Те, що представник нової адміністрації Ентоні Блінкен приїздить в Україну разом із давно відомою у нас Вікторією Нуланд, є позитивним сигналом, вважають експерти.
Сьогодні пізно ввечері в Україну прибуде держсекретар США Ентоні Блінкен. Його супроводжуватиме заступник держсекретаря з політичних питань Вікторія Нуланд. Нуланд летить із Лондону, але перетнеться з Блінкеним у Києві. У цієї пари багато справ: спочатку зустріч із міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, потім – із прем’єром Денисом Шмигалем.
Нарешті, завтра о пів на дванадцяту за Києвом відбудуться перемовини американців із президентом України Володимиром Зеленським. Далі – рандеву з представниками громадянського суспільства та співробітниками посольства США, обидва заходи – в онлайн-режимі. За десять хвилин на четверту Блінкен дасть інтерв’ю українським медіа, а відразу потому вирушить до аеропорту.
Візит, таким чином, триватиме заледве один день. Але він буде дуже значимим, кажуть коментатори, яких опитало 
. Значимим, але таким, що не принесе практичної користі, радше – велике моральне задоволення. І це не іронія. Навіть те, що з Блінкеним пліч-о-пліч стоятиме Нуланд, має певне смислове навантаження, яке сигналізує про тяглість традицій. Мовляв, президенти США приходять та йдуть (Нуланд працювала ще з Обамою, а відтак і з Трампом), але дружба Америки та України лишається незмінною. Власне, для того, щоб «потоваришувати» з нинішньою Україною, до нас і їде Блінкен. Але які іще є пункти у його порядку денному?
Пункт перший: познайомитися
«Для Ентоні Блінкена це буде ознайомчий візит. Для Вікторії Нуланд усе нинішнє керівництво України також є новим. Адже всі проблеми, які були до президентства Зеленського – Донбас, Крим тощо – так само мають місце, але вже в іншому контексті», – коментує голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
По суті, мета їхньої місії полягатиме в тому, аби нове керівництво США налагодило співпрацю із новим керівництвом України, додає він.
«Вікторії Нуланд не потрібен час на адаптацію, хоча в Україні є багато нових речей, а в двосторонніх відносинах – багато нових тенденцій, тобто є, що вивчати. Саме Нуланд, очевидно, відповідатиме за український напрям у Держдепі».
Володимир Фесенко
Політолог
Пункт другий: підготуватися до перемовин Байдена та Путіна
На Київ чекає свого роду «перевірочний», візіонерський візит, адже Байден добре орієнтувався в тому, що було в Україні за президентства Порошенка, але не дуже розуміє, що відбувається зараз, зазначає заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
«Нашим партнерам потрібен передусім збір інформації. Навіщо? Щоб перед зустріччю Байдена та Путіна сформувати розуміння того, де пролягають червоні лінії України. І для того, щоб чітко уявляти, що саме Байден має озвучувати на зустрічі з Путіним».
Богдан Петренко
політолог
Такої ж думки і решта спікерів, які висловилися з приводу приїзду Блінкена.
«Йтиметься, насамперед, про питання безпеки на кордоні з Росією – це буде топова тема. Друга тема – організація військової та економічної співпраці України та США – в контексті майбутньої зустрічі Байдена та Путіна, а у ще більш віддаленому майбутньому – в контексті зустрічі Байдена та Зеленського».
Кирило Сазонов
політолог
А Володимир Фесенко, який критикував Байдена за зволікання із дзвінком до Зеленського, зауважує, що коли той дзвінок нарешті пролунав, він був напрочуд своєчасним. Адже він припав на загострення на східних кордонах України.
Аналогічно слід сприймати і приїзд Блінкена. «Візит демонструє високий рівень взаємин, бо Україна – перша з країн Східної Європи, куди їде держсекретар США», – зауважує експерт.
І їде він передусім для того, аби підготуватися до кращої протидії Росії, обговорити подальшу військово-технічну співпрацю, провести координацію рухів двох країн у контексті майбутніх переговорів між Байденом та Путіним, каже Фесенко.
Пункт третій: обговорити непрості, але актуальні теми
До складних, але вкрай важливих тем директор Інституту світової політики Євген Магда зараховує наступні:
- обороноздатність України;
- її спроможності боротися з корупцією;
- спроможності дотримуватися стандартів корпоративного управління;
- впливу олігархів та деолігархизації.
«Буде чимало плідних дискусій, але не всі вони будуть винесені на люди. Хоча візит Блінкена є швидше робочим, тож результатів тут і зараз чекати не варто».
Євген Магда
директор Інституту світової політики
«Спектр питань широкий, недарма Блінкен їде разом із Нуланд», – зауважує Кирило Сазонов. Він також вважає, що оф рекордс йтиметься про корпоративне управління, чи то пак про проблему «Нафтогазу».
Там, як відомо, сталася кадрова рокіровка, і голова правління компанії Андрій Коболєв був звільнений рішенням уряду, а його місце посів Юрій Вітренко, якого називають креатурою глави ОП Андрія Єрмака.
До речі, про Єрмака. Напередодні приїзду Блінкена американське видання BuzzFeed News уперше виклало повну стенограму сумнозвісної розмови адвоката Дональда Трампа Рудольфа Джуліані з тодішнім помічником Володимира Зеленського Єрмаком, що відбулася 22 липня 2019 року. Торкалася розмова, звичайно, конкурента Трампа Байдена, а, точніше, його сина Хантера, щодо якого Джуліані вимагав провести розслідування.
Це давній і добре відомий сюжет, і політологи, з якими поговорило , не виключають, що кулуарно ця тема звучатиме, хоча й не затьмарить візит Блінкена як такий.
Пункт четвертий: підтримати «Кримську платформу» і «пояс безпеки»
Під час перемовин Блінкена з керівництвом України буде, можливо, визначено, хто від США приїде на святкування 30-річчя Незалежності України і, що важливіше, хто візьме участь в установчій конференції «Кримської платформи», припускає Володимир Фесенко. Нагадаємо, що «Кримська платформа» – це спроба консолідувати міжнародне співтовариство навколо теми тимчасово окупованого Росією півострова.
Детально на цьому проєкті ми зараз не зупинятимемося, лише нагадаємо, що перед приїздом Блінкена виник іще один задум – створити такий собі «пояс безпеки» на кордонах із Росією. Про це нагадав Кирило Сазонов, маючи на увазі недавню п’ятисторонню зустріч у Варшаві між президентами України, Польщі, Литви, Латвії та Естонії. Під час саміту його учасники підписали декларацію про свою відданість продовженню діалогу та співпраці.
І ця декларація, і цей саміт викликали деяке роздратування у столицях «старої Європи», стверджує Сазонов. Чому?
«Тому що і країни Балтії, і Польща, і Україна також насамперед орієнтовані на Америку. Ми, особливо в перші роки війни, першу реальну допомогу отримували саме від США. Та й зараз, виходячи з дій Зеленського, стає очевидним, що він надає більшого значення посиленню стосунків зі США, аніж посиленню стосунків із Європою. Тож не дивно, що ця зустріч викликає і велике роздратування в Москві, і певне невдоволення на Заході».
Кирило Сазонов
політолог
Але до чого тут Блінкен? До того, що він везе сигнал із Вашингтону про те, що там підтримують таку ініціативу і що США також приєднаються до цієї «великої геополітичної гри».
Пункт п’ятий: призначити посла, «нового» Волкера і актуалізувати НАТО
Це лише припущення, але ймовірно, що під час перемовин Блінкена та Зеленського прозвучить ім’я нового посла США в Україні, адже ця посада вакантна вже два роки, нагадують коментатори.
А Володимир Фесенко нагадує про ще одну вакансію: після Курта Волкера досі залишається порожнім крісло спеціального представника США у переговорах щодо України. Волкер виконував цю функцію упродовж двох років – з 2017-го по 2019 рр. І хоча до 2017-го його місію, по суті, виконувала Вікторія Нуланд, яка була і лишається «відповідальною» за український напрям в Держдепі, взяти їй когось на допомогу не завадить.
Насамкінець Фесенко додає, що в контексті безпеки Європейського регіону важливо, аби відбулося прискорення інтеграції України в НАТО. «Влітку цього року відбудеться саміт Альянсу, і необхідно, аби тема України в НАТО актуалізувалася. Власне, саме США є нашим адвокатом у цьому питанні», – зазначає він.
Але вимагати членство в НАТО у такий формі, як це раніше вже робив Володимир Зеленський, не варто, переконаний Євген Магда.
«Українське керівництво має вичавити максимум з цієї зустрічі, але не висувати претензії чи умови, а продемонструвати, наскільки перспективним союзником є Україна».
Євген Магда
директор Інституту світової політики
Тільки тоді приїзд Блінкена, Нуланд та всієї американської делегації можна буде вважати і плідним, і по-справжньому успішним.
Читайте також
