11 листопада у Баку стартував COP29, найбільша кліматична конференція ООН, яка зібрала 100 тис. учасників із 190 країн. Україна втретє представлена на цьому глобальному заході завдяки Climate Innovations Made in Ukraine: Driving Global Sustainability, організованій українською екосистемою зеленого підприємництва Greencubator за підтримки UMAEF (Ukraine-Moldova American Enterprise Fund).
Хто представляє Україну на COP29 (відео):
Your browser doesn't support HTML5 video.
«Для України надзвичайно важливо бути присутньою на кліматичному саміті СОР29 — це свідчить про нашу стійкість у сфері кліматичної політики та здатність працювати разом із цивілізованим світом задля спільної мети: подолання кліматичної кризи та досягнення кліматичної нейтральності. Наше завдання — показати Україну як центр зелених інновацій, екологічних рішень і цифрових трансформацій, де народжуються нові проєкти та ініціативи», — говорить Світлана Гринчук, міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України.
На COP29 в Українському павільйоні будуть презентовані вісім провідних кліматичних стартапів:
- S.Lab – екологічне паковання для промислового використання.
- E Farm Pro – інновації точного землеробства для зменшення викидів та підвищення врожайності.
- ECOFACTOR – зарядні рішення для електромобілів.
- Frendt – цифрові системи для ефективного управління сільським господарством.
- Advansys – енергетичний моніторинг для підприємств.
- MELT WATER Inc. – екологічні системи очищення води без використання фільтрів.
- The Good Plastic Company – матеріали Polygood® з 100% переробленого пластику для архітектури та дизайну.
- GO TO-U – операційна система для зарядних станцій електромобілів.
«Сьогодні український малий і середній бізнес потребує підтримки, зокрема і у посиленні його ролі у подоланні глобальних викликів. Тому сектор зеленої економіки є надзвичайно важливим. Віримо, що кліматичні інновації й надалі набуватимуть популярності в Україні та відкриватимуть нові можливості на світових ринках», — говорить директорка програми місцевого економічного розвитку UMAEF Ірина Озимок.
Українські стартапи, які представлятимуть країну, є учасниками програми ЄБРР/ЄС «Кліматичні Інноваційні Ваучери», що з 2017 року підтримує екологічний бізнес.
У 2024 році концепція павільйону зосереджена на ідеї, що великі зміни можливі завдяки спільним зусиллям. Основою павільйону став український екологічний папір із вбудованим насінням різнотрав’я. На його площі понад 120 м2 художниця Олександра Жумайлова створила ілюстрацію, яка демонструє 50 ключових екологічних ініціатив України. Серед них — цифрові технології землеробства, розробки у сфері відновлюваної енергетики, інновації у розмінуванні, стартапи з виробництва паперу з опалого листя, системи уловлювання вуглекислого газу, екологічна альтернатива пінопласту, мобільні заводи-принтери. Багато з цих українських розробок уже застосовуються у США, Великій Британії та Японії. Павільйон акцентує увагу на принципі відновлення — "build back greener" і підкреслює необхідність компенсування екологічних втрат, завданих війною.
Під час повномасштабного вторгнення росія здійснила понад 6500 екологічних злочинів, внаслідок яких було викинуто в атмосферу 180 млн тонн парникових газів. Війна пошкодила майже 3 млн га лісів, а 139 тис. км2 української землі залишаються замінованими — це втричі більше за площу Швейцарії.
Завдяки зонам віртуальної реальності відвідувачі зможуть побачити масштаби знищення українських лісів і полів, а також пролетіти над Каховським водосховищем — місцем масштабної рукотворної екологічної катастрофи. Водночас вони матимуть змогу побачити природне диво відновлення — вербовий ліс, що виріс на його місці.
Попри війну, Україна залишається відданим партнером у глобальній боротьбі зі зміною клімату. Напередодні COP29 український парламент закріпив на законодавчому рівні 2050 рік як ціль для досягнення кліматичної нейтральності.