На одну посаду судді апеляційного суду в середньому претендують чотири кандидати

Автор

Олексій Погорєлов

Країна потребує 550 суддів для роботи в апеляційних судах. Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ), орган суддівського врядування, який по суті виконує функцію кадрової агенції для судів, у грудні 2023 року оголосила безпрецедентний як за своїми обсягами, так і за своїм значенням відкритий конкурс на добір суддів. 31 грудня завершилося прийняття заявок від кандидатів.

Член ВККС України, науковець та адвокат Роман Сабодаш підбив підсумки цього першого етапу і розповів про роботу Комісії.

В яких регіонах отримали найбільше заявок від охочих стати суддями

Пане Романе, чому перед самим початком конкурсу ВККСУ збільшила кількість вакансій, на які оголошується конкурс, з 432 до 550?

Дійсно, спочатку ВККСУ оголосила конкурс на 432 посади суддів апеляції, а 14 грудня 2023 року збільшила кількість цих посад до 550. Комісія зробила це на прохання голів деяких судів, де ситуація з кадровим дефіцитом найгостріша. На сайті ВККСУ зазначається, в яких судах збільшено кількість вакансій в порівнянні з оголошенням від 14 грудня 2023 року.

Член ВККСУ Роман Сабодаш: «Я очікував побачити плюс-мінус 2000-2500 заяв. І це були оптимістичні прогнози»

Чи може кількість вакансій бути змінено ще раз після початку конкурсу?

Ні. Збільшення кількості суддів, що будуть обрані на конкурсі, відбулося до подачі документів. У процесі конкурсу жодні правила змінюватися не будуть.

Скільки охочих стати суддями апеляційних судів в Україні?

Отримано 2074 анкет. Тобто в середньому на одну посаду судді апеляційної інстанції претендує чотири кандидати. Аналізуючи заявки кандидатів, бачимо, що найпривабливіша для них — загальна спеціалізація. Менше кандидатів претендують на посади суддів в адміністративних апеляційних та господарських апеляційних судах.

ТОП-5 областей за кількістю одержаних заявок — це, очікувано, Київ, Дніпропетровська, Харківська, Львівська, Одеська області.

Скільки заяв очікували побачити особисто ви?

Я очікував побачити плюс-мінус 2000-2500 заяв. І це були мої оптимістичні прогнози, зважаючи на ситуацію, в якій ми перебуваємо.

Чим відрізняється чинний склад ВККСУ від попереднього

У публічній кампанії ВККСУ говорить, що чинний склад ВККСУ працюватиме краще, за попередній, а конкурс буде прозорим. Що вас відрізняє від попереднього складу ВККСУ?

По-перше, цей склад ВККСУ максимально активно висвітлює свою діяльність. По-друге, докладатиме всіх зусиль, щоб наші рішення були зрозумілі — тобто кандидатам має бути зрозуміло, чому комісія прийняла те чи інше рішення, і це має побудувати довіру до конкурсу. По-третє, чинний склад ВККС не робить з себе закритих чиновників, які ні з ким не говорять. Ми готові чути і сприймати критику.

По-четверте, ми запроваджуємо багато новацій. Наприклад, публікація тестової бази запитань. Так, це не дуже правильно з методологічної точки зору, але абсолютно виправдано з точки зору максимальної прозорості конкурсу. Ми також хочемо забезпечити проведення тестування із використанням компʼютерів з генерацією запитань безпосередньо перед початком тесту. По-пʼяте, ми ретельно перевіряємо (і будемо робити це надалі) інформацію і висновки Громадської ради доброчесності (ГРД).

Колишній склад ВККСУ звинувачували у тому, що вони ігнорували громадських активістів і ГРД. Як ви взаємодієте з громадянським суспільством?

Громадянське суспільство у роботі ВККСУ представляє Громадська рада доброчесності. Ми ретельно пояснюємо ГРД свою позицію, а вони нам свою. Наші думки далеко не завжди збігаються.

Іноді ГРД вважає, що ті чи інші обставини є підставою для визнання судді недоброчесним, а Комісія, не заперечуючи негативного впливу цих обставин, не погоджується з характером наслідку — визнання недоброчесним і звільнення з посади.

У такому разі це може суттєво впливати на отриманий суддею (кандидатом на посаду судді) бал і в такому випадку визначальну роль може зіграти не одна обставина, а їхня сукупність. Це важливо і для прозорості конкурсу, і для відновлення довіри до судової влади. Останнє — першочергово.

Крім того, зараз в кваліфікаційному оцінюванні ми завчасно погоджуємо з ними графік співбесід для забезпечення їм можливості підготуватися до співбесід. Плануємо поширити цю практику і на конкурси.

Конкурс триватиме близько двох років?

Орієнтовно так. Процес конкурсу наступний: перевірка анкет кандидатів, тест на когнітивні здібності, «професійне» тестування і виконання практичного завдання, співбесіди, перевірка і спецперевірка.

Ми очікуємо розпочати співбесіди восени. Але, як показує досвід, етап співбесід може затягуватися у часі. Тривалість залежатиме від кількості осіб, які в підсумку візьмуть участь у конкурсі.

ВККС — HR судової системи. Якщо ви погоджуєтеся з цією тезою, якою ви бачите візію комплектування судів? Чи можна замість збільшення кількості суддів встановлювати пороги матеріальності для судових процесів, зменшуючи таким чином кількість справ, що потрапляють до суду?

Звичайно, ми бачимо зони для покращення. Автоматизація судового процесу — наприклад, електронне судочинство в господарських спорах — була б дуже помічною. Однак зараз ситуація наступна. Вища рада правосуддя визначає кількість суддів, які потрібні судовій владі. Наше завдання — добрати цих суддів і зробити так, щоб результат нашої роботи відповідав очікуванням суспільства, адвокатів і також судової системи. Фактично ВККСУ реалізовує політику у сфері кадрового комплектування судів, а не визначає її.

Чим вимірюється доброчесність судді

Дайте визначення доброчесності.

Доброчесність — це стандарт поведінки за різних життєвих та професійних обставин. Якщо ми подивимося на іноземну практику, то доброчесність розуміють як поведінку особи в кількох сферах: у сфері належного декларування, сплати податків, поведінки у позапрофесійних обставинах (поведінка на дорозі, спосіб життя тощо), професійної етики.

У нас законодавець розрізнив доброчесність та професійну етику.

Доброчесність — це постійний стан людини?

Загалом так. Але я проти навішування ярликів «доброчесний-недоброчесний», варто оцінювати, чи відповідає особа стандартам поведінки у тих чи інших життєвих обставинах.

Член ВККСУ Роман Сабодаш: «Компетентність судді оцінюється в 50 відсотків, і у 50 відсотків оцінюється професійна етика і доброчесність»

Що важливіше для судді — доброчесність чи професійність?

Зараз відповідь на це питання дає новий закон 3511.

Закон встановлює, що компетентність судді оцінюється в 50 відсотків і у 50 відсотків оцінюється професійна етика і доброчесність. Тобто ми добираємо суддю за сукупністю критеріїв.

Якщо він або вона є професіоналом, але при цьому не відповідає двом іншим критеріям, то у рейтингу займе нижчі позиції, ніж кандидат, який цим вимогам відповідає.

І знову ж таки, до етапу оцінювання доброчесності кандидат вже отримав бал за свої знання та практичні навички. Тестування та виконання практичного завдання має відсіяти кандидатів, якщо такі є, що не відповідають професійним стандартам. Далі комісія оцінить кандидатів за критерієм професійної етики та доброчесності.

Яким, на вашу думку, є ідеальне співвідношення суддів і несуддів у судовій системі?

Для ВККСУ важливе не стільки співвідношення, скільки відповідність критеріям. Комісія виходить виключно з позиції у рейтингу.

Важливо і корисно надавати можливість представникам інших юридичних професій світоглядно оновлювати судову владу — саме для цього, серед іншого, і проводиться відкритий конкурс.

Зрештою, якщо не змінювати і не доповнювати систему новими сенсами та людьми, то система просто застигне на певному рівні.

Наскільки важливим буде для вас знання суддею англійської мови? Я маю на увазі не формальне знання, а знання на рівні майже вільного володіння.

Закон не визначає це критерієм відбору кандидатів на сьогодні. Чи я вважаю, що суддя має володіти англійською? Так, він мав би володіти англійською, хоча б для того, щоб правильно застосовувати практику Європейського суду з прав людини та розуміти ті теорії, що стають підґрунтям для запровадження цим судом окремих стандартів. Більш того, ми прагнемо до членства у Європейському Співтоваристві, а отже знання практики і Європейського Суду Справедливості стане для наших суддів обовʼязковим.

Усе це, звісно, ставить перед суддями завдання вивчати хоча б англійську мову, як це завдання колись було поставлено перед науковцями. Однак певен, що ми дійдемо до цього поступово через вимоги до школярів та студентів.