Gradus Research дослідив як майже рік повномасштабної війни змінив життя укранців, й які ключові соціальні тренді будуть актуальними цього року.
«Впродовж усього року ми споглядаємо, як українське суспільство загартовується у боротьбі із зовнішнім ворогом. І ці зміни, що відбулися з нами у 2022, і торкнулися кожного аспекту життя — довіри до людей та влади, залученості до допомоги іншим, свідомості вибору і споживання, усвідомлення того, що вдома краще, — всі вони залишаються з нами у 2023 році та рухають нас до перемоги», — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Міграція українців
Понад третина українців — переважно жінок та дітей — через війну були змушені залишити місця свого постійного проживання.
- 82% мігрували в межах області чи України,
- 18% переїхали за кордон.
Міграція українців. Фото: Gradus Research
Переважна більшість мігрантів — мешканці східних областей, проте інші регіони демонструють також доволі високу міграційну активність.
Разом з цим, українці демонструють стабільно високе бажання повернутися додому: понад 70% опитаних повернуться як тільки безпекова ситуація покращиться
Довіра до людей та держави
Рівень соціальної довіри. Фото: Gradus Research
Українці почали більше довіряти один одному під час війни. Дослідження яке було проведене у червні 2022 року показало що 63% респондентів довіряють людям загалом, тоді як у жовтні 2021 року їх кількість становила 45%.
- 62% опитаних почали довіряти жителям свого населеного пункту,
- 67% довіряють сусідам та людям, що живуть поруч,
- 80% довіряють знайомим.
Підтримка української мови та брендів
Війна стала каталізатором багатьох процесів, в тому числі консолідації українського суспільства.
Мова спілкування. Фото: Gradus Research
Від початку повномасштабної агресії відбулася хвиля переходу на українську мову. До лютого 2022 українською в побуті спілкувалися близко 40% дорослого міського населення України. Зараз цей показник наближається до 60%.
Разом з цим, 69% опитаних заявляють, що свідомо обирають продукцію українських брендів. А 56% тих, хто почав купувати нові бренди під час війни, роблять це, щоб підтримати українських виробників.
Емоційна стабільність під час війни
Українці тримаються попри більш ніж 300 днів екстремального життя у війні. Про це свідчать результати вересневого дослідження.
Тоді 41% респондентів оцінили своє психічне здоров'я в діапазоні від 8 до 10 балів, за шкалою від 1 до 10, де 1 означає «з моїм психологічним здоров'ям багато проблем», а 10 – «з моїм психологічним здоров'ям взагалі немає проблем».
Загальний рівень суб’єктивного стресу при цьому залишається дуже високим — 84% опитаних констатують це зараз. Проте цей показник відрізняється серед чоловіків і жінок.
Рівень стресу. Фото: Gradus Research
Віра в перемогу України
Віра в перемогу України залишається на високому рівні із перших днів повномасштабної війни: наразі 87% респондентів абсолютно або скоріше впевнені, що Україна здатна відбити напад російської федерації.
Головними запоруками перемоги України громадяни вважають військову допомогу країн Заходу та міць Збройних Сил України.
Віра в перемогу. Фото: Gradus Research
Фінансовий статус та зайнятість поступово відновлюються
Все більше українців повертаються до активного виконання своїх робочих обов’язків, відповідно можна спостерігати зменшення частки тих, хто має роботу, але не працює.
Кілька цікавих цифр:
- 78% населення повідомило про скорочення доходів,
- 64% регулярно донатять,
- 950 грн — сума середнього донату на місяць.
Працевлаштованість українців. Фото: Gradus Research
Українці змінюють свою споживацьку поведінку
Продовжується раціоналізація споживання:
- 90% опитаних планують свої покупки заздалегідь,
- 4% респондентів частіше роблять імпульсні покупки,
- 44% українців обирають бренди відносно їх позицій щодо підтримки армії, політичної позиції, мови спілкування чи співпраці з країною-агресором,
- 60% населення відмовилися від купівлі продукції міжнародних брендів, що продовжують діяльність у росії.
Українці споживають інформацію з кількох джерел
Війна та постійне переживання небезпеки відносно себе чи близьких зробили українців новинозалежними — кожен другий переглядає новини декілька разів на день. В медіаменю номером першим стали месенджери (Telegram, Viber, тощо), які, до речі, не є рекламними платформами. 69% українців споживають новини саме там.
Вони обганяють сайти, телебачення та навіть соціальні мережі (63% опитаних), посуваючи їх на друге місце. За ними йдуть інформаційні інтернет-ресурси (46%). Національні ТВ-канали, які раніше входили до ТОП-3 джерел споживання інформації про суспільно-політичне життя, займають четверте місце. Їх дивляться 34% громадян, щоб отримати актуальну інформацію.
