Учасники дискусії:

Файзулліна

Корейба

Гавриш
Як криза змінить управління проєктами?
Видання спільно зі Smart Holding продовжує серію бізнес-подкастів Smart Talking. У четвертому випуску ми розбиралися в тому, як коронакриза й рецесія вплинуть на управління проєктами компаній. Про те, яким стає project management в умовах невизначеності, читайте в нашому матеріалі і слухайте в подкастах.
В обговоренні взяли участь викладачка Києво-Могилянської бізнес-школи, віцепрезидентка Всеукраїнської асоціації консультантів з управління проєктами IMC-Ukraine Ельвіра Файзулліна і виконавчий радник компанії CAPS Consulting Андрій Корейба.
Загальні висновки, які можна зробити з почутого:
- Для успішної реалізації проєктів необхідно розробити стратегію компанії. Без стратегії проєкти не можуть бути успішними.
- Професіонали на аутсорсі краще за аматорів всередині компанії.
- Для реалізації успішних проєктів треба навчитися виховувати людей і багато часу приділяти їхнім талантам. Мотивуйте людей. І не карайте їх за невдачі.
- Підтримуйте тих, хто хоче займатися проєктним менеджментом, відправляйте на курси й допомагайте реалізуватися.
Наводимо найяскравіші цитати дискусії:

Ельвіра Файзулліна, викладачка Києво-Могилянської бізнес-школи, віцепрезидентка Всеукраїнської асоціації консультантів з управління проєктами IMC-Ukraine
Карантин навчив справжнього проєктного менеджменту
«Мої клієнти здебільшого з регулярного бізнесу. Вони змушені були координувати робочі проєкти зі своїм керівництвом, а додатково — з якоюсь віртуальною командою. Навичок таких у них не було, тому виникали складності. Проєктний менеджмент саме й навчає самостійної роботи над завданнями без наглядача й менеджера, який у разі чого проконтролює процес. Простіше було сказати, що немає інтернету або зв'язку, або що чогось не надали. Спочатку, коли почався карантин, усі скаржилися на те, що проєкти практично зупинилися. Проєкти, які робилися в офісі, самостійно було дуже складно реалізувати. Час змусив нас швидко вчитися. Зараз багато компаній не хочуть повертатися до офісів. Ці люди говорять, що ми нарешті освоїли проєктний менеджмент із самостійною відповідальністю».
На першому місці — грамотна робота
«Багато хто говорить про те, що використовують Agile і Scrum. Найчастіше це декларації. Насправді це грамотна послідовна робота з інструментарієм і дисципліною».
Зараз особливо складно передбачити наперед
«Ситуація навколо нас стає складнішою. Проєкти, які раніше було досить просто реалізувати, зараз ускладнилися: складний контекст змушує тримати в полі зору багато ввідних. Вплив зацікавлених сторін, політичні впливи, ковідні ризики ускладнюють управління проєктами. Передбачати все наперед складно. І зараз навіть традиційні бізнеси стали більше застосовувати гнучкі підходи, тобто ми плануємо на стільки, на скільки бачимо».
Межі стерті
«Зараз межі практично стерті. Українські ПМ працюють за кордоном, з-за кордону приїжджають люди й очолюють наші проєкти. У цьому сенсі знання дуже швидко розходяться. Зрештою змішуються методи, з'являється можливість усе обговорювати. Мені здається, що якщо не трапиться якихось особливих катаклізмів, то проєктний менеджмент і далі сильно впливатиме на бізнес».
Найважливіше — стратегія й команда
«Для успіху проєктів дуже важливо, щоби керівництво компанії розробило стратегію. Оскільки багато проєктів загортаються на ходу. Проєкти — це інструменти досягнення стратегічних цілей. Другий важливий момент — це класна проєктна команда. Якщо у ваших людей немає компетенції, не робіть із них команду. Залучайте експертів із ринку. Закладайте на це якісь додаткові гроші — вони точно допоможуть заощадити. Користуйтеся аутсорсом там, де компанії бракує компетенції. Не треба всіх купувати — їх просто треба залучити до проєкту».

Андрій Корейба, виконавчий радник компанії CAPS Consulting
Карантин допоміг діджиталізуватися
«Я б розділив проєктний менеджмент на дві великі частини: IТ проєктний менеджмент і не IТ проєктний менеджмент. У IТ із проєктами все більш-менш нормально. А ось зі звичайним бізнесом велика проблема. І цей карантин зараз насправді зіграв дуже хорошу роль для проєктного менеджменту. Бо звичайні компанії стали більше діджиталізуватися, використовувати напрацювання, які вже давно є на IТ-ринку. Я б сказав, що карантин допоміг людям стати ближче до проєктного менеджменту. У звичайному бізнесі, не в IТ».
Потрібно навчитися працювати вдома
«Є багато мемів, коли люди, закінчуючи спілкування «Зумом» або «Скайпом», встають і показують колегам свою спідню білизну. Насправді працювати вдома — це навичка. В айтішника це відпрацьовано роками: він має перелік завдань на день, і він їх виконує. А людині, яка ніколи так не працювала, доводиться ламати себе. Вона вдома й має виконувати ті завдання, які зазвичай виконує в офісі. Там вона може когось попросити про допомогу, а тут потрібно все продумувати самому. Для звичайного бізнесу це проблема. Вони зараз вчаться із цим жити. Не всі виживуть, але ті, хто зможе, працюватимуть значно краще».
Важлива передумова від власника компанії
«У звичайному бізнесі проєктний менеджмент перебуває в зародковому стані. У нас ще немає такого, щоби вся компанія працювала в проєктному менеджменті. Для цього має бути передумова від першої особи компанії. Компанія має бути зрілою. А методологія вже залежить від бізнесу й різновиду діяльності. У рамках одного проєкту може використовуватися кілька методологій. Якщо головний проєкт іде ватерфально, то команди можуть працювати за Scrum або Kanban. Немає якогось чіткого розподілу».
Атрибути методології — це не проєкт
«Якщо команда вибрала методологію й хоче зробити проєкт, вона має його зробити. А не говорити, що сьогодні ми робитимемо Kanban або Scrum. Це призводить до того, що проєкти вмирають і ніколи не злітають. Передусім люди мають зрозуміти, що проєкт — це проєкт. Він має конкретні фази, цілі, бюджети. Тоді це проєктний підхід. Я нещодавно був у гостях у компанії свого товариша й на стіні побачив Kanban-доріжку, яка була абсолютно порожньою. Усе було добре розписано, але доріжка була порожньою. Атрибути методології — це не проєкт. Зараз багато молодих людей вимовляють багато розумних і красивих слів, не розуміючи їхньої сутності. Компанія може використовувати проєкт тільки тоді, коли вона до нього вже дозріла».
Завдання проєктного менеджера — побачити тенденції
«За останні п'ять років 52% проєктів залишаються в стані невизначеності. Це світова статистика — в опитуванні брали участь понад 5 тисяч компаній. Проєкти залишаються незавершеними з якихось причин: вийшли за рамки бюджету, втратили свою мету. Це означає, що змінюються цілі, а люди не встигають підлаштуватися й далі тягнуть проєкт. Кінь здох, а вони намагаються його оживити й на ньому їхати. Такий проєкт потрібно закривати й відкривати новий. І саме це робота проєктного менеджера — встигнути побачити тенденції, прийти й сказати замовнику, що тут щось не так, щось треба змінювати. Якщо ми доведемо цей проєкт за тими строками і у рамках того бюджету, ми отримаємо те, що буде не потрібно».
Придумайте систему мотивацій, але не тримайте співробітників
«Якщо ви власник бізнесу й хочете, щоб у вас вистрілювали проєкти, потрібно придумати систему мотивацій, навіть коли людина взяла відповідальність і не досягла результату. Не карайте за поганий результат, бо це одна з причин, чому співробітники бояться визнати провал. Провал треба теж визначати як перевагу: людина вам заощадила гроші, ви далі не вкладаєте кошти в мертвий проєкт. Другий момент: якщо ви знайшли людину, у якої горять очі, підтримайте її. Мотивація фінансова не працює — підтримайте морально, відправте на курси проєктного менеджменту, допоможіть реалізуватися. Ця людина буде вам вдячна й завжди допоможе. І третє: якщо ви виростили фахівця і він хоче йти далі, ніколи не тримайте його на роботі. Гарного ПМ, який переріс вашу компанію, не треба утримувати за будь-які гроші. Відпустіть його — він буде вам вдячний, і ви завжди зможете звернутися до хорошого фахівця, який вам допоможе».
Дивіться, слухайте наші відео- й аудіоподкасти в повному форматі: