колаж The Page
Від 7 березня у Міжнародному суді ООН у Гаазі проходять слухання за позовом України проти Росії у справі щодо звинувачень в геноциді українського народу. Україна висловила свої вимоги, Росія очікувано не з’явилася. Але суд може пройти й без участі Москви. Питання скоріше в тому, що процес не буде швидким і розраховувати на блискавичне рішення не варто. Зазвичай такі суди тривають навіть десятки років. Тим не менш, це вже початок.
The Page зібрала огляд того, що наразі відбувається у Гаазі, чого хоче Київ, що відповідає Кремль, що на цю тему пишуть західні ЗМІ, та які думки з приводу перспектив України у суді та її гарантій безпеки висловлюють представники нашої держави.
Вимоги України: спочатку — війська, потім — репарації
Ось які вимоги Україна, за словами членкині української делегації Олени Зеркаль, висловила до Росії:
- Російська Федерація негайно припиняє розпочаті 24 лютого 2022 року військові дії;
- Російська Федерація негайно забезпечує, щоб будь-які збройні сили або нерегулярні збройні формування, якими вона керує або на які має вплив, не сприяли «військовим операціям» з метою «покарання України» та вчинення геноциду;
- Російська Федерація утримується від будь-яких дій, які можуть посилити або розширити конфлікт або зробити його більш складним для вирішення;
- Російська Федерація надає Суду звіт про заходи, вжиті для виконання наказу суду через тиждень після такого наказу, а потім надає звіти на регулярній основі.
«Питання репарацій і компенсацій обов'язково будуть предметом наступних слухань. Агресор обов'язково заплатить за все», підкреслила Зеркаль.
Офіційно до делегації увійшли також:
- Антон Коріневич — постійний Представник Президента України в АР Крим;
- Оксана Золотарьова — директор департаменту міжнародного права МЗС;
- Марні Чик — адвокатка, компанія Covington & Burling LLP, керівниця міжнародної арбітражної практики;
- Джонатан Гімблет — представник юридичної компанії Covington & Burling LLP;
- Давид Зайенс (інформації про його регалії наразі немає — прим. ред);
- Жану-Марк Тювенін — професор Жан-Марк Тювенін, Університет Paris-Nanterre.
ООН як спадок Черчілля та Рузвельта
Як аргумент делегати від України використовують Конвенцію від 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Тут мають діяти два фундаментальні принципи, які були затверджені ООН ще після Другої Світової. Основу цієї організації започаткували ще Вінстон Черчілль та Франклін Рузвельт під час зустрічі на лінкорі Принц Уельський у Ньюфаундленді 10 серпня 1941 року. Вона, окрім єднання союзників проти нацизму, обіцяла всім країнам після війни добробут, відсутність голоду та безпеку.
Цікаво, що пункт, який започаткував ООН, запропонував тоді посол США у Великобританії Джон Уайнант, якого пізніше до складу організації так і не взяли. Це закінчилося трагічно: зазнавши низки кар’єрних та особистих невдач, посол у 1947 році застрелився у власному будинку. За даними архівних ЗМІ, це так засмутило Рузвельта, що той пішов з політики.
Тим не менш, організація була створена і намагалася виконати свої цілі, але акти агресії РФ останніх десятиліть показали, що сенс та роль ООН сильно послабшали від часів перемоги у Другій Світовій, зважаючи на те, що країна агресор може блокувати рішення Радбезу, що засуджує її ж агресію. Тим не менш, суд Гааги все ще може ухвалити рішення про компенсації та репарації за воєнні злочини, хоча процеси ці й нешвидкі.
Отже, наразі Україна використовує як юридичні аргументи такі принципи Конвенції:
- захист суверенних держав від агресії;
- захист людей від грубих порушень прав людини, зокрема, вчинення геноциду.
Винних у воєнних злочинах «шукатимуть у кожній країні»
За словами українських юристів та дипломатів, Росія маніпулює міжнародним правом та, зокрему, згаданою Конвенцією.
«Українська дипломатія продовжує боротися проти російських загарбників на всіх фронтах, у тому числі й юридичному. Ми відстоємо не лише свою свободу та незалежність, але і весь міжнародний правопорядок», — підкреслив перед початком слухань голова МЗС Дмитро Кулеба.
За словами члена комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федіра Веніславського, на Росії відмовляються коментувати дані про свої втрати у війні проти України.
Тим часом за ініціативою прокурорів суд вже почав збирати та фіксувати всі докази злочинів РФ в Україні. Парламентарій підкреслив наступне:
Воєнні злочини не мають строку давності. Тому як ті, хто віддає злочинні накази, так і ті, хто їх виконує, автоматично стають об'єктами переслідування на території будь-якої країни, яка ратифікувала Римський статут.
Місця росіян пусті, бойкот не коментують
Фото: media.un.org
Тим часом Росія очікувано бойкотувала слухання у Верховному суді ООН від 7 березня, пише Reuters.
Таким чином, слухання розпочалися у Міжнародному суді ООН без юридичного представництва Росії.
«Той факт, що місця Росії порожні, говорить багато про що. Їх тут немає, у цьому суді: вони на полі бою, ведуть агресивну війну проти моєї країни», — прокоментував відсутність окупантів посол України Антон Кориневич.
Він закликав Росію «скласти зброю та подати свої докази». Суд, зі свого боку, заявив, що шкодує про неявку Росії. Очікується, що слухання, спочатку призначене на 8 березня, щоб Кремль представив свою позицію, буде скасовано.
Водночас є прецеденти, коли Міжнародний суд справедливості виносив рішення без участі сторони, яка не була присутня, щоб представити свої інтереси.
Країни зазвичай, але не завжди, слідують ухвалам суду, які мають обов'язкову юридичну силу, зазначає видання. Представник посольства Росії в Нідерландах не відповів на запит журналістів прокоментувати бойкот Москвою суду проти неї.
Путін вмиває руки: «Немає доказів» геноциду
Фото: Getty Images
Диктатор Кремля Володимир Путін тим часом заявив, що «спеціальні військові дії» Росії необхідні «для захисту людей, які зазнали знущань і геноциду» — тобто тих, чия рідна чи єдина мова — російська, на сході України, продовжує Reuters.
Однак провідна Асоціація дослідників геноциду підтримала думку України та західних держав про те, що Росія незаконно використовує термін «геноцид» для опису того, як з російськомовними громадянами України поводяться на сході України.
«Немає жодних доказів того, що в Україні (з боку київської влади) відбувається геноцид», — запевнила журналістів Мелані О'Брайєн, президентка Міжнародної асоціації дослідників геноциду.
Хоча Москва неодноразово заперечувала напади на мирних жителів, за даними ООН, офіційна кількість загиблих цивільних українців становить 364 особи, серед них — понад 20 дітей, хоча офіційні особи кажуть, що реальна кількість жертв, ймовірно, вища.
«Путін бреше, а українці — наші громадяни — помирають. Росію необхідно зупинити, і суд має зіграти у цьому свою роль», — заявив Антон Кориневич у суді, просячи їх вжити надзвичайних заходів.
Розпад Росії та велика ціна за прозріння Заходу
Фото: George Tuka/FB
Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука розкритикував Захід щодо швидкості прозріння про справжні намірі Путина та розгляд справи в Гаазі.
«Давайте відверто говорити — позиція Заходу значно радикалізувалася щодо Росії. Серйозно змінилася. Та на жаль, ми, українці, як піддослідні кролики, платимо дуже високу ціну за це західне прозріння», — підкреслив він.
Він закликав піднімати у світі дискусію про зміну парадигми щодо Москви, на яку позитивно реагують кваліфіковані військовослужбовці Заходу.
За словами Туки, саме США у 1991 році доклали максимум зусиль, щоб зберегти державу Росія в нинішньому вигляді. Вони поклалися на нове державне утворення як на гарантію контролю над зброєю масового ураження, але тепер час говорити про те, як зберегти цей контроль у разі розпаду РФ.
Щодо Гааги колишній замміністра попередив, що це — процес, який триватиме роками — це може бути і 10, і 20, і навіть 30 років.
«Але покарання рано чи пізно наздожене Росію», — впевнений він.
Як допомогти Гаазі: кожен може долучитися
Фото: Wikimedia Commons/ICJ/UN
Допомогти зібрати докази для Гааги може кожен небайдужий українець. Зокрема, раніше головний прокурор Міжнародного кримінального суду у Гаазі Карім Хан просив передавати всі документальні свідоцтва воєнних злочинів на електронну пошту otp.informationdesk@icc-cpi.int.
Важливо:
- писати можна будь-якою мовою — для нього зроблять переклад.
- підходять фото, відео, документи, свідчення очевидців.
Повідомляти необхідно про наступне:
- вбивства російськими окупантами мирних жителів,
- варварські ракетно-бомбові та артилерійські атаки по лікарнях, школах, житлових будинках та інших цивільних об'єктах.
Замість висновку. Отже, слухання розпочалися, Росія так і не витягнула голову з піска та продовжує стверджувати, що не бере участь у геноциді, тоді як ті ж самі російськомовні громадяни України помирають під бомбардуваннями та втрачають свої домівки. Гаага не зможе швидко винести рішення, але доказів вже достатньо, щоб Москва роками розплачувалася за акт агресії та геноциду. Присутність Росії для цього не є необхідністю.
Українцям залишається тримати оборону та сподіватися, що Кремль все ж вичерпає свої сили або його увагу відвернуть внутрішні проблеми, які, за словами російських лібералів, того ж музиканта Андрія Макарєвича, вже назрівають, але це також нешвидка історія. Відповідаючи українським ЗМІ на питання про те, чи можуть відкритися очі у тих, у кого «замість голови телевізор», він відповів, що треба почекати, поки на Росії через санкції почнуться проблеми з продовольством та голод.
Хоча на протести 6 березня проти війни в Україні вийшли біля 10 тисяч людей (біля 5 тисяч були заарештовані), у масштабах такої великої країни — це краплина в морі. І українцям це поки мало чим допоможе. Тому варто зосередитися на захисті власної Незалежності та кордонів.