Учасники дискусії:
Кір'янова
Геращенко
Гавриш
Як змінилося управління фінансами?
Видання 
спільно зі Smart Holding продовжує серію бізнес-подкастів Smart Talking. У новому випуску ми розбиралися в тому, як коронакриза та рецесія змінили управління фінансами. Ми говорили про те, якою зараз є роль фінансових директорів; чи стануть гроші дешевше, ніж зараз; на які показники тепер необхідно звертати особливо пильну увагу.
В обговоренні взяли участь перший заступник генерального директора, фінансовий директор Smart Holding Юлія Кір'янова та економіст, викладач KMBS Олексій Геращенко.
Загальні висновки, які можна зробити з почутого:
- 2021-й може стати роком несподіваних банкрутств.
- Фінансовий директор — це ключова людина в компанії, опора для генерального директора, для менеджменту. Якщо він говорить «усе пропало», тоді точно все пропало. Тому головне для фінансових директорів — зберігати спокій.
- Головне завдання компаній у нинішній час — підтримувати такий рівень капіталу, який дасть змогу покрити заборгованість.
- Гроші зараз найдешевші за останні роки. І більше вони дешевшати не будуть.
- Допомоги з боку держави найбільше потребують експортно орієнтовані галузі.
Наводимо найяскравіші цитати дискусії:
Юлія Кір'янова, заступник генерального директора, фінансовий директор Smart Holding
Модифікувався попит
«У багатьох бізнесів з низки причин знизився дохід. Перша — модифікувався попит: десь зменшився, десь переорієнтувався. Попит насамперед пов'язаний із самою людиною. Це енд-юзер, заради якого побудований увесь ланцюжок — від природного ресурсу до людини. Людина одночасно є й робочим капіталом. Самі люди для себе щось виробляють, щоб зрештою отримати продукт. Вдаривши по робочій силі й одночасно по кінцевому споживачеві, ми отримали дуже нерівний відгук у бізнесах».
Роль керівника підприємства
«Якщо падає виручка, треба щось робити з видатковою частиною, щоб компанія залишалася в здоровому стані. Річ у тім, що ліквідність — це перший показник, який одразу відчувається в разі падіння виручки. Залежно від того, яка в тебе мережа контрагентів і робочий капітал, ти дивишся, що в тебе з дебіторами, з кредиторами. Особливо якщо раптом заморожений склад (це теж важливий складник). Ці чинники в сукупності в руках зовсім не у фінансистів, а передусім у керівників підприємств. Фінанси — це помічники в розв'язанні всіх питань: які стратегії краще вибрати, у якій комбінації. Але тон тому, як бізнес працюватиме зі своїм фінансовим складником, задає керівник цього бізнесу».
Чи варто плануватися в довгу
«Зараз дуже багато хто ставить питання: чи має сенс взагалі планувати на якийсь довгий період? Однаково все зміниться. Тут відповідь залежить від того, у якій галузі ви працюєте і якою є ваша специфіка. Є сировинний ринок, природні ресурси — він на самому початку ланцюжка. А наприкінці є споживач, логістика, безпосередньо товари. Ваш цикл залежатиме від того, де ви є. Ви не можете у виробництві металу ставитися до планування так само, як в ІТ-компанії. Добре, що приходить усвідомлення того, що гнучкість є важливою, але немає єдиного рецепта для всіх галузей. Я нещодавно зустрічалася з розвиненими IT-компаніями. Вони сказали, що в них взагалі немає бюджету. Раз на два тижні вони зустрічаються й дивляться, які сайти потрібні, які не потрібні, а потім займаються переплануванням: тут ми на гроші схудли, а тут ми завтра приростемо».
Стратегія потрібна, але вона має бути гнучкою
«Я — прихильниця того, що стратегія потрібна. Питання: яка і як її робити. Однаково треба виділяти якісь ключові параметри в стратегії та оновлювати її. Не ставитися до цього як до фоліанта в 300 сторінок, який лежить десь на полиці. Це вже не стратегія. Стратегія — це більш гнучкий механізм чинників, що змінюються й дозволяють тобі спробувати заглянути в майбутнє. Суб'єктивно, але заглянути».
Бюджетування за умов коронакризи
Бюджетуються всі так чи інакше. Ми бюджетувалися в листопаді минулого року. У березні всі бізнеси зробили оновлені бюджети. Є процес актуалізації — це коли ти раз у квартал оновлюєш дані, дивишся на якісь ключові зрізи. Бюджетування — це дуже глибокий процес, який іде від низу догори та згори вниз. Усі бізнеси знову пройшли цей складний процес. Зрозуміли, що треба полегшувати бюджетування, регулярно актуалізувати».
Дивіться на виробництво
«Іноді потрібно зробити низку змін на виробництві. Це залежить від того, якою мірою ви живете в системі постійних поліпшень, наскільки у вас нове обладнання. Якщо воно енергомістке, можна робити що завгодно, але якщо підвищать ціну на електроенергію на 15%, із цими витратами, які прямо лягають на собівартість, нічого не зробиш».
Компанії зберігають персонал
«Ця криза є дуже специфічною. Раніше за всіх криз скорочували персонал. Зараз більшість компаній принаймні в короткостроковій перспективі вирішили: ми зберігаємо співробітників, даємо людям упевненість у тому, що вони не втратять роботу. Але люди разом із компанією поділяють цю ношу. Так з'являються чотириденки, іноді триденки, усілякі вахтові методи, інші інструменти. HR активно працюють із цими бюджетами. Далі всі починають дивитися на офіси, відрядження. Відрядження викреслили — уже всім стало легше. Потім ідуть усі ті блага, «плюшки», які завжди є в адмінштату. Але тут роль фінансів підтримувальна. Цей тренд має задавати керівник. І найважливіше — топменеджмент компанії. Тоді менше опору, менше якихось неприємних моментів із людьми. Уся компанія як один організм. Попередні кризи відокремлювали: ось люди, а ось компанія».
Потрібно робити та захищати свій продукт
«Ми не маємо бути сировинним IT-придатком. Зараз ми — аутсорс. Подивіться, де всі наші айтівці. Кіпрські громадяни, але тільки не в цій країні. Ми пишемо для великих брендів. А ці продукти мають заземлюватися тут. Багато що має бути made in Ukraine як основний продукт. І сфер цих просто не перерахувати. Ми так і не вийшли з пострадянського стану всіх систем. Треба чітко виділити експортно орієнтовані галузі, допомагати й підтримувати їх. Треба диверсифікувати ВВП. Україні вкрай складно з огляду на МВФ та інший контроль робити якісь речі. Але потрібно захищати свою продукцію, наскільки це можливо».
Податки та цінні папери
«Насамперед я б дивилася на прибутковий податок. Маржинальність бізнесу знижується. І якщо зараз дати трохи прибуткового податку, то й людям можна платити більше. Бізнес ніколи собі не забере все, що він отримає, — він віддасть частину людям. Ще один фінансовий момент: у нас абсолютно не розвинений ринок цінних паперів. Я вважаю, що це грандіозне упущення, і не розумію, чому так відбувається. Ми можемо ефективно запозичувати всередині, тобто робити внутрішній оборот капіталу. У мене взагалі блакитна мрія — внутрішній IPO, щоб акціонерами компаній ставали люди».
Роль фінансового директора
«Фінансовий директор — це ключова людина в компанії, опора для генерального директора, для менеджменту. Якщо він приходить і говорить, що «все пропало», тоді точно все пропало. Передусім фінансистам потрібен спокійний розум. Незважаючи ні на що себе треба заспокоїти: нічого не відбувається. Що може трапитися? Нічого! Ви втратите роботу? Ну, втратите. Виручка впаде. Тут головне, щоб фінансовий директор працював у спайці з менеджментом, з ключовими людьми в менеджменті. Фінансист ніколи не має бути окремо й давати свої рекомендації. Ця криза показала, що важлива командна робота. Один не зробить нічого».
Потрібно починати із себе
«Треба поставити собі питання «навіщо»: навіщо все це, що це приносить. Треба почати із себе. Не дивитися виключно зовні, а перебудувати саму фінансову функцію. Коли ти це втілюєш, уся компанія це бачить. Не можна бути вічним цербером, який приходить і говорить, що у вас тут усе погано. Покажи приклад сам. Коли ти так починаєш розмовляти з людиною, тобі набагато простіше отримати від неї зворотний зв'язок».
Вибирайте розумно
«Я вважаю, що витрати — це наслідок. Ніхто не робить витрати заради витрат. Якщо ти розумно зробив попередні кроки з погляду бізнес-рішень і їхньої обґрунтованості, то тоді, можливо, у тебе переможе проєкт, який коштує дорожче. Але якщо ти його не реалізуєш сьогодні, у тебе будуть набагато більші проблеми, ніж якщо ти вибереш десять дешевших рішень».
Олексій Геращенко, економіст, викладач KMBS
Дешеві гроші призведуть до нових криз
«Зараз світ завалений дешевими грошима. Це був спосіб боротися з пандемією — опустити в Європі, у США ставки до нуля. В Україні зараз також найнижча облікова ставка за всю історію. Кредитні ресурси подешевшали. Але якщо подивитися економічним поглядом на те, що на нас чекає далі, то це нові «бульбашки» й нові кризи. Дешеві доступні гроші, які легко можна отримати, — це завжди якісь майбутні «бульбашки» та кризи. Не можна просто імітувати гроші й не можна так легко розв'язати всі проблеми, бо це також спотворює економічні механізми. Як у нас в організмі є клітини, які повинні вмирати, так час від часу мають вмирати, сходити з дистанції якісь бізнеси. А період дешевих грошей часто гальмує ці процеси».
Особливість сучасного покоління
«У чому унікальність цієї кризи? Коли я аналізував, як змінювалася структура світової економіки та чим сучасна людина відрізняється від попередніх поколінь (батьків, бабусь і дідусів), то виявив, що зараз домінує сфера послуг. Чому ця криза є такою болючою? Бо ви можете робити щось звичне, але не можете піти до ресторану або на концерт. Це все вже не те. Ці сфери постраждали».
2021-й може стати роком несподіваних банкрутств
«Подейкують, що світова економіка цього року впаде на 5-5,5%, а наступного року на 5,5% зросте. Зазвичай вона зростає на 2,5-3%. Тобто через рік-два ми все-таки відновимося. Я згоден, що ризики є. Мені чомусь здається, що 2021-й може стати роком несподіваних банкрутств. Зараз така м'яка монетарна політика, дешеві кредити, дешеві гроші, хтось локально закрив собі якусь проблему. А далі — як навесні: сніг зійшов, і ти бачиш, що там насправді на тебе чекало. Усе може бути не так райдужно. Але компанії все-таки розраховують на те, що людьми так просто не пожертвуєш. Крім того, мені здається, що зараз дуже сильно змінився ринок: спробуй знайти висококваліфікованих фахівців за своїми витратами. Ситуація у великій компанії часто буває такою, що коли компанія зростає, ці витрати починають зростати».
Важливий баланс
«Гадаю, що зараз відбудеться оптимізація, коли буде поділений увесь бюджет витрат. Для бізнесу важливо все збалансувати, щоб залишити прибуток або хоча б мінімізувати збитки, розуміючи, що далі буде прибуток. Але якщо ви менше їсте, то для економіки це криза. І коли ми десь обрізаємо зарплати і скорочуємо штат, то це теж криза для економіки».
Гроші дешевшати не будуть
«Зараз в Україні ставки на мінімальному рівні. Я вважаю, що найближчим часом тут гроші дешевшати не будуть. З макроекономічного погляду вже пішла інфляція. В економіці багато процесів відкладено, і в останні місяці почала розганятися інфляція. У такому разі макроекономісти говорять: чекай підвищення ставок. Адже цю інфляцію треба вже закладати в ставки».
Дивіться, слухайте наші відео- й аудіоподкасти в повному форматі:
Відео:
подкаст:
Інші матеріали проєкту
