За два тижні війни Львів перетворився на великий хаб з прийому і переміщення українців з різних куточків країни, що втікають від російської агресії та бомбардувань.
Як місто справляється і налагоджує соціальні, освітні процеси, у інтерв'ю 
розповів мер міста Андрій Садовий.
Лише на харчування переселенців щодня Львів витрачає $1 млн
До війни Ви заявляли, що Львів може прийняти 100 тисяч переміщених осіб. Але за два тижні Львів приймає удвічі більше. Як місто справляється?
Сьогодні Львів приймає понад 200 тис переселенців з різних регіонів. Місто задіяло 440 установ культури і освіти та 85 релігійних організацій, щоб надати людям прихисток. Усе забезпечення відбувається коштом громадян і міста. На превеликий жаль, від держави кошти поки що не надходять.
Але тільки на харчування 200 тисяч людей в середньому витрачається до $1 млн на день. І кількість людей зростає і зростає. Сподіваємося, що міжнародні допомогові організації приїдуть до Львова. Тому що сьогодні ми є одним з найбільших центрів з прийому тимчасово переміщених осіб.
Чого не вистачає для прийому переселенців?
У першу чергу потрібні продукти тривалого зберігання та медикаменти.
Нам передали дуже багато одягу, переважно вживаного. Ми вдячні, його вже достатньо. Також ми отримали дуже багато медичних халатів і масок. Їх сьогодні також більше не потрібно.
Учора Польща, а слідом за нею і Чехія заявили, що їм вже важко приймати українців, міста переповнені. У Львова ще є резерви?
У нас нема вибору. Ми приймаємо стільки, скільки приїде. У цьому і секрет українського духу: коли до вас приїжджають люди, ви приймаєте і опікуєтесь ними.
Звичайно, ми потребуємо і великих тентів для розміщення людей, а також будинків, які легко і швидко можна скласти. Очікуємо, що міжнародні організації нам нададуть такі конструкції. Ми вже відповідні ділянки приготували. Для прийому нових гостей ми приготували десятки гектарів площ у межах нашої об'єднаної громади.
З якими найбільшими труднощами зіткнувся Львів у прийомі переселенців?
Уявіть собі, що одне місто переїхало в інше місто. Ми готувались до цього. І нам стали у нагоді напрацювання, які ми отримали минулого року під час навчання за програмою "Resiliance", коли ми спільно з колегами з Великобританії відпрацьовували управління містом у під час екстраординарних ситуацій.
Це дуже складно. Запас міцності у місті фактично вже вичерпаний. Але кожного дня ми все одно знаходимо, як людей годувати. Я повторюю: щодня лише харчування коштує 1 млн дол. Часто пересилають речі, які не зовсім потрібні для екстремального часу. Але найбільше зараз нам потрібні продукти харчування і мобільні центри.
Велика подяка львів'янам, які себе віддають і усі працюють волонтерами. Ніхто не залишається поза увагою і поза опікою з будь-якого куточка України.
Оскільки сьогодні місто перенаселене, чи вживаються особливі заходи безпеки?
Це, по-перше, комендантська година. По-друге, посилене патрулювання, робота спеціальних служб. Усі працюють в екстремальних умовах. Тому що диверсійні групи були і є. Їх багато затримують.
Сьогодні всі міста перебувають у однакових умовах – невідомо, куди ракета вистрелить. Тому треба постійно бути на чеку, дотримуватись правил безпеки.
Як навчатимуться діти під час війни
З 14 березня на Львівщині діти повертаються до навчання. Як навчатимуться львівські учні і тисячі дітей, які приїхали з різних міст України до Львові?
З понеділка учні львівських шкіл повертаються до навчання — усі діти з 1 до 11 класу, але в онлайн-форматі, оскільки приміщення навчальних закладів зараз використовують для поселення вимушено переміщених осіб. У той час, коли чоловіки – на передовій, діти мають мати майбутнє і повинні вчитися.
Діти, які живуть у школі, можуть долучитись до навчання. Тим, хто проживають у хостелах чи львів’ян, потрібно буде зареєструватися у найближчій школі. Тоді школярі матимуть можливість долучитися до навчання. Якщо немає відповідної техніки, школа надасть можливості.
Приміщення багатьох садочків також використовується для прийому тимчасово переміщених осіб. Однак спробуємо перепланувати роботу, щоб хоча б частково відновлювати роботу і створювати резервні дитсадочки, адже місто має працювати.
Але ж дітей потрібно оцінювати. Зокрема старшокласникам потрібні атестати. Напрацьовуються інші рішення?
На сьогодні наше задання — відновити освітній процес. Інакше, ніж онлайн, наразі не вийде. А через два-три тижні ми будемо бачити, як буде розвиватися ситуація.
Ви праві: питання стабільності якісної освіти для усіх нас важливе. Але наразі ми робимо те, що можемо.
Ми ведемо облік дітей, які приїхали до Львова, але точних даних нема. Та важливіше питання – чи вони готові долучитись до навчального процесу. Як батьки, так і діти повинні проявити готовність вчитись у таких непростих умовах.
Фізично у школи зараз ніхто не може ходити — там розташовані центри для прийому переселенців. Якщо потепліє і ми зможемо розгорнути мобільні центри для проживання, перевеземо туди людей — тоді школи і садочки звільняться, і можна буде відновлювати навчання у класах.
Ми використовуємо кожну можливість, щоб налагодити нормальне життя. Сьогодні наше завдання у воєнний час — це вижити.
Усі ми розуміємо, що це залежить від поточної воєнної ситуації. Якщо будуть загрози бомбардування, ракетні удари – усім буде не до навчання. Але за спокійної ситуації відновлення навчання цілком можливе.
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
