Декілька десятків тисяч звільнених – HR-експерти про згортання проєктів USAID в Україні

Автор

Марія Бабенко

«Вчора мала виходити на «роботу мрії», а сьогодні знову в пошуку», – такі повідомлення вже можна побачити в українських соцмережах у зв’язку з реорганізацією Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) через претензії до діяльності USAID Дональда Трампа. з’ясовує, як вірогідне згортання проєктів USAID в Україні позначиться на зайнятості і зарплатах.

Скільки фахівців в Україні втратять роботу через кризу в USAID

Максим Розгон, CEO консалтингової компанії Osoba, зазначає, що зміни відбуваються дуже активно і швидко – керівники програм та проєктів, які стосуються покращення здоров’я і свободи слова, вже планують оптимізацію чисельності працівників і зниження заробітної плати.

«Буму на ринку кандидатів із цих сфер поки не відчувається, проте якщо за місяць проєкти не поновляться, ми матимемо декілька десятків тисяч нових кандидатів на ринку праці, – ділиться баченням ситуації Максим Розгон. – Звичайно, ринок NGO останніми роками набрав обертів і має попит, наприклад, на фандрейзерів. А працівники медичної сфери, теоретично, можуть перейти на проєкти інших благодійних фондів європейських донорів. Проте вузькоспеціалізовані спеціалісти деякий час ризикують залишитись у творчій відпустці».

Офіс USAID у Вашінгтоні (США). Фото: Depositphotos

Відчуває зміни і Наталія Слинько, засновниця та CEO консалтингової компанії Talent Match, що кілька років співпрацює з NGO-організаціями, які реалізують проєкти з фінансуванням USAID.

«Деякі проєкти у мене повністю зупинилися. І це вплинуло і на тих, кого ми підбирали під ці проєкти – вони звільнилися і залишилися на ринку праці, і на підрядників, які допомагали мені підбирати такий персонал, а це була ціла команда. Тобто це напряму вплинуло навіть на мене», – розповідає Слинько .

Олена Журочкіна, HR-експертка, повідомляє, що HR-спеціалісти вже фіксують зростання кількості резюме від фахівців, які раніше працювали в проєктах, що фінансувалися USAID. Найчастіше йдеться про представників наступних сфер:

управління: фахівці з досвідом управління міжнародними проєктами, розробки стратегій та бюджетування;
консалтинг: спеціалісти з різних галузей (економіка, право, управління), які надавали консультаційні послуги в межах проєктів;
сільське господарство: агрономи, ветеринари, фахівці з аграрного бізнесу;
енергетика: інженери, експерти з енергоефективності тощо.

«Ці фахівці часто мають високу кваліфікацію та досвід роботи в міжнародних проєктах, але стикаються з труднощами при пошуку нової роботи, оскільки їхні навички можуть бути не повністю затребувані на українському ринку праці», – коментує ситуацію Журочкіна.

Обсяг фінансування проєктів USAID в Україні вимірюється міліардами доларів. Фото: Depositphotos

Як приклад Наталія Слинько наводить проєкт, де були необхідні проджект-менеджери, які працюють з напрямом насіння сільськогосподарських культур. Туди з комерційного сектору забирали людей із відповідною експертизою – тих, хто знає фермерів, ринок насіння, засоби захисту рослин, добрива тощо. А тепер ці фахівці з часом, вочевидь, будуть змушені повертатися в свою сферу, що потребуватиме певної перебудови і зниження планки зарплатних очікувань. Слинько не прогнозує, що всі ці люди вийдуть на ринок праці прямо зараз. Адже багато хто з них має фінансову подушку і не залишає надії на відновлення проєктів.

«Поки що масових звільнень я не спостерігаю, але ринок штормить в передчутті. Все ж таки наразі фінансування призупинено і остаточне рішення щодо подальшої діяльності USAID не прийнято, – продовжує Домініка Іванова-Бекар, HR-експертка, власниця HR-агенції. – Наразі в нашій компанії проєкт з HR-аудиту та консалтингу для одного з NGO на холді [в стадії заморозки] до травня. Але за останній тиждень за кар’єрною консультацією та допомогою з працевлаштування звернулися лише два кандидати – це позиції менеджера гуманітарного проєкту та PR-менеджера, комунікаційника».

На думку Злати Тягунової, кар’єрної та HR-консультантки, реальну динаміку зміни вакансій у цій сфері (для фандрайзерів, менеджерів грантових проєктів тощо) можна буде оцінити за місяць-півтора, коли відбудеться певна стабілізація. Але це тільки вершина айсберга. Бо співрозмовниця прогнозує, що на ринок праці також потенційно вийдуть інші фахівці: smm-менеджери, журналісти, юристи, асистенти тощо, через що приріст пошукачів буде значно більшим.

Наталія Слинько підтверджує, що практично відразу шукати нову роботу доведеться достатньо широкому колу кейс-менеджерів або соціальних працівників, яких могли залучати до 300 на один проєкт для роботи в регіонах безпосередньо з кінцевими отримувачами міжнародної допомоги – людьми похилого віку, дітьми, незахищеними категоріями громадян.

Літня жінка з котом у центрі для біженців у Львові, який допоміг облаштувати USAID. Фото: УНІАН

На думку Іванової-Бекар, під звільнення також підпадуть координатори програм, соціальні та медичні працівники, психологи, юристи, які надавали консультаційні послуги в рамках проєктів.

«Без роботи на певний період до 3-6 місяців також залишатимуться комуніцкаційники, бухгалтери відповідної сфери (громадських організацій), менеджери та різні інші спеціалісти, – продовжує Олена Журочкіна. – За моїм досвідом, 30% цих експертів зможуть прилаштуватися максимально оперативно у схожі напрямки. Але бюджети у нас не ростуть, ні на зарплати, ні на PR».

Тобто, пошукачами роботи перш за все стає польовий, лінійний персонал проєктів USAID, а керівна ланка і вузькі фахівці – вичікуватимуть.

Чому без USAID в Україні стане менше роботи з високими зарплатами

Робота в NGO, зокрема в проєктах USAID, традиційно вважалася престижною серед «білих комірців». Зарплати тут часто пропонували близько еквіваленту $2 тис. і більше. Правда, заради працевлаштування доводилося проходити тривалий відбір і вдосконалювати англійську до рівня В2-С1.

«Залежно від масштабу проєктів заробітна плата була конкурентною, а іноді суттєво вищою за ринок, до того ж у багатьох випадках з прив’язкою до курсу євро або долара», – коментує ситуацію Домініка Іванова-Бекар.

Згортання проєктів USAID негативно позначиться на доходах фахівців, які були задіяні у цьому секторі. За словами Максима Розгона, рівень винагороди вже скоротили майже до мінімуму, а у випадку переходу працівників проєктів USAID в іншу сферу їхній дохід, скоріше за все, буде нижчим.

Завдяки USAID мультфільми, комікси та книги пса Патрона стали реальністю. Скріншот відео

«Програми USAID і UNDP [Програма розвитку ООН] дуже сильно впливали на ринок праці в плані очікувань щодо заробітної плати, – продовжує Наталія Слинько. – Я думаю, що за інерцією ще до 4-5 місяців фахівці будуть шукати відповідний рівень винагороди в інших організаціях, що буде не так вже й просто. Бо вже зараз видно: коли такі люди звертаються по допомогу, їх очікування щодо заробітної плати не міняються. Тоді як організації, що фінансуються іншими донорами, не мають можливості забезпечити такий рівень зарплат».

На думку Олени Журочкіної, у зв'язку зі скороченням попиту на фахівців у певних сферах може спостерігатися зниження рівня заробітної плати. Адже звільнені експерти зіткнуться з великою конкуренцією під час пошуку вакансій, і тому можуть не отримати пропозицій з високим рівнем компенсацій, до яких вони звикли. Відповідно, пошукачі з часом будуть змушені йти на компроміси.

«Якщо бізнес на певні вакансії (менеджери проєктів, грантрайтери, фандрайзери тощо) тривалий час не міг залучити кандидатів, то зараз відкривається можливість це виправити. Однак за відсутності широкої альтернативи вакансій для кандидатів роботодавці будуть диктувати свої вимоги щодо фінансової винагороди», – підсумовує Злата Тягунова.

Перспективи зниження доходів широкого кола фахівців, вочевидь, матимуть вплив і на суміжні сфери. Адже багато хто з них наразі орендує житло, оплачує навчання дітей, користується різноманітними послугами і в цілому звик до обсягу витрат, які вже не зможе собі дозволити.