Європейський банк реконструкції і розвитку скасував видачу кредитів, призначених для поглинання компанією мільярдера Юрія Косюка «Миронівський хлібопродукт» словенського агрохолдингу Perutnina, пише австрійське видання Kurier.
Як наслідок, блокування ЄБРР може зупинити швидке розширення та сповільнити грошові потоки МХП, який є шостим найбільшим виробником птиці в Європі та першим в Україні.
При цьому, МХП в коментарі liga.net заявили, що видача кредитів перенесена з технічних причин, а нова дата зборів буде призначена найближчим часом. Спочатку цей кредит компанія планувала використовувати на покупку словенської птахофабрики Perutnina, але він буде направлений на оптимізацію кредитного портфеля МХП і рефінансування.
Крім того, в холдингу підозрюють, що дану ситуацію намагаються використовувати депутати напередодні виборів до Європарламенту.
У Європарламенті дії ЄБРР підтримують. Також європарламентарії підозрюють Косюка не лише в обході квот на експорт курятини в ЄС, а й в недотриманні низки стандартів. Йдеться про стандарти роботи з тваринами, про екологічні та соціальні стандарти, а також про роботу сумнівними методами. Про це заявив депутат Європарламенту Томас Вайц, який відстежував діяльність МХП у Європі.
«Це вдалий перший крок, коли ЄБРР, очевидно, вирішив не використовувати державні гроші для просування монопольного становища групи», — зазначив він.
Причиною скасування кредитів стала лазівка, завдяки якій власник МХП безмитно продавав філе в ЄС. Схема працює так: курятину з кісткою відправляють на заводи ЄС, де кістку відрізають, а решту продають як куряче філе не тільки в ЕС, а але й на треті ринки, такі як Південна Африка, повідомляло видання Politico.
В Єврокомісії раніше заявили, що дана ситуація суперечить угоді про вільну торгівлю, яка передбачає квоти, що дозволяють безмитно ввозити певні товари. Вичерпавши усі квоти на товар, подальший експорт починає обкладатися податком. Тому для вирішення спору навколо птахівництва були відкриті торговельні переговори. Закрити лазівку планували збільшенням квоти до 50 тис. тонн на рік (зараз — 20 тис. тонн на рік) за умови закриття схем з курятиною.
Однак члени Європарламенту розкритикували пропозицію збільшити квоту для України. Зокрема, євродепутат Томас Вайтц вважає, що дана ініціатива — це лише спроба узаконити незаконне.
Згідно з даними Європарламенту, імпорт курячих частин з України збільшився з 3,7 тис. тонн у 2016 році до 50 тис. тонн у 2018 році.
