її вулиці, затоплені заради будівництва ГЕС. Утворене «море» вражає не тільки величчю частково рукотворної панорами, але й особливим мікрокліматом. Завдяки укриттю з крейдяних скель (ексбар'єрний риф із коралів і молюсків) сонце сяє тут 2250 годин на рік — як на Рив'єрі та інших середземноморських курортах.

Тактико-технічні характеристики Porsche Cayenne

Шлях до Бакоти (траса Т2321) місцями вкритий настільки щільними лісами, немов їдеш живим тунелем. Серпантини радують любителів активного водіння «тещиними язиками», але потрібно бути напоготові через щерблений асфальт усередині поворотів. І тут вкотре подумки хвалиш себе за те, що вибрав для подорожі саме Cayenne c його адаптивним шасі та прецизійно відтарованим кермовим керуванням, що робить 2-тонний Cayenne слухняним, як Cayman. Мало хто може поєднувати подібну потужність із невимушеністю та повсякденною практичністю.

Фото: Артем Петренко

Загублений світ середньовіччя

Та сама мальовнича дорога Н-03, яка привела нас із Житомира до Кам'янця, довезе й до ще давнішого Хотина. Він розташований нижче за Бакоту за течією того самого Дністра і відомий одним із семи чудес України — замком X-XVIII ст. Рідкісний випадок — він розташований не на височині, а в пониззі. Історія Хотина — це історія війн і завоювань. Хто тільки не залишив тут свій слід — від генуезців до монголо-татар. Залишили свій слід і ми, своєю появою буквально зупинивши рух у містечку.

Подорож «галопом Поділлям» тривала майже три дні й 1,1 тис. км за середньої витрати пального 8,4 л/100 км шляху. Але насолодитися природними красотами цього анклаву за один уїк-енд просто неможливо, адже ми об'їхали тільки третину його пам'яток. А взимку й обидві фортеці, і Бакотська затока виглядають взагалі казково.