Facebook Pixel

Понад 1800 випадків шкоди довкіллю з’явилися на онлайн-мапі

Понад 1800 випадків шкоди довкіллю з’явилися на онлайн-мапі

Понад 1800 випадків шкоди довкіллю з’явилися на онлайн-мапі

Внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну, окрім руйнувань інфраструктури та людських втрат, значної шкоди зазнало довкілля. З початку війни, за даними громадської організації «Екодія», зафіксовано понад 1814 випадків потенційної чи реальної шкоди природі. Ці випадки, зібрані у спеціальну інтерактивну мапу, допомагають оцінити вплив війни на екосистеми та планувати їхнє відновлення.

Основні джерела шкоди

Воєнні дії спричинили масштабні екологічні катастрофи:

  • Атаки на нафтобази — призвели до пожеж та викидів токсичних речовин у повітря.
  • Руйнування промислових об’єктів — як-от заводи з хімічними речовинами — викликали забруднення води, ґрунтів і повітря.
  • Пошкодження природоохоронних зон — біосферних заповідників і національних парків, зокрема загибель дельфінів у Чорному морі через дії російських військових.
Quote«Ми зафіксували вже 1814 випадків потенційної шкоди довкіллю, і це далеко не всі інциденти, які мають місце. Війна триває, і що два тижні ми оновлюємо базу новими випадками», — розповідає одна з авторок нової методики фіксації випадків потенційної та реальної шкоди довкіллю Анна Корягіна.

Як працює інтерактивна мапа

Мапа створена волонтерами, які систематично оновлюють базу даних. Вона містить детальну інформацію про кожен інцидент: місце, дату та характер пошкоджень. Інциденти класифікуються за трьома рівнями шкоди — від мінімальної до критичної.

Дані для мапи формуються на основі офіційних джерел, матеріалів ЗМІ та публікацій державних органів. Класифікація базується на типі об'єкта, який зазнав пошкоджень: нафтогазова інфраструктура, промислові підприємства, природні об'єкти, наземні та морські екосистеми. Водночас ушкодження цих об'єктів призводить до негативного впливу на всі складові природного середовища — воду, ґрунт, повітря тощо, хоч і з різною інтенсивністю.

Quote«Ми ранжуємо інциденти за трьома рангами: від мінімальної шкоди до більш серйозної. Це дозволяє точніше оцінити вплив на екосистеми. Наприклад, вибух на АЗС не можна порівняти за рівнем шкоди з руйнацією росіянами Каховської греблі чи розливом нафтопродуктів в Чорному морі», — пояснює Анна Корягіна.

Окремі випадки з найбільшим впливом:

  • Підрив Каховської ГЕС.
  • Обстріли ТЕС, що викликали масштабні пожежі.
  • Розлив нафти в Чорному морі.
  • Пошкодження заводів, таких як Авдіївський коксохімічний та «Азот».

Онлайн-мапа доступна для перегляду і є корисним інструментом не лише для міжнародної комунікації, але й для підготовки наукових робіт, досліджень та публікацій. Зокрема, дані про пошкодження нафтобаз та інших об’єктів, внесені до бази екологічних злочинів, були використані в дослідженнях впливу російської агресії на клімат. Цей ресурс відіграє важливу роль у приверненні уваги до екологічних злочинів росії, а також у плануванні заходів із мінімізації шкоди та відновлення природного середовища.

Відповідальність у післявоєнний період

Екологічні наслідки війни залишатимуться актуальною проблемою після завершення бойових дій. Під час відновлення країни необхідно враховувати екологічний аспект, адже застосування принципів зеленого відновлення дозволить не лише відбудувати зруйновані міста, але й відновити постраждалі природні території. Для цього важливо розуміти масштаб впливу війни та визначити найбільш уразливі зони.

Екологічна складова має стати ключовою в процесі післявоєнного відновлення. «Екодія» наголошує на необхідності врахування стандартів екологічної стійкості для збереження природи та відбудови України.

Quote«Наша головна мета — показати масштаб шкоди, завданої війною українській природі, і наголосити на важливості відновлення країни з урахуванням екологічних стандартів. Ми маємо шанс відбудувати Україну екологічно стійкішою», — зазначає експертка з кліматичної політики «Екодії» Соф’я Садогурська.
Подякувати 🎉