За 2022 рік діяльності Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) передало до бюджету країни 38,4 млн грн, тоді як загальна сума арештованого підсанкційного майна сягає десятків мільярдів. Чому Україна може обернути в живі гроші лише невелику частку активів підприємств із російським слідом, розповідає 
.
23 травня на засіданні тимчасової слідчої комісії з економічної безпеки (ТСК) нардепи намагалися з’ясувати, які активи підсанкційних підприємств вдалося залучити на користь держави. Підсумовуючи доповіді представників різних правоохоронних структур, що передавали в управління АРМА майно та грошові кошти, на які накладено санкції, голова ТСК Ярослав Железняк нарахував 70 млрд грн. Водночас він зауважив, що загалом протягом 2022 року бюджет отримав від АРМА 38,4 млн грн — і це надходження від всіх справ, пов’язаних не тільки з російськими власниками.
«Чому так мало?» — запитав Железняк представника Агентства та поцікавився сумою всіх активів, що зараз перебувають у веденні АРМА.
Чому АРМА не може продати арештовані корпоративні права
Останнє запитання голови ТСК залишилося без відповіді. Керівник Управління менеджменту активів АРМА Олексій Таможанський не зміг назвати кількість і сумарну оцінку всіх активів. Пояснення щодо малих надходжень до бюджету пов’язано з численними нюансами.
За оцінкою Таможанського, з початку повномасштабного вторгнення АРМА отримало реальні матеріальні активи на суму приблизно 5 млрд грн. Решта — таке, що не можна продати.
Оскільки Таможанський не зміг назвати кількість активів, він оперував кількістю судових ухвал, за якими до АРМА передають гроші, рухоме та нерухоме майно тощо. За його словами, приблизно 80% усіх судових ухвал, що передані АРМА, складають корпоративні права, виражені в грошовому еквіваленті, які неможливо реалізувати. Ці права стосуються посередницьких організацій, що не мають власного майна, тому продати акції фірми-пустишки нереально.
Майже 58 із 330 ухвал не містять заборону прав користування для власників. Тобто новий управитель має погоджувати свої дії з власником. Крім того, ще 10 — 15 ухвал стосуються досудових розслідувань різних правоохоронних структур, що наклали арешт на одні й ті самі об’єкти.
Як АРМА та інші структури втрачають підсанкційні активи
Негативно впливає на роботу відсутність експертної оцінки майна в правоохоронних структурах. Після отримання активів в управління АРМА перевіряє наявність, комплектність і актуальність вартості об’єктів. Часто під час перевірки Агентство стикається з неточністю: нерухомість знесено або перебудовано, техніка виявляється неробочою або взагалі зникла.
«Є приклад, коли нам передали в управління асфальтобетонний завод білоруської компанії. Коли ми виїхали на місце, з’ясували, що це завод — мобільний модульний об’єкт, побудований у 2021 році й переміщений у невідомому напрямку», — розповів Таможанський.
Він також підтвердив, що є доволі багато випадків, коли доводиться передавати в управління третім сторонам активи з меншою цінністю, ніж вказано в судовій ухвалі. І в оголошеннях на конкурс також часто зазначено не актуальні дані.
Члени ТСК побачили в цій невідповідності простір для зловживань, але інструментів контролю зараз немає.
Ще одну суттєву проблему становить відсутність охорони. У деяких випадках навіть підсанкційні власники фактично можуть перемістити свою техніку в невідомому напрямку без порушення закону. Ні АРМА, ні представники правоохоронних структур, що були присутні на комісії, не мають можливості охороняти заарештовані об'єкти.
Читайте також
