Останній місяць потенційна угода України та США щодо видобутку корисних копалин не сходить з порядку денного. Після суперечки президентів Трампа та Зеленського угоду поставили на паузу, проте всі дізналися, що Україна може бути цікавою всьому світу родовищами рідкісноземельних елементів.
Наталія Баряцька, доктор геологічних наук, член Австралійського інституту геологів, засновниця компанії «Софтмайн», що продає програми для розвідки та видобутку корисних копалин, до цього ставиться дуже скептично. Вона вважає, що говорити про реальний видобуток рідкісноземів в Україні – наразі надто оптимістично, але є по-справжньому перспективна галузь – українські критичні копалини.
В інтерв’ю 
пані Баряцька пояснила, чому українські рідкісноземи навряд чи «вистрілять» і чому в країні досі не бачать десятки іноземних компаній, готових інвестувати у видобуток корисних копалин.
Чому рідкісноземельні метали навряд є козирем України
Що таке рідкісноземельні метали?
Це група металів, їх всього 17. Вони використовуються у різних галузях, але насамперед в електротехніці та інших технологічних сферах.
Ці метали містяться у породах та мінералах у дуже маленьких кількостях, тому вони називаються рідкісними. Їх потрібно ретельно збагачувати, щоб отримати метал. Їх часто плутають із критичними корисними копалинами. Мабуть, це розпочав сам Дональд Трамп, коли сказав у своїй промові про рідкісноземельні метали.
Гадоліній, празеодим, церій, самарій, лантан у своїй очищеній формі
Критичні корисні копалини, своєю чергою, окрім рідкісноземельних містять також дуже багато інших, як-от літій, графіт, титан. Так, наприклад, у переліку критичних для США мінералів, який формує Міністерство енергетики країни, є 50 елементів.
Все це відбувається на фоні конкуренції за видобуток рідкісноземельних металів, адже росія та Китай є ледве не монополістами у цьому. Тобто конкуренція підштовхує США до пошуку нових джерел сировини?
Так. Китай окрім самих ресурсів рідкісноземельних металів володіє практично монополією на їхню переробку (ледве не 90% станом на кінець 2024-го. –
Скільки рідкісноземельних металів має Україна
Як зазначає геологічне дослідження 2021 року, в Україні встановлено кілька сотень об’єктів концентрації рідкісноземельних елементів (від родовищ до рудопроявів), які наразі вивчені різною мірою. Скільки в реальності досліджених і встановлених родовищ рідкісноземів є в Україні?
У нас є кілька об’єктів, як ви кажете, із більш-менш визначеними вже з кількостями запасів, із них два наразі знаходяться на окупованій території. Крім того, ми повинні розуміти: можливо, в деяких випадках рідкісноземельні елементи можуть бути супутніми корисним копалинам. Тобто в деяких родовищах інших елементів вони можуть супутно вилучатися. Загалом, я не думаю, що у нас така кількість об'єктів є. Якщо ми кажемо саме про рідкісноземельні елементи, а не про критичні.
Ба більше, для цих конкретних родовищ потрібне оновлення геологічних даних або принаймні підтвердження, а також оновлення технологій збагачення, тому що за цей час багато чого змінилось у цьому напрямі. Для цього потрібні інвестиції, які сильно залежать від самого родовища, його будови. Для видобутку крім шахти потрібна також фабрика для збагачення.
Скільки та який уран має Україна (відео)
Тобто коли ми говоримо про рідкісноземельні метали в Україні, фактично ми перебуваємо у невідомості, чи ні?
Саме рідкісноземельних металів ми не маємо багато, є окремі об'єкти, але немає якихось підготовлених для видобутку.
Тоді розмови про рідкісноземельні метали України – це все на порожньому місці?
Потрібно повертатися до початку і казати про те, що Дональд Трамп мав на увазі не зовсім те, що сказав. Якщо ми кажемо про критичні корисні копалини, а не про рідкісноземельні елементи, як це було озвучено, і дивимося перелік США, то з 50 елементів 18 є в Україні.
Літій, титан, графіт – тут Україна насправді має великі об'єкти у значних кількостях і добре розвідані. Я думаю, потенційна угода буде точно концентруватися не на рідкісноземельних елементах, яких ми маємо відносно небагато.
Які об’єкти в Україні можуть зацікавити США та інші країни
Можливі точки інтересу США описав радник із нацбезпеки президента Майкл Волтц, який під час брифінгу 20 лютого прямо згадав «український алюмінієвий завод». Вважається, що мова йшла про «Запорізький алюмінієвий комбінат», який є одним із об’єктів приватизації. Що ще могли запропонувати американцям з «готових рішень»?
Щодо алюмінієвого заводу – це актив збагачення. Я думаю, що угода насамперед буде стосуватися більше самих корисних копалин, тобто родовищ і видобутку.
До прикладу, у нас була «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», але її приватизувала NEQSOL Holding, тобто це ми вже не можемо запропонувати американцям. Більше підприємств, які вже функціонують та перебувають у власності держави, я не пригадаю.
Проте давайте ширше подивимось на це питання. Маємо розуміти, що окрім запропонувати цілий проєкт, американці можуть розглядати інвестування у приватні компанії, які вже мають ліцензії на критичні копалини, але не можуть фінансово потягнути.
До речі, у CNN виходив матеріал про титановий рудник в Іршанську Житомирської області, де є значні проблеми з видобутком через нестачу електроенергії та фінансів.
Так, навіть компанії, які не відчувають значних проблем, мають напрямки для розвитку, модернізації власного підприємства, і будь-яка компанія не проти, щоб хтось вклав кошти для, наприклад, переобладнання фабрики.
Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат, про який йдться в матеріалі. Фото: umcc-titanium
Також у нас є великі графітові родовища, навіть за мірками Європи (згідно з даними Геологічної служби США, до повномасштабного вторгнення Україна входила до п'ятірки найбільших виробників графіту у світі. – ).
До прикладу, у нас є Заваллівське родовище у Кіровоградській області (належить компанії «Заваллівський графіт». – ), яке видобувається приватним підприємством, там є австралійські інвестиції. Наскільки я розумію, навіть там додаткові інвестиції не завадять. Крім того, є також графітові родовища, які ще не розробляються.
Західна преса стверджує, що угода про копалини з США може насамперед стосуватися нових проєктів. Часто-густо вони потребують розвідки. Як це зазвичай відбувається, хто проводить дослідження — держава чи приватні компанії?
Зазвичай пошук і первинну розвідку виконує держава. Залежно від країни цим займаються геологічні служби, спеціальні геологічні інститути. Вони роблять первинну розвідку, щоб довести перспективність об'єктів і пропонувати ліцензії приватним компаніям.
У нашій країні є багато родовищ, які були розвідані досить детально у радянські часи. Є думка, що не можна довіряти цій інформації, чи не до кінця можна. З мого досвіду, в проєктах, на яких я працювала, у більшості випадків якість цієї інформації досить непогана і потребує більше певної верифікації.
Потрібно звернути увагу насамперед на ті об'єкти, які недорозвідані. Достатньо перспективних місць, на які державі, мені здається, було б добре звернути увагу. При цьому за час незалежності постраждало багато державних геологічних підприємств, більшість перестала існувати.
Якщо говорити про розвідку одного перспективного родовища, які суми на це потрібні?
Тобто величезна кількість перспективних ділянок «відсіюється». Ціна розвідки залежить від глибини буріння, кількості лабораторних аналізів і пробурених для них свердловин. У підсумку виходить дуже по-різному, але зазвичай мова йде про мільйони доларів.
З ким та як Україна може видобувати власні корисні копалини
Деякі українці бачать потенційну угоду з США, як «продаж наших надр», тобто щось аморальне і недопустиме. Чи є насправді проблеми у залученні сторонніх держав і компаній до розробки українських копалин?
«Продаж надр» – це якесь дуже дивне формулювання. Це начебто ми взяли кусок надр і їх продали. Тут більше йде мова про продаж ліцензій. Ліцензії мають свої умови, свої терміни. Це певна угода про користування цими надрами, а не їх продаж.
Залучення іноземних інвестицій – це загально прийнята світова практика. Я кажу не тільки про Африку чи Латинську Америку, чи Азію, а і про розвинені країни, де інші держави інвестують у підприємства та видобуток.
Я думаю, що для України це непогано, просто нам потрібно навчитися на законодавчому і регуляторному рівні відстоювати українські інтереси. Тоді будуть плюси.
Чому в часи незалежності майже не працювала українська георозвідка (відео)
Видобуток титану на одному з підприємств Об’єднано гірничо-хімічної компанії. Фото: umcc-titanium
Якщо говорити про потенційні угоди про видобуток корисних копалин, кого б, окрім США, могли б вони зацікавити? Насамперед у нас говорять ще про Австралію та Китай.
Якщо ми кажемо про інвестиції, то це можуть бути й безліч інвестиційних фондів, у тому числі європейських. Ніхто не заважатиме й без угоди з США зайти в Україну їхнім окремим компаніям. Будь-які варіанти можуть бути. Просто Австралія, США, Канада – це найбільш імовірні варіанти.
А що заважало цим країнам, їхнім компаніям заходити на наш ринок корисних копалин до повномасштабного вторгнення?
Цей процес повільно відбувався. Просто цікавитися і зайти вже в якийсь проєкт – трошки різні речі. Я думаю, українські корисні копалини весь час приваблюють іноземних інвесторів.
Є кілька великих бірж у світі, які на цьому спеціалізуються. Сенс у тому, що компанія виходить на біржу і продає свої акції. Якщо компанія «заходить» у якісь проєкти, то додає ці мінеральні ресурси до свого портфеля. В Україні є компанії, які представлені на цих біржах.
Причини ж, які відлякують інвесторів, думаю, не стосуються геології. Головне навіть не корисні копалини для інвесторів, а ризики та запитання до ефективності країни. В Україні є достойні об'єкти, які могли б бути цікавими. Тому причини все-таки не в геології.
Знову ми повертаємось до питання верховенства права, ефективності роботи правоохоронних органів і бюрократії. Чи можливо в Україні створити повний цикл видобутку, переробки та виробництва? Певні успіхи ми тут мали у титановій галузі.
Але навіть титан у нас проходить неповний цикл. Я вірю, що можливо по багатьох корисних копалинах побудувати повний цикл. Але потрібно розуміти, що чим більш замкнене виробництво в одній країні ми будуємо, тим більше зростає в прогресії вартість і ризикованість інвестицій.
Тут важливо буде, щоб люди, які хочуть будувати і вкладати, бачили менше ризиків. Тому що завжди є варіант, де ми посередині циклу можемо кудись експортувати, побудувати десь в іншому місці підприємства і так далі. Легше і безпечніше інвестувати просто у видобуток копалин. Тому важливо, щоб було не страшно інвестувати саме в Україну і повністю тут базувати усе підприємство.
Читайте також
