З кожним роком історичні краєвиди Києва усе більше страждають від хаотичної забудови столиці.
Усім відомі зображення «Привіт із Києва!» з історичними краєвидами на пагорбах столиці — принти на футболках, магніти на холодильник для туристів тощо — візуальна туристична візитівка столиці України.
Без таких фотографій унікальних видів не просувається жодна столиця світу. Глобальні сервіси, наприклад авіаподорожі до України або програми з інвестицій, саме через візуальні образи будують свою рекламу.
Найвідоміші образи Києва — комплекс храмів та інших будов Києво-Печерської Лаври з боку Дніпра, а також Майдан Незалежності, Поділ, Софіївська та Михайлівська площі.
Уявімо, що якийсь хуліган домалював на ідеальному видовому знімку Києва безглузду висотку. Але ж нам і уявляти не треба — ось вони, бетонні чудовиська, яким начхати на міське середовище.
Щоб їх не було видно, можна, звичайно, спробувати помилуватися панорамою просто з них. Але, на жаль, їх стільки, що вони псують краєвиди з вікон навіть один одному.
Про будинки, що зіпсували види Києва, — в огляді 
.
Хмарочос на вул. Кловській і будинок на вул. Московській
Два будинки, які зіпсували вид на Києво-Печерську лавру. Фото: П. Павлінова, freeepik.com
Будинок на вул. Московській 32 — 34 в Києві (на фото ліворуч) має 19 поверхів, але розташований на високій точці Печерську, тому помітно погіршує панораму. А житловий будинок на Кловському узвозі 7-А має 46 поверхів (праворуч на фото) та понад 200 квартир площею від 100 кв. м. Якщо дивитися з мосту Патона, яким із лівого берега на правий і назад щодня їдуть сотні тисяч людей, він закриває собою Велику лаврську дзвіницю, руйнуючи сприйняття цього пейзажу як візитки Києва.
Кловський узвіз 7: 46-поверхівка, збудована у 2000-х, затулила найвищу в Києві дзвіницю, якій майже 300 років. Фото: prolviv.com
Мешканці будинку постійно скаржаться на чотири ліфти. Один із них приватний і їздить тільки на 45-й поверх, із трьох інших один може бути на ремонті, тому час очікування ліфта досить великий. Також чимало квартир у цьому будинку переобладнано під офіси. Оскільки громадським транспортом серед мешканців будинку мало хто користується, скупчення людей на малій ділянці призводить до посилення щоденних заторів та погіршення якості міського середовища.
46-поверхівка, збудована у 2000-х, заслонила найвищу в Києві майже 300-річну дзвіницю, що входить до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
Офіс-велетень на вул. Московській
Офіс на Московській 32 — 34 набагато перевищує всі сусідні будинки, порушуючи містобудівну гармонію. Фото: скриншот Google map
Офіс на Московській 32 — 34 також з'явився у 2000-ні роки поряд з історичним триповерховим будинком та в середовищі, де всі сусідні будинки були набагато нижчі та не порушували містобудівну гармонію.
Вище Лаври: хмарочоси на Грушевського та Мазепи
Потенціал туристичної привабливості та розвитку турбізнесу дуже знизився після з'явлення цих будинків. Фото: wikipedia.org
Будинки на вул. М. Грушевського 9-А (на фото — праворуч) та І. Мазепи 11-Б (у центрі) дуже впливали на сприйняття історичного ландшафту Києва.
Найбільше це помітно з Північного мосту, Труханового острова, з прогулянкових кораблів Дніпром. Після з'явлення цих будинків потенціал туристичної привабливості та розвитку турбізнесу дуже знизився.
Для порівняння: Будапешт, який також має історичні правий та лівий береги уздовж Дунаю, свої цінні панорами береже та щороку отримує постійний дохід від туризму. Дунай у центрі Будапешта — це центр ділової, туристичної активності, чого не можна сказати про береги Дніпра в Києві.
Будинок на Грушевського 9-А має 21 поверх із високими стелями. Поруч — лише 5-поверхівки. Місце це унікальне: з одного боку — в'їзна брама Київської фортеці XVIII — XIX століття, а з іншого — потенційний туристичний маршрут крайкою дніпровських схилів із мальовничими дніпровськими панорамами поряд зі станцією метро «Арсенальна».
Але елітні будинки повністю закривають маршрут. Доступ до нього є лише в мешканців цих будинків, серед яких і чинний президент Володимир Зеленський (вул. Грушевського 9-А), і колишній президент Петро Порошенко (Грушевського, 9).
ЖК «Панорама» — на укріпленнях Київської фортеці XIX століття
ЖК «Панорама» розташований на території пам’ятки містобудування та архітектури національного значення — Вали та рови Васильківського укріплення Київської фортеці XIX століття. Фото: wikimapia.org
ЖК «Панорама» на вул. Є. Коновальця 44-А має від 17 до 27 поверхів та понад 700 квартир. Будинок розташований просто на території пам'ятки містобудування та архітектури національного значення — Вали та рови Васильківського укріплення Київської фортеці XIX століття.
ЖК «Панорама» на Печерську зигзагом повторює форму валів і перевищує все найближче оточення в 5 разів. Фото: garnahata.in.ua
Зигзагоподібна форма цього монстра вимушено повторює форму валів, хоча вища за все своє найближче оточення в п'ять разів. Інфраструктура тут ще радянських часів: будівництво нової школи та дитячого садка за сучасними державними стандартами не передбачено.
Тож мешканці возять дітей до навчальних закладів інших районів, довго простоюючи в пробках протягом дня. Також вимушено виникають школи зі скороченим навчальним днем і приватні школи (без стадіонів і свіжого повітря). Територія фортеці, земляні та кам'яні укріплення також не використовуються як туристичний об'єкт.
Будинок у Музейному провулку, 2-А: плюс 8 поверхів замість мансарди
На початку вул. Грушевського, де на барикадах Євромайдану тривало запекле протистояння взимку 2014 року, добудовують ще вісім поверхів. Фото: allbc.info
Ще один будинок, із яким перегнули забудовники, розташований на початку вулиці Грушевського, де стояла одна з головних барикад Євромайдану. Тут тривало запекле протистояння взимку 2014 року.
Навпроти розкинувся стадіон «Динамо», поряд Національний художній музей України та за кілька сотень кроків — Будинок Уряду. На історичному будинку 2-А в Музейному провулку, якому понад сто років, із 2012 року надбудовують вісім поверхів на кшталт мансарди.
Окружний адмінсуд Києва зобов’язав забудовника знести самовільну надбудову, але деталі процедури не були чітко визначені, тому демонтаж не відбувся. Фото: «Хмарочос»
Будинку мабуть трохи пороблено, бо в 2015 році ОАСК (окружний адмінсуд Києва) зобов’язав забудовника знести самовільну надбудову, скасував дозволи та сертифікати готовності. Але деталі процедури не були чітко визначені, тому демонтаж так і не відбувся. Хоча в 2017 році частина огородження похилилася всередину будівлі.
Будинок на вул. Нижній Вал 27 — 29: 10 років судів
Будинок-монстр на Подолі (Нижній Вал 27 — 29) має найбільший медійний та судовий шлейф. Споруда з'явилася у 2000-х на місці пустиря, просто над лінією метро. Через проходження під будинком поїздів метро фундаменти оточують метро з двох бокі, як міст. Історичний Поділ та його Вали (Нижній і Верхній) через хаотичну забудову перетворилися на бульвар із благоустроєм дуже низької якості.
Проте серед забудови XIX — початку XX сторіччя у два-три поверхи щільними кварталами Вали — чи не єдина пішохідно-транспортна ділянка, де остінні років 10 активно розвивається туризм, з'являються громадські заклади харчування, ковокінги, креативні простори, адже поряд — станція метро, безліч пам'яток історії та архітектури.
Початково проєкт налічував 8 поверхів. Фото: wikipedia
Будинок досі не введений в експлуатацію: суди, касації та апеляції продовжуються майже 10 років. У справі також бере участь ОАСК — скандально відомий Окружний адмінсуд Києва, який зобов'язав видати сертифікат готовності об'єкта до експлуатації, однак це рішення не було остаточне.
Будівля, проект якої передбачав 8 поверхів, має 13 поверхів, високі стелі. Квартири тут названі апартаментами готельного типу: оскільки вони не відповідають нормам, назвати їх квартирами не можна.
ЖК Podil Plaza & Residence: мурашник під Щекавицею
Будівля ЖК «Поділ Плаза» має до 26 поверхів — за дозволених 17. Фото: ЛУН Місто
Квартал «Поділ Плаза» на вул. Глибочицькій 73 — 79 також побудований із порушеннями — впритул до історичної забудови Подолу. І проблема не лише в зіпсованому ландшафті. Будови цього комплексу мають до 26 поверхів (за дозволених 17), загалом майже 700 квартир, проте передбачувана кількість дітей сімей цього будинку не забезпечена місцями в державній школі та садочку. Також немає місць для будівництва приватних навчальних закладів за державними стандартами.
ЖК розташований під схилами історичної гори Щекавиця: за переказами, саме тут змія вкусила київського князя Олега, тут, кажуть, і його могила. Фото: скриншот із Googl maps
ЖК Podil Plaza & Residence розташований під схилами історичної гори Щекавиця, названої на честь засновника Києва Щека. Саме на цій горі, кажуть, змія вкусила київського князя Олега, і тут, за переказами, міститься його могила.
Місце позаду цієї новобудови-мурашника — ландшафтний заказник «Гора Щекавиця». Прохід на його територію закритий парканами, заріс дикою акацією та інколи нагадує стихійне звалище.
ЖК стоїть упритул до запиленої вулиці, а міг би бути гармонійний район з туристичною інфраструктурою і середньоповерховою забудовою. Фото: Олег Гречух
ЖК стоїть упритул до запиленої вулиці, яка непридатна для піших прогулянок. Тут міг би бути гармонійний район — із туристичною інфраструктурою, громадським простором і середьньоповерховою гуманною забудовою, яка б відповідала критеріям комфортності та сталого розвитку міста.
«Покровський посад»: хмарочоси на даху
ЖК «Покровський посад» на Глибочицькій 32-А, Б та В — це насправді три 23-поверхові будинки просто на даху псевдоісторичних чотириповерхових будинків.
На даху псевдоісторичних будинків — паркінг, дитячий майданчик і житлові висотки. Фото: bigkyiv.com.ua
Цей образ було створено з нуля у 2000-х роках. Ще 2003 року в цьому місці, на схилі гори, під якою протікала літописна річка Глибочиця (тече в трубі під дорогою), були залишки промислової забудови. Чомусь забудовник вирішив забудувати сто відсотків ділянки, тож нижня частина комплексу — це псевдоісторичні будинки, яких там ніколи не було. На даху в них паркінг, дитячий майданчик та житлові висотки.
Дерева залишилися на ділянках сусідів, та й то лише тому, що це поки що непридатні для забудови круті схили з глинистим ґрунтом без доріг та інфраструктури.
Крім порушення панорами через висотки в районі великі проблеми з транспортною та соціальною інфраструктурою. Фото: wikimapia.org
Лише одна дорога придатна для руху — вулиця Глибочицька. Мало того, що це міська магістраль для транзитного транспорту між районами Києва, тут іще й щільна висотна житлова забудова. Тому порушення панорами — це лише частина проблеми поряд із проблемами транспортної та соціальної інфраструктури.
«Скриня» на Річковому вокзалі
Після появи висотного готелю краєвиди на набережну та Річковий вокзал суттєво змінилися. Фото: офіційний сайт Річкового вокзалу
Магічне місце Києва — Річковий вокзал, Поштова площа, яка пам'ятає ще Тараса Шевченка. Але в 2000-х тут з'явився 13-поверховий готель з апартаментами, який набагато вищий за навколишню забудову.
Фасад будівлі нагадує велику скриню з сіткою вікон. Уночі громіздка споруда не так тисне на витончену панораму, але вдень стає домінантою середовища.
13-поверховий готель Fairmont значно перевищує оточуючу забудову. Фото: dreamstime.com
На місці готелю мав бути великий громадський простір із виходом на набережну. Адже тут і так проблеми з логістикою через величезну автомагістраль, яка могла б пролягати під землею, як, наприклад, у Парижі.
Через готель та автостраду житловий та офісний, а також історичний і туристичний район Поділ відрізаний від Дніпра. Тут немає ні трамвая, ні зеленого бульвару, ні організованого паркування, тому охочі погуляти біля річки кидають машини будь-де. Немає і пішохідних переходів від готелю та будинків на набережну.
Обійти будівлю можна, зробивши чималий гак, щоб дістатися розв'язки, де стоїть світлофор, що скасовує мільярдні вкладення в проєкт. Міст і дорогу на Поштовій площі відкривали два мери Києва, до того ж кілька разів, і навіть прем'єр-міністр. Проте будівництво не завершено й досі. Під бетонною плитою залишилися археологічні розкопки стародавнього Подолу з вулицями та будинками. Вони могли б стати музеєм, але поки що страждають від безгосподарності.
Чому висотності дотримуються у світі
У 2015 — 2016 роках Міськцивільним проєктом у Києві була розроблена методика визначення будинків, що дисонують і псують ландшафт Києва. За допомогою геометричних моделей, де на рельєф Києва було нанесено всі наявні будинки, визначили середню висоту історичних кварталів у центрі. Усі будівлі, що перевищують умовні межі, визначені як ті, що дисонують.
Всі будівлі, які перевищували умовні, проведені у повітрі межі, визначені як дисонуючі. Фото: МіськЦивільПроект
У документі взято до уваги, що рівень Дніпра найнижчий, є вулиці, що лише на 5-6 метрів вище за рівень води в Дніпрі, а є ті, що майже на 100 метрів вище. Тому висотність будинків залежить від рельєфу місцевості. Якщо будувати на верхівках київських гір, то на краю дніпровських схилів Правого берега на панораму впливає навіть 5-9-поверхова будівля.
Жовтими крапками на забудові Подолу позначено будинки: Глибочицька, 73-79, Глибочицька, 32, Нижній Вал 27-29, Набережно-Хрещатицька, 1. Фото: МіськЦивільПроект
Жовтими крапками в забудові Подолу зазначені згадані в статті будинки: Глибочицька 32, 73 – 79, Нижній Вал 27 – 29, Набережно-Хрещатицька 1.
На жаль, дієвих механізмів, що дають змогу вирішити проблеми з цими будинками, місто не має. У кожному окремому випадку потрібно зважати на різні обставини. Лише за деякими з довгого списку будівель майже 10 років тривають суди. За цей час заморожено введення в експлуатацію одних об'єктів, щодо інших видаються нові дозволи або ведеться нове будівництво з порушенням дозволів.
Тим часом у європейських містах чітко дотримуються висотної одноманітності. Приклад — набережні Будапешта, де лінія забудови не розбита висотними новобудовами, або Афіни, де, незважаючи на відсутність широкої річки, є головна домінанта — Акрополь із Парфеноном, і майже з кожного даху в місті його видно.
В Афінах дуже цінують історичні краєвиди: за 200 років існування Греції як держави тут не збудована жодна висотка в радіусі кількох кілометрів від центру. Фото: Олег Гречух
Або візьмемо Афіни в Греції. На пагорбі в центрі фото розташований Акрополь, який увінчує символ Греції Парфенон, що відбудовується весь час існування Греції як держави (майже 200 років). За цей час у радіусі кількох кілометрів від Акрополя не збудовано жодної висотної будівлі, що дисонує.
У сучасному Будапешті чіткими акцентами виступають пам’ятки: парламент, королівський палац, храми на обох берегах. Фото: Pixabay
Два колись окремі міста Буда та Пешт, що утворили сучасний Будапешт, побудовані вздовж Дунаю. Тут посеред міста, як і в Києві, протікає річка. Але набережні та територія за кілька кілометрів від них мають однакову висотність, на тлі якої чітко видно основні пам'ятки: парламент, королівський палац, храми на обох берегах.
Читайте також
