У 2021 році українці активно купували приватні будинки на 20 — 30% менші за розміром, як порівняти з площею об'єктів ще 3 — 5 років тому.
Попит на менші об'єкти в Київській області загострився передусім через здорожчання енергоресурсів.
Оптимізація розмірів приватних садиб почалася ще 2008-го — доти на ринку панувала гігантоманія. Після фінансової кризи апетити українців суттєво зменшилися. Але пік ущільнення за площею будинків припав на останні три роки.
Мінімалізм котеджу: плюси та мінуси
Як зазначив у коментарі директор агентства нерухомості «Старгород» Олександр Крикніцький, українці почали дуже серйозно рахувати, скільки коштує опалення дому – цей процес у нас часто розтягується на пів року. Отже, люди розуміють, що такі великі площі — 200 — 300 кв. м — нефункціональні.
«На жаль, у нас за радянських часів не було колективного досвіду домоволодіння великими площами: скільки це коштує утримання будинку на 300 квадратних метрів. З часом прийшло розуміння, що для життя вистачає й меншої площі. З іншого боку, у разі оптимізації розмірів зайвими часто виявляються кабінет, сауна, спортзал, більярдна, які так полюбляли донедавна», — пояснив Крикніцький.
До 2018-го переважали розміри 150 кв. м — це вважалося оптимальним для будинку, але швидке здорожчання енергоресурсів змушує оптимізувати площі ще більше.
«Останні три роки люди все частіше шукають будинки менші за 150 кв. м. Сьогодні левова частка запитів припадає на будинки площею 100 — 120 кв. м. Тобто щороку ми з’їдаємо десь 10 метрів площі дому», — зауважив фахівець.
На думку Крикніцького, запит на маленькі будинки можна порівняти з модою на смартквартири в столиці в останні два роки: люди зрозуміли, що мінімалізм є практичнішим і економнішим.
В інтер'єрах таких котеджів клієнти намагаються витиснути максимум функціоналу з мінімальної площі. Тому в дизайні переважають скандинавський стиль, мінімалізм, лофт.
Зменшуються й земельні ділянки, на яких розміщено садиби. Якщо раніше покупці керувалися необхідністю 20 — 35 соток, зараз ділянка зазвичай максимум 8 — 10 соток, а запит на 15 соток зустрічається все рідше, наголосив директор АН.
«Маленькі будинки не тільки дешевші. Їх легше надати, наприклад в оренду, легше обставити меблями чи оновити ремонт. Але головне — вони споживають набагато менше енергії», — додав експерт.
Але навіть за зменшеної площі всі інші опції під час вибору приватної садиби, таунхаусу чи котеджу залишаються актуальними:
- близькість до столиці;
- наявність необхідних для життя комунікацій;
- соціальна інфраструктура;
- наявність автомобільних доріг.
Ціни на будинки
Вартість нових невеликих будинків у 20-кілометровій зоні довкола Києва сьогодні перевищує $1 тис. за квадратний метр.
Як пояснив незалежний експерт із нерухомості Ярослав Цуканов, дешевше — за $600 — 700 за метр — можна знайти лише у випадку, якщо будівельники здають будинок без оздоблення. Тоді однаково доведеться доводити будівлю до пуття, вклавши $300 — 400 у квадрат.
«Якщо це вартий уваги будинок — з якісних матеріалів, є комунікації, хороша земельна ділянка, засіяний газон, прокладені доріжки, вартість може бути й вищою — $1,1 — 1,3 тис. за кв. м. Адже не можна розглядати будинок без домогосподарства. У комплект експлуатації входять ворота, огорожі, доріжки, газон, ландшафтні роботи, каналізація, освітлення», — додав експерт.
Ціни на вторинному ринку приблизно такі самі — майже $1 тис. за кв. м, тобто $100 тис. за 100 кв. м будинку. За наявності асфальтованої дороги та електрики, а також лісу чи водойми вартість може зростати
На ринку дорожчими вважаються села по Обухівській, Житомирській і Варшавській трасам, а також уздовж Бориспільської траси. Будинки в полях дешевші лише через те, що підведення комунікацій коштуватиме дорожче, ніж вартість землі. Нижчі ціни також у селах за Броварами, а також по Чернігівській трасі: щоб дістатися Києва, треба проїхати в годину пік Бровари, а також подолати мости — це щодня займатиме дуже багато часу, пояснив Цуканов.
За словами Олександра Крикніцького, одними з найпопулярніших вважаються котеджі на 100 — 120 кв. м у нових мікрорайонах передмістя Києва у 25-кілометровій зоні.
«Під бюджет $150 тисяч шукають об'єкти з повним набором комунікацій і послуг. Це має бути не старе село, а закрите котеджне містечко, відеонагляд, територія з підведеними комунікаціями та більш-менш пристойні під'їзні шляхи. Чим краща інфраструктура, тим дорожчий об'єкт», — наголосив експерт.
Люди, які працюють віддалено, нададуть перевагу більш віддаленим місцям, але поблизу водойми та лісу. Покупці, яким треба щодня добиратися до столиці, зважатимуть насамперед на транспортну логістику й оберуть локацію з найкращим сполученням і меншими заторами.