Facebook Pixel

Каховська ГЕС, наслідки для світу та санкції ЄС — інтервʼю з Олександрою Василенко

Олександра Василенко: світ побачив, що для росії немає червоних ліній

Олександра Василенко: світ побачив, що для росії немає червоних ліній

Підрив Каховської ГЕС показав, що в росії немає жодних червоних ліній – країна-терорист готова вчиняти екоцид, геноцид, збільшувати ризики ядерної аварії на ЗАЕС, порушувати всі принципи міжнародного гуманітарного права під час проведення евакуації.

The Page поговорило з директоркою Департаменту економічної дипломатії та санкційної політики МЗС Олександрою Василенко про наступне:

  • які країни допомагають Україні впоратися з наслідками підриву росіянами Каховської ГЕС;
  • як відновлюватимуть Херсонську область після перемоги;
  • чи вплинув черговий воєнний злочин росіян на формування 11 пакета санкцій ЄС проти рф;
  • як трагедія Каховської ГЕС вплине на продовольчу безпеку в Україні, Африці та Азії.

Які країни вже надали допомогу Україні

Олександра Василенко: як координували допомогу Україні після підриву ГЕС

Олександра Василенко: як координували допомогу Україні після підриву ГЕС

Які країни надали або пообіцяли надати допомогу Україні через підрив Каховської ГЕС?

Одразу, щойно це сталося, ми почали координацію з ДСНС. ДСНС відповідає за гуманітарну допомогу всередині України, і вони є стороною у європейському механізмі цивільного захисту. Це така велика європейська платформа, яка об'єднує абсолютно всі країни-члени ЄС, але також і ті країни Європи, які не є членами ЄС, як-от Норвегія, Швейцарія.

Станом на 12 годину 6 червня, коли відбувся підрив Каховської ГЕС, ми вже проводили першу нараду щодо потреб, і допомога вже поїхала, а деяка навіть уже й прибула.

Станом на 13 червня запропонували або надали Україні допомогу у пдоланні наслідків російського теракту на Каховській ГЕС 9 країн Європи:

  • Чехія;
  • Австрія;
  • Фінляндія;
  • Норвегія;
  • Німеччина;
  • Франція;
  • Естонія ;
  • Литва.

Яку саме допомогу отримала Україна від Європи

Києву насамперед запропонували допомогу в натуральному вигляді, тобто це in-kind donation (будь-які неприбуткові донати, крім кешу – The Page):

  • човни надувні;
  • протиповеневі конструкції, що не дають не пропускати воду;
  • різного типу насоси та помпи — водяні й так звані грязьові насоси (останні дають змогу боротися із селевим потоком);
  • рукави пожежні, що виконують функцію відсмоктування;
  • приблизно 50 тис. таблеток для очищення води;
  • резервуари різної місткості для води — це суперважливо для міст, що залишилися без водопостачання (Покров, Нікополь, Марганець) або воно було обмежено;
  • харчові продуктові набори;
  • набори гігієни.

Через міжнародні організації деякі країни надають і так звану кеш-підтримку, коли сім'ї отримують гроші напряму. Це реалізується через механізми ООН: продовольчу програму WFP і програму UNFPA.

NGO на кшталт World Central Kitchen, що перебуває на території України від початку повномасштабної військової агресії, готують їжу безпосередньо на місці, і люди можуть просто підійти та з'їсти гарячу страву. Вони залучають місцеві ресторани, кафе або їдальні, у такий спосіб надаючи роботу людям і безплатно допомагаючи нашим жителям.

Як оцінити наслідки катастрофи для Херсонської області

Олександра Василенко: чому наслідки катастрофи та плани відбудови важко прорахувати дуже швидко

Олександра Василенко: чому наслідки катастрофи та плани відбудови важко прорахувати дуже швидко

Як відновлюватимуть Херсонську область після перемоги, чи вже шукають для цього донорів?

На сьогодні дуже важко зробити оцінку. Ще сходить вода: вода прибувала весь перший тиждень, зараз вона потроху починає спадати.

Потрібно насамперед зрозуміти, наскільки масштабними є руйнування на дамбі, що було затоплено, що зруйновано. І це комплексна проблема.

Тобто це питання впливу й на аграрну сферу, оскільки південь України – це традиційне овочівництво.

Це питання малого, середнього підприємства, це соціальний ефект, це питання впливу на здоров'я громадян, адже зараз якість води значно погіршилася, це питання поширення контактних захворювань.

Наразі відповідні центральні органи виконавчої влади отримали пропозиції щодо проведення моніторингових оціночних місій для визначення наслідків катастрофи на Каховській ГЕС.

Докладна оцінка буде тільки після того, як зійде вода — ускладнює процес також і те, що частина Півдня, яка постраждала, є окупованою.

На повну оцінку буде потрібен суттєвий період часу. Але я впевнена, що все це вийде в загальний фрейм відбудови, оскільки в нас є так звані immediate recovering, тобто негайна відбудова та довгострокова відбудова.

Частина увійде в пакет негайної відбудови, оскільки ми однаково надаватимемо допомогу й Херсонській області, і громадам, поза нею, які втратили водопостачання через катастрофу. Ми вже чули деякі заяви Мінінфраструктури щодо цього, прямий контакт відбувається з донорами, з міжнародними фінансовими установами.

Як іноземці можуть допомогти українцям після підриву ГЕС

Через які фонди іноземні фонди та компанії можуть задонатити пряму допомогу постраждалим у звʼязку з підривом Каховської ГЕС?

По-перше, є президентська платформа United24. Там уже є окремо виділений рахунок для допомоги нашим постраждалим. Тобто можна зробити цільовий внесок.

По-друге, є фонд Олени Зеленської, у них є адресна допомога, вони також включилися в цю історію, і у фонду є акредитація 501С.

Чому це важливо? Це означає, що всі, наприклад, американські платники податків, будуть звільнені від них саме на ту суму, яку вони пожертвують.

По-третє, є українські фонди, у них також є вже виділені рахунки для того, аби допомагати.

Моя рекомендація для пожертвувань від іноземців Україні через підрив Каховської ГЕС така:

  • використовувати державні платформи, тобто United24, фонд Олени Зеленської, виділені рахунки Національного банку України;
  • донатити через ті недержавні фонди, яким довіряють, тобто фонди з прозорою репутацією та звітністю.

Варто дивитися на звітність, іноземцям дивитися, чи є врахування податків. У цьому випадку це 501С для американців. Є такий самий (індекс) для жителів ЄС, за яким вони також будуть звільнені від податків. Це важливо для них, і це також питання прозорості.

Чи може 11 пакет санкцій ЄС пригальмувати терор росії

11 пакет санкцій ЄС: чи можливе введення санкцій для країн, що допомагають рф їх обходити, аби ми врешті могли пригальмувати обстріли та тероризм росії в Україні?

11 пакет санкцій ЄС проти росії – це передусім про ефективність уже запроваджених санкцій. Він включатиме в себе обмеження можливостей обходу всіх цих лазівок.

На сьогодні Єврокомісія чітко розуміє, які країни залучені до обходу санкцій. Ми говоримо про країни Центральної Африки, Азії, Близького Сходу, азійські країни, зокрема, Китай, Індію, які не приєдналися до санкцій проти рф, тобто вони не є частиною санкційної коаліції.

Через це, на жаль, ми не можемо прямо їм сказати, що вони сприяють обходу санкцій з юридичного погляду.

Але є санкції Радбезу ООН, до яких приєдналися майже всі країни, і є конкретні юридичні наслідки за співпрацю, тобто за постачання товарів подвійного призначення. Йдеться про ті товари, які підлягають прискіпливішому експортному контролю: метали, прекурсори, мікроелектроніка, чипи, і нам насправді надзвичайно важливо зупинити цей ракетний терор.

У нас підготовлені документи, які ми вже надіслали всім нашим посольствам, усім нашим партнерам щодо того, які компоненти важливо відстежити.

Там не тільки індійські, китайські, там є й компоненти, скажімо, вільного світу, включно із нашими партнерами, які є в санкційній коаліції. Ці запчастини потрапляють до рф через треті країни чи через якісь компанії-прокладки, які дають змогу їх купувати.

Як росія обходить санкції та чи зупинить це 11 пакет

Важливо, що під час обговорення 11 пакета санкцій у нас уже немає якихось протиріч щодо того, що, по-перше, потрібно вводити юридичну відповідальність за обхід санкцій.

Цього не буде в 11 пакеті, але ця дискусія почалася. По-друге, потрібно залучати відповідальність країн і компаній, які сприяють обходу санкцій. По-третє, дуже важливим є те, що ми почали обговорювати саме питання логістики.

Це більше стосується перевезення російської нафти, питання прайскепу, тобто за якою ціною ця нафта перевозиться. Деякі компанії-перевізники роблять сірі схеми з перевантаження ship-to-ship, тобто з корабля на корабель.

Потім вони відключають транспондери під час заходу в певні порти, щоб їх не можна було відстежувати. Не розкриваються фінальні дані контракту, тобто не можна зрозуміти вартість перевезеного вантажу. І зараз тривають дуже активні дискусії щодо того, що можна зробити, аби повністю ці сірі схеми обходу виключити.

Чи буде введено санкції проти Китаю та Індії

Важливим є питання розширення санкційної коаліції та введення деякими країнами так званого самосанкційного режиму – наприклад, як це роблять Гватемала чи Бангкок, коли вони не приєдналися до санкційної коаліції, але є заборона на входження російських кораблів до портів чи тих кораблів, які, наприклад, перевозять сиру нафту.

Ми також наполягаємо: якщо навіть країна не залучена до санкційної коаліції, але компанії цієї країни беруть участь у сірих схемах, обході санкцій, вони мають бути санкціоновані – це так звані вторинні санкції.

Плюс ми зараз дуже активно намагаємося створювати більший пул інструментів для контролю.

Це питання експортного контролю, питання контролю сертифікатів, походження товарів, питання ліцензування додаткового, тобто всі можливі додаткові інструменти.

Якщо ми говоримо про комплексний підхід до санкцій, дуже важливим є залучення бізнесу до діалогу, тому що бізнес має свої процедури комплаєнсу, свої регуляції, які допоможуть зробити обхід санкцій максимально неможливим.

Частина цього є в 11 пакеті. Плюс обговорення щодо 11 пакета тривають. Маю надію, що в найближчий тиждень ми погодимо його.

Як на санкції проти рф вплинув підрив Каховської ГЕС

Олександра Василенко: світ побачив, що червоних ліній у росії немає.

Олександра Василенко: світ побачив, що червоних ліній у росії немає.

Якось ці процеси (підготовки 11 пакета санкцій ЄС) прискорила атака на Каховську ГЕС?

Дійсно, ефект був, і ми це побачили. Наприклад, після підриву Каховської ГЕС відбувся круглий стіл щодо обходу санкцій спільно з Єврокомісією, українськими делегатами плюс представниками бізнесу, університетів для того, аби сформувати, напрацювати цей фреймворк. І ми бачимо заклики з боку Єврокомісії до пришвидшення обговорення.

На жаль, звісно, є деякі європейські країни, які стримують цей рух. Але ми дуже активно працюємо й перебуваємо в динамічному діалозі для того, щоб розв'язати це питання, зняти всі заборони з порядку денного, щоб рішення вже було остаточним.

Катастрофа такого масштабу дає розуміння того, що рф не зупиняється абсолютно ні перед чим.

Не може відбитися катастрофа на окремо виділеному клаптику землі так, що більше ніхто цього не відчув. Ми глибоко інтегровані в глобальну економіку, клімат, земля в нас одна.

Те, що відбулося, – це надзвичайно серйозна техногенна катастрофа, що впливає на все:

  • ланцюги постачання;
  • ланцюги виробництва;
  • питання продовольчої безпеки;
  • питання енергетичної безпеки;
  • питання забруднення води;
  • питання забруднення Чорного моря;
  • питання забруднення землі;
  • забруднення ґрунтових вод.

Це єдина система, і Захід побачив, що їх не зупинило нічого – ані АЕС, ані рівень води, ані рівень затоплення.

Це дуже серйозний такий червоний прапор, який у всіх, я думаю, після катастрофи майорів перед очима й зараз продовжує. Якщо вони перед цим не зупинилися, то перед чим тоді вони зупиняться?

Як трагедія на ГЕС посилить продовольчу кризу у світі

Олександра Василенко: продовольча криза через підрив Каховської ГЕС точно посилиться

Олександра Василенко: продовольча криза через підрив Каховської ГЕС точно посилиться

Як трагедія на ГЕС посилить продовольчу кризу в Україні та країнах Африки й Азії?

Україна є одним із гарантів світової продовольчої безпеки. Україна є одним із найбільших у світі виробників зернових, олійних, і весь світ одразу відчув на собі ефект щодо ціни на харчові продукти.

Коли відбулося блокування наших чорноморських портів, ще до повномасштабного вторгнення, ціни на продовольство злетіли одразу. Тільки за перший день вони піднялися на 15 — 20%. Функціонування Чорноморської зернової ініціативи допомогло стримати та стабілізувати ціни, тобто зараз не відбувається неконтрольоване зростання ціни.

Стабільне функціонування цієї ініціативи дає можливість прогнозувати обсяги експорту, виконувати контракти, постачати продовольство в різні країни, де ми є традиційним постачальником.

Коли ми все-таки зможемо оцінити наслідки підриву Каховської ГЕС, я впевнена, що зміни у виробничому ланцюгу відбудуться, і, на жаль, не на нашу користь.

Тобто це ще один чинник для загострення продовольчої кризи. Якщо ми загалом подивимося на картинку того, що відбувається, на звіти ФАО (це структура в системі ООН), ми побачимо, що прогноз щодо продовольчої кризи постійно погіршується.

Голод у світі: як на це впливає війна росії в Україні

Було жорстке погіршення ситуації після ковіду. Повномасштабна війна проти України, на жаль, зробила цей прогноз ще негативнішим.

Уже понад 800 млн населення в усьому світі перебувають на так званій межі гострого голоду.

Що це таке? Це означає, що людина харчується один раз на декілька днів. Тобто це дуже серйозне погіршення продовольчої безпеки. Наше завдання як держави – і далі виконувати свою функцію гаранта світової продовольчої безпеки.

З цим ми справляємося, і наші фермери попри обстріли, замінування полів, однаково виходять, сіють. Зараз уже буквально пару тижнів і на початку липня почнуться перші жнива.

Наші фермери намагаються переорієнтовуватися, тобто шукають різні шляхи постачання, експортні шляхи. Ми бачимо тут і підтримку партнерів у ЄС. І наша внутрішня держава також намагається відбудовувати та диверсифікувати шляхи постачання.

Але однаково ми не можемо сказати, що немає жодного впливу. Сотні гектарів земель затоплено. Чи можна там буде сіяти та в який момент, ми не знаємо. Як це вплине на якість землі, ми поки що не знаємо, чи є забруднення. Звісно, обсяг виробництва зменшуватиметься. Відповідно зростатиме ціна на все – і зернові, і олійні, і овочеві культур, які традиційно вирощувалися в нас на півдні – наприклад, херсонські томати, кавуни.

Як Україна справляється із «зерновою ініціативою»

Мені здається, що Україна залишається гарантом цієї продовольчої безпеки, ведучи повномасштабну війну, маючи екологічну катастрофу, і це теж важливо проговорювати.

Так, Україна як держава, як економічний партнер робить усе для виконання контрактів і для постачання. Тобто знаєте, можна дуже часто почути: мовляв, Україна використовує «зернову ініціативу» для продажу. Так, використовуємо, ми не можемо прямо все віддати.

Утім, є ініціатива президента «Зерно з України», за якою вже шість кораблів пішло до країн, які його потребують, і ми працюємо далі.

Ми намагаємося максимально співпрацювати з нашими контрагентами для того, аби постачати вчасно, що дуже важливо.

Уряд і наші міжнародні партнери намагаються допомагати малому фермерству, малому підприємництву для того, щоб виробництво продовжувалося.

Важливо, що Україна сама забезпечує свої продовольчі потреби у повномасштабну війну, тобто ми зерно не ввозимо.

Як росія маніпулює «зерновим» питанням

Олександра Василенко: Україна жодного разу не використовувала продовольчу кризу як зброю

Олександра Василенко: Україна жодного разу не використовувала продовольчу кризу як зброю

Ми бачимо, що рф використовує право на їжу як зброю, а це право гарантовано й статутом ООН, і Конституцією майже кожної держави.

Дуже часто можна почути ці маніпуляції навколо Чорноморської зернової ініціативи, коли росія намагається зняти санкції зі своїх активів за кордоном, пов'язаних з аграрним експортом.

Але важливо те, про що дуже мало говорять: жодного разу Україна не вийшла з пропозицією санкціонувати товари із сільськогосподарської категорії. Жодного.

Це 33 тисячі позицій, і це не завжди про їжу. Тобто це й техніка, і навігаційні системи, і добрива тощо. І для нас це питання насамперед гуманітарного права, питання того, що ми не використовуємо їжу як зброю.

Адже традиційно ми саме ті, хто цю їжу надає.

Ці всі питання мені дуже болять, свого часу я дуже сильно просувала участь України в Комітеті продовольчої безпеки ООН. До речі, до 2021 року ми не були членами цього комітету.

Дипломатія – вона дуже багатошарова. Це як торт, у якого 35 коржів і ще й крихтами щось посипано. І ультраважливо використовувати кожен майданчик, міжнародні організації, двосторонні формати, багатосторонні формати, регіональні, економічні, для того щоб просувати наш наратив.

Те, що Україна є членом Комітету продовольчої безпеки, і те, що ми постійно про це говоримо, – це надважлива історія.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉