У понеділок, 24 червня, влада Києва провела перші суспільні обговорення з питань меморіалізації пам'яті війни росії проти України в столиці. Про проблеми меморіалізації пам’яті війни у Києві та їх вирішення – далі у матеріалі ю
Які проблеми меморіалізації пам'яті російсько-української війни у Києві
Серед основних проблем міська влада Києва називає відсутність структурованості у меморіалізації пам'яті загиблих російсько-української війни
«Кількість загиблих киян і киянок значно зросла, і увіковічити всіх просто неможливо. Неправильна практика — обирати і створювати конкуренцію між загиблими. Директори шкіл питають: як назвати школу на честь загиблого випускника, якщо їх вже п'ятеро?» — розповідає Вікторія Муха, голова постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій.

Вікторія Муха, голова постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій. Фото: The Page

Також депутатка міськради сказала, що через велику кількість загиблих неможливо усім встановити пам’ятники:
«У нас є будинки, будівлі, де по 5-7 меморіальних дошок в честь загиблих», — підтвердила депутатка.
Крім того існує проблема непорозуміння між громадськістю та родичами загиблих, коли встановлюють мурал на честь загиблого, не повідомляючи про це близьких героя.
Представники громадськості, своєю чергою, розповіли про проблему «пріоритезації» загиблих героїв. Також вони скаржились на довгий процес обробки заявок на пам’ятні дошки:
«Треба шукати вирішення проблеми, щоб не перетворювати школи у пантеони», — вважає Ганна Літовка — урбаністка, містопланувальниця, фасилітатор суспільного обговорення з питань меморіалізації пам'яті війни росії проти України в місті Києві, узагальнюючи, що розповідали у її групі

проблеми меморіалізації пам'яті російсько-української війни у Києві. Фото: The Page
Як у Києві зберігатимуть пам’ять про російсько-українську війну
Громадськість виступає за цифровізацію процесу меморіалізації:
- встановлення цифрових екранів на вулицях Києва, де будуть розповідати про героїв війни;
- існує ідея створення музею російсько-української війни на базі Київської фортеці;
- створення книги пам’яті у паперовій та електронних версіях;
- дослідження громадської думки, зокрема у родичів загиблих.
«Відштовхуючись від досліджень громадської думки, можна зробити висновки, як діяти з меморіалізацією», — підсумувала Ганна Літовка.
Також серед пропозиція громадськості — переосмислення площі Українських героїв:
«Це переосмислення площі Українських героїв з точки зору станції метрополітену. Це не тільки про загиблих, але й про живих, тих, хто повернувся, або тих, хто має якісь травми після бойових дій. Власне про них треба також подбати», — розповіла Ганна Літовка.
У підсумку зустрічей будуть створені методичні рекомендації.