Попри війну та протест української спільноти, релігійних діячів і дипломатів у Ватикані провели Хресну дорогу за участю жінок, одна з яких представляла Україну, а друга – Росію.
Обидві жінки живуть 20 років живуть в Італії та працюють у відділенні паліативної допомоги.
Ідея Ватикану щодо публічного «примирення» українки та росіянки одразу спричинила в Україні хвилю обурення — як у середовищі вірян, так і з-поміж ієрархів і політиків. Зокрема, свою позицію висловили Апостольський Нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас, єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький, глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук і посол України у Ватикані Андрій Юраш.
«Символічна участь», як визначив Ватикан, українки та росіянки в Хресній дорозі в українському суспільстві сприйняли як образу країни, мешканців якої сьогодні вбивають і гвалтують. У численних коментарях, які українці писали представникам Папського Престолу, зазначалося, що це нагадує спробу примирити Понтія Пілата з Ісусом Христом. Українці вважають, що будь-які жести примирення можливі лише після закінчення війни та покаяння росіян, а також покарання всіх воєнних злочинців, що вчинили звірства на території України.
Посол України у Ватикані Андрій Юраш заявив, що задум цьогорічної Хресної дороги в Колізеї є нездійсненним. Сама ідея залучити українських і російських жінок до ходи в Страсну п’ятницю напередодні католицького Великодня є недоречною й неможливою.
«Наша позиція така: сьогодні, під час активної фази цієї несправедливої війни, зокрема, коли ми всі очікуємо ще одного наступу російських військ на Україну, такі жести фактично неможливі. Адже щоб миритися, треба бути принаймні живими… І коли йде активна фаза такої вбивчої війни, говорити про примирення зовсім не на часі.
Спершу потрібно припинити нас убивати, а тоді можна говорити про наступні кроки. Наступним кроком має бути засудження злочинця й встановлення справедливості. Усі ті злочини, які кояться проти України, мають бути засуджені міжнародним трибуналом. Ми їх сьогодні кваліфікуємо як геноцид. Лише після засудження російського агресора може бути початок якогось процесу примирення, і це буде довга дорога.
Процес примирення означає загоєння рани, це є повага до ран жертви. І без чутливості до жертви цієї несправедливої агресії ми не маємо права з християнського боку говорити про примирення. Я сподіваюся, що нас почули. Не впевнений, що можна було встигнути щось змінити, але дискусія розгорнулася предметна, дуже серйозна. І в цій дискусії ми маємо широку міжнародну солідарність. Гадаю, вона буде дуже корисною для України на майбутнє».
Блаженніший Святослав
глава УГКЦ
Хресна хода в Колізеї: Папа не почув Україну
Українська спільнота очікувала, що у Ватикані змінять концепт Хресної ходи. Однак попри гостру критику у Ватикані вирішили не скасовувати свого задуму, як про це просили в Україні. Однак певних змін сценарій все-таки зазнав: замість тексту роздумів «про братні народи», як було оприлюднено заздалегідь, вірянам запропонували мовчки помолитися за мир у всьому світі.
У п’ятницю ввечері оригінальний текст із 200 слів було замінено двома реченнями: «Перед смертю тиша є найкрасномовнішим зі слів. Давайте всі зупинимося в мовчазній молитві, і кожен помолиться у своєму серці за мир у світі».
Тоді кількатисячна юрба замовкла приблизно на стільки часу, скільки було б потрібно, щоб прочитати оригінальну довшу медитацію, написав Reuters.
Франциск дивився на процесію, сидячи в білому кріслі. У своїй останній молитві він попросив Бога дозволити «противникам потиснути один одному руки, щоб вони могли відчути взаємне прощення, роззброїти руку, яку брат підняв проти брата, щоб згода виникла звідти, де зараз ненависть».
У відповідь на такий крок українські католицькі медіа відмовилися від трансляції Хресної дороги.
Утім, більшість вірян залишилися при своїй думці: Ватикан не почув Україну: хрест таки тримали українка і росіянка, що є драматичним і болючим для українців.
«Світ побачив два жіночі обличчя, що мали символізувати Україну та Росію. Але якби не попередня дуже потужна робота щодо заперечення цього концепту, у рамках якого про Хресну дорогу в Римі дізналися навіть ті, хто й не підозрював про її існування, то про факт, що саме жінки з 13-ї стації втілювали собою дві держави, що воюють одна з одною, ніхто б і не здогадався», — написав у фейсбуці посол у Ватикані Андрій Юраш.
За словами дипломата, марно було сподіватися, що буде повністю змінено вже опублікований в усіх офіційних джерелах текст і зміст Хресної дороги. Але і скласти руки та нічого не робити теж було неможливо.
Посол також опублікував скан оригінального опублікованого тексту, який, за попереднім сценарієм, мав бути зачитаний у рамках 13-го стояння Хресної дороги у Ватикані.
Що таке Хресна дорога
Хресна дорога (Via della Croce) ― католицький великопісний п'ятничний молебень перед Великоднем на вшанування Страстей Господніх. Складається з 14 молитовних циклів (стацій), у кожному з яких згадується та чи інша мука Христа.
Особливе значення має Хресна дорога в Страсну п'ятницю, зокрема обряд, який щорічно проводиться Ватиканом у Колізеї. Кожного року офіс різних літургійних богослужінь готує проєкт такої події. Традиційно в ній бере участь Папа.
У переносному значенні «Хресна дорога» — дорога страждань, життя, повне стійко перенесених лих. Часто можна почути вислів «Кожний свій хрест несе», натякаючи на той важкий хрест, що його ніс Христос на Голгофу.
Читайте також
