Бізнес-барометр. Хто б'є по рейтингу Володимира Зеленського 27 вересня — 3 жовтня

Керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія ініціював відставку голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. Фракція «Слуга народу» офіційно звернулася з вимогою про надання підписних листів для збору підписів за його відкликання, і на засіданні в Трускавці вже зібрали не менш як 160 підписів.

Сьогодні стало відомо, що «Слуга народу» визначилася з кандидатурою на посаду голови парламенту. За словами народної депутатки Євгенії Кравчук, це буде Руслан Стефанчук.

Державне космічне агентство України відзвітувало за підсумками першого півріччя 2021 року про сумарні чисті збитки підлеглих компаній на суму 132,7 млн грн. Так, найбільший збиток отримали «Південмаш» (58,4 млн грн), завод «Арсенал» (5,3 млн грн) і «Київприлад» (4,4 млн грн). Водночас до звіту за другий квартал-2021 агентство внесло лише дев'ять підприємств, з яких тільки 4 отримали доход за квітень — червень.

Щодо держпідприємства «Антонов», то, згідно з розслідуванням «Схем», компанія переплачує за заправку своїх літаків. Наприклад, вантажні міжнародні перевезення обслуговують компанії Click Aviation Network, Cargo Air Chartering і Jetex, вартість послуг яких є значно вищою, ніж у тих, які також пропонували свої послуги.

«15 січня 2021 року літак «Антонова» заправився в аеропорту міста Бангор пальним на загальну суму $77 тис. ($758 за тонну). Постачальником була компанія Click Aviation Network. Водночас у пропозиції компанії Irving Oil Limited вартість тонни пального становила $611. Отже, тільки на одній такій заправці ДП втратило майже $15 тис.», — наводять приклад «Схеми». Вартість пального в компанії Cargo Air Chartering склала понад $1 тис. за тонну, а від аеропорту Шатору, де заправлявся тоді літак, ціна була $698 (держпідприємство заплатило на $13 тис. більше). Водночас керівник авіатранспортного підрозділу «Антонова» Михайло Харченко спростував порушення, заявивши, що «ці факти вирвано з контексту».

Крім того, варто згадати, що на посаду віцепрем'єр-міністра з питань стратегічних галузей промисловості, яку наразі обіймає Олег Уруський, претендує власниця ТМ «Експрес манікюр» Олена Липовська-Ергюль (з 2009 року). Про це свідчить подана нею 29 вересня уточнена декларація кандидата на посаду.

У Кабінеті міністрів вирішили, що тариф на електроенергію з 1 жовтня 2021 року складе 1,44 грн за кВт•год за умови споживання до 250 кВт•год на місяць. Для всіх, хто споживає понад 250 кВт•год на місяць, ціна залишається незмінною — 1,68 грн за весь обсяг споживання.

Запрацює й нова фінансова модель покладання спеціальних зобов'язань, завдяки якій НАЕК «Енергоатом» і ЗАТ «Укргідроенерго» зможуть продавати весь обсяг продукції, що виробляється, на ринкових умовах. Коштом отриманого доходу державна генерація зможе компенсувати різницю між тарифами для населення та ринковою ціною електроенергії.

Крім того, влада на місцях, «Нафтогаз» і уряд уклали меморандум про незмінні ціни на тепло й гарячу воду для населення впродовж опалювального сезону 2021-2022 рр.

У ресурсному законопроєкті № 5600, ініціатором якого є прем'єр-міністр Денис Шмигаль, до другого читання змінили норми, завдяки яким податкове навантаження на видобуток залізної руди може стати меншим, ніж до його ухвалення в першому читанні. Про це заявили старший економіст Центру економічних стратегій Юрій Гайдай і джерело «Економічної правди» в податковому комітеті Верховної Ради.

За словами економіста, зараз добувачі руди, до переліку яких входять і компанії, що належать Рінату Ахметову, Костянтину Жеваго та Лакшмі Мітталу, сплачують незалежно від світових цін із кожної тонни руди $3 (11-12% собівартості незбагаченої руди). До другого читання база нарахування змінилася — з неї викинули вартість фрахту з України до Китаю (приблизно $15 — 20) і внутрішню логістику — $10. У разі падіння світових цін на руду (вони різко обвалилися з $200 у травні цього року до $100 за тонну), податок, за словами Гайдая, становитиме $2,45.

А «Економічна правда» пише, що в погодженій до другого читання версії законопроєкту № 5600 зникли норми про введення акцизу на «зелену» енергію (найбільший виробник — компанія Ріната Ахметова ДТЕК), скасування пільг гірничодобувним підприємствам і зменшення екоподатку з 200% до 10%.

Фракція «Слуга народу» провела 1 жовтня 2021 року виїзне засідання в Трускавці «Велика фракція», де були присутні члени Офісу президента, уряду, представники силових відомств — зокрема, генпрокурор. Вони звітували перед депутатами.

Одним із головних пунктів програми було наповнення проєкту «План трансформації України». Під час візиту президента Володимира Зеленського до США зазначалося, що до плану включено майже 80 проєктів на загальну суму $277 млрд.

Так, під час засідання напрацьовувалися реформи на 2021 — 2023 роки в різних сферах. Йдеться про:

· військову безпеку та міжнародні відносини (членство в НАТО, завершення реформи СБУ, створення та розвиток національної системи стійкості тощо);

· енергетичну незалежність і зелену трансформацію (інтеграція європейської та української енергосистем і ринків, нарощування видобутку газу та нафти на 20%, збільшення нафтоперероблення, зниження залежності від імпортних енергоресурсів тощо);

· людський капітал — медицина, освіта, культура (підвищення заробітної плати для медиків, оновлена й доступна інфраструктура в освіті, інфраструктура креативних індустрій і громадських центрів тощо);

· технологічний розвиток і ринкові трансформації (залучення державних і приватних інвестицій, створення робочих місць, зростання капітальних інвестицій удвічі тощо);

· інфраструктуру й місцевий розвиток (до 2023 року поїзди «Інтерсіті» з'єднають усі обласні центри, сіті-експрес почне працювати в Києві, Львові, Дніпрі та Харкові, з'явиться 25 нових індустріальних парків тощо);

· продовольчі хаби (розвиток і відновлення зрошення в Україні, здорове харчування, розвиток локального сільгоспвиробництва);

· цифровий хаб (запуск 5G, інтернет по всій країні, 100% державних послуг в онлайні, рaperless, внесок IT у ВВП — 10%);

· верховенство права (зменшення строків розгляду справ, навантаження на суди, збільшення кількості справ, які розглядаються в онлайні).