Запобігти вигоранню і стресу, — Світлана Кончаніна з «Київстару» про завдання психоемоційної підтримки

Невизначеність, вигорання, стрес, хвилювання за мобілізованих рідних людей, складнощі зі спілкуванням з тими, чий досвід виявився відмінним від власного — з такими проблемами стикаються українці наприкінці другого року повномасштабної війни. Світлана Кончаніна, начальниця департаменту із залучення та розвитку талантів «Київстару», у межах проєкту «Компанії, дружні до родини 2023» розповідає, як знайти відповіді на ці виклики в межах програми психоемоційної підтримки колективу.

Світлана Кончаніна, начальниця департаменту із залучення та розвитку талантів “Київстар”. Фото: Київстар

Психоемоційна підтримка в «Київстарі» — історія розвитку

Коли в компанії «Київстар» постало питання про необхідність психоемоційної підтримки співробітників?

У фокусі ця тема опинилася від початку ковіду, щойно ми пішли на карантин. Бо люди потрапили в ситуацію, в якій не були ніколи раніше. По-перше, лякала епідемія. По-друге, пригнічувала відсутність зовнішніх контактів. По-третє, діти, батьки, подружжя, домашні тварини були ізольовані разом під одним дахом, особисті кордони дуже змістились, і це створювало труднощі для роботи та навчання.

Тоді ми вирішили запропонували колективу підтримку. Ми розуміли, що не всі на тому етапі охоче звертатимуться до психологів, і тому створили для людей певне ком'юніті для спілкування. Тобто у нас був комплексний підхід. І психологічна підтримка, насправді, на початку пандемії дійсно спрацювала найменше. А от вебінари стали дуже затребуваними. На них, наприклад, ми обговорювали, як краще організувати свій робочий день вдома, щоб і у роботі бути ефективним, і діти були доглянуті. А оскільки тоді ніхто майже нічого не знав про ковід, ми запрошували на вебінари також лікарів, які відповідали на нагальні питання.

Але за рік завдяки вебінарам ми просунули психологічну підтримку. Довіра до психологів почала формуватися, а кількість індивідуальних психологічних консультацій — зростати.

Зірка Київстар. Фото: Київстар

Чи опинилися у фокусі такої підтримки не лише співробітники, а й їхні родини?

Ми і раніше приділяли увагу родинам. Ще до епідемії коронавірусу, в 2017-му, ми започаткували дитячі дні. Проводили свято «Діджикідс», щоб познайомити юне покоління з компанією, де працюють їхні батьки. Ми запрошували дітей разом з батьками на цілий день в офіси компанії, а там пропонували програму та розваги відповідно до віку. До повномасштабної війни ми регулярно повторювали подібні заходи: сімейні дні, футбольні турніри тощо. Пізніше для старших дітей ще й профорієнтацію.

Коли почався ковід, ми створили канал для дітей — з іграми, цікавою інформацією, конкурсами. Його завданням було відволікати та залучати дітей до корисних активностей, доки батьки працювали. Крім того, у нас були вебінари, на які ми запрошували співробітників та їхніх рідних, присвячені стосункам у сім'ї, здоров'ю тощо. Актуальні зустрічі, присвячені епідемії ковіду, користувалися великою популярністю.

Захід для дітей Діджикідс. Фото: Київстар

Давайте згадаємо, якою була психоемоційна підтримка в компанії «Київстар» напередодні повномасштабного вторгнення росії і які задачі тоді вирішували?

Напередодні повномасштабної війни ми активно готувалися повертатися в офіси, але розуміли, що формат роботи буде гібридний. Ми розробили графіки, кому і коли треба відвідувати офіс і як все має працювати. Адже тоді питань із онлайн-роботою, як у перший рік епідемії, вже не було. Люди адаптувалися, але виникло інше питання: до офісу мало хто хотів повертатися.

Яку підтримку співробітники «Київстару» отримали на початку великої війни

Чи готувалися в компанії до вторгнення росії в Україну і як збиралися подбати про колектив у разі реалізації негативного сценарію?

Вже за кілька місяців до початку повномасштабної війни ми розглядали різні можливі сценарії розвитку подій. Ми заздалегідь готували переміщення ключових співробітників на захід України. Але це було добровільною справою. Тому до початку війни переїхало небагато людей, адже у реалізацію негативного сценарію практично ніхто з колективу остаточно не вірив.

Що стосується тактичної підготовки, то напередодні війни ми організовували для співробітників навчання першій медичній допомозі, за участі воєнних експертів та психологів відпрацьовували, як діяти за різних загроз, при наближенні ворога, в окупації тощо.

В Київстар для співробітників розробили десятки корисних пам'яток на різні випадки. Фото: Київстар

І ось настає 24 лютого… Напевно, тоді у фокусі опинилася евакуація співробітників?

Коли почалась війна, ми фактично перекваліфікувалися в службу підтримки людей. Ми координували релокацію наших співробітників з сім’ями із зони бойових дій. Ситуація змінювалася щогодини. Але ми намагалися збирати інформацію про те, чи безпечний той чи інший маршрут. Для евакуації використовували зокрема службові автомобілі, також співробітники виїжджали власним транспортом.

В офісах компанії у відносно безпечних областях України ми обладнали місця для проживання співробітників з сім’ями. Там тимчасово облаштувалися люди, які виїхали з небезпечних регіонів. Ми допомагали їм знайти житло, надавали допомогу, зокрема — фінансову.

Коли ми оговтались від першого шоку, почали систематизувати все, що стосується фізичної безпеки. Розробили для співробітників та їхніх родин понад 30 пам'яток, як діяти в різних небезпечних ситуаціях — наприклад, під час ядерної небезпеки, при переохолодженні, травмах тощо. Ми просили людей роздруковувати ці пам’ятки і ділитися ними зі своїм колом, щоб інформація могла стати у пригоді, навіть у випадку втрати зв'язку.

На початку повномасштабної війни співробітники Київстар працювали в екстримальних умовах. Фото: Київстар

Чи потребував колектив у перші дні війни саме психоемоційної підтримки?

У перші місяці повномасштабного вторгнення ми фокусувалися саме на фізичній безпеці. Більш того, люди тоді були максимально мобілізовані та зібрані, вони вірили, що перемога близько, і гуртувалися навколо цієї мети. З часом, коли стало зрозуміло, що війна не закінчиться завтра, психологічна підтримка стала більш актуальною, і ми підсилили цей напрямок.

Як працює психоемоційна підтримка в «Київстарі»

Як організована в компанії «Київстар» психоемоційна підтримка співробітників та їхніх родин станом натепер — на які ресурси спирається, які фахівці залучені?

Нині у нас діє всебічна програма психоемоційної підтримки, яка складається з 4 напрямів. Професійну психологічну підтримку колективу надають партнери – студія корпоративної психології 4ID. У відповідь на актуальні виклики наповнення програми трансформується. Тобто ми буквально кожні кілька місяців аналізуємо ТОП-10 головних запитів співробітників і на основі цих звернень надалі вибудовуємо програму підтримки.

Одним з головних напрямів роботи з психологами є індивідуальні консультації для співробітників та їхніх сімей, для чого задіяно багато психологів різної спеціалізації. Тобто у людини є можливість вибору спеціаліста відповідно до своїх поглядів і потреб з доволі широкого спектру. Звісно, у нас є військові психологи, сімейні спеціалісти та ті, що працюють з дітьми, фахівці з роботи з втратами та інші. Зараз, наприклад, найбільше звернень надходить саме від людей, у яких рідні на війні.

Такі поради в Київстар разробили на випадок небезпеки. Фото: Київстар

А як змінилися найбільш поширені запити до психологів за час повномасштабної війни?

Спочатку людей турбувала невизначеність — непередбачуваність майбутнього, неможливість будь-що планувати, страх перед завтрашнім днем, побоювання мобілізації тощо.

А в останні пів року на першому місті опинилися вигорання та стрес. Людей хвилює погіршення фізичного стану, втомлюваність, недосипання. Одним із актуальних питань також є комунікація, що, на мою думку, пов'язано з відмінністю досвідів різних людей. Адже хтось перебуває в Україні, хтось за кордоном, у когось чоловік поруч, а у когось — мобілізований.

Цей тип звернень називається «Проблеми в стосунках з рідними і колегами». Ми на їх основі будуємо програму на найближчий місяць. Адже крім індивідуальних консультацій, також проводимо вебінари на актуальні теми. Навколо таких проблем ми створюємо тематичні групи підтримки, які збираються раз на тиждень. Наприклад, у нас нещодавно закінчилась група «Проблеми з їжею»: люди схильні заїдати стрес.

Також стає у пригоді окремий напрям психологічної підтримки лідерів. Бо від того, як керівники розуміють і враховують актуальні проблеми і відмінність досвідів співробітників, залежить стан і активність їхньої команди.

Чи є в компанії програми підтримки родин з маленькими дітьми, які в умовах повномасштабної війни часто є більш вразливими?

Так, у нас є психологи, які працюють з дітьми і молодими батьками. Є і групи для дітей різного віку. Але найбільше запитів нині стосуються не стільки маленьких дітей і догляду за ними у робочий час, скільки проблем із підлітками. Бо наразі саме підлітки найбільше страждають від фактора війни — вони бояться, переживають, протестують.

Якими будуть головні напрями психоемоційної підтримки у 2024 році

Ви зазначили, що найбільше звернень до психологів надходить від людей, у яких рідні на війні. Яку підтримку вони отримують? А як піклуєтеся про мобілізованих співробітників?

Наразі майже 200 співробітників компанії мобілізовано. Ми працюємо з їхніми керівниками, які, своєю чергою, підтримують зв'язок з сім’ями, якщо немає можливості контактувати безпосередньо з військовим. Ба більше, ми плануємо провести опитування, щоб з’ясувати, у кого зі співробітників рідні люди перебувають на фронті, щоб адресно пропонувати їм допомогу.

Якої саме допомоги потребуватимуть ветерани та їхні сім’ї?

У нас є програма реінтеграції ветеранів «4.5.0. Нарешті вдома», яка має декілька розгалужень. По-перше, це повернення ветерана. Поки у нас таких людей небагато — тринадцять. Їм потрібна адаптація як новачкам. Бо не можна очікувати, що людина прийде з фронту і почне робити те, що і два роки тому. Інше питання — готовність колективу. Бо коли на своє робоче місце повертається військовий, ми працюємо з командою. Надаємо стислу інформацію у вигляді інфографіки, як поводитись, що варто говорити, а що ні. Протягом року у нас проходять такі тематичні вебінари для всіх охочих. Їх проводять військові психологи.

Програма реінтеграції ветеранів 4.5.0. Нарешті вдома. Фото: Київстар

Окрема робота ведеться з менеджерами, яким, знову-таки, потрібно враховувати відмінність досвідів та не знецінювати жодного з них. Ще більш глибока підготовка триває серед HR-підрозділу. Адже саме на нього лягає величезна відповідальність за колектив, до якого з фронту повертатиметься багато людей, у тому числі з посттравматичним синдромом та іншими проблемами.

На навчання ми запрошуємо всіх охочих, адже тема ветеранів вже стосується або торкнеться кожного з нас. Додатково, коли нам стає відомо, що у колектив повертається військовий, ми інформуємо про це всю його команду, знайомимо з інфографікою, де надані рекомендації щодо комунікації з ветераном, і надаємо посилання на більш глибокі матеріали, яких ми зібрали вже дуже багато. Відповідне повідомлення та поради щодо дій також отримує керівник.

Також ми зробили пам'ятки для самого військового. Ми інформуємо про те, яку допомогу, за потреби, може отримати він та його сім'я. Для ветерана доступна як програма психологічної підтримки компанії, так і інформація про зовнішні, перевірені ресурси, куди можна звернутися.

До того ж ми зробили зовнішній сайт, який можуть відвідати члени сім’ї нашого мобілізованого співробітника. Там, зокрема, є інформація, як до нас звернутися для організації допомоги психолога.

Крім, власне, психологічної підтримки ми, не забуваємо і про подарунки. Наприклад, напередодні зимових свят запитали у наших військових колег, що саме буде корисно їм в холодну пору, і на основі їх побажань сформували «теплі» бокси — з термоустілками, термосами, павербанками, теплими речами, чаєм, кавою тощо. І майже від кожного отримали зворотний зв'язок. Вочевидь, їм був важливий не стільки вміст подарунка, а те, що про них пам'ятають.

Програма реінтеграції ветеранів 4.5.0. Нарешті вдома. Фото: Київстар

Якої психоемоційної підтримки, за вашими попередніми оцінками, співробітники та їхні родини потребуватимуть у 2024 році?

У фокусі буде програма для ветеранів "4.5.0".У межах цього напряму ми окрему увагу приділимо людям з інвалідністю. Адже з фронту повертаються, за неофіційними даними, десятки тисяч людей, які втратили кінцівки чи з іншими травмами. Ми вже замовили аудит офісу, щоб створити для таких співробітників умови для роботи офлайн. Бо людині, яка повернулася з війни, потрібна соціалізація.

Також ми продовжуємо всі активності 2023-го і будемо аналізувати актуальні запити колективу.

Співробітники Київстар. Фото: Київстар