Через підрив Каховської ГЕС українці зіштовхнулися з декількома ризиками. Про це в інтерв’ю розповів експерт Центру громадського здоров’я, завідувач відділу факторів виробничого та навколишнього середовища Анатолій Оперчук.
Перший ризик пов'язаний з інфекційними захворюваннями. «Існує загроза спалахів гострих кишкових інфекцій через обмежений доступ людей до чистої води. Зруйновані об’єкти різних інфраструктур, відбулося вимивання очисних, вигрібних ям, худобомогильників і цвинтарів, сміттєзвалищ, захоронень, де могли бути збудники різних інфекційних хвороб, в тому числі і особливо небезпечних», — пояснює Оперчук.
- Група кишкових інфекцій. Вода завжди відігравала значну роль в передачі інфекційних хвороб, а літня спека може сприяти розмноженню патогенних мікроорганізмів. Через затоплення існують ризики шигельозу (дизентерії), сальмонельозу, вірусного гепатиту А (колись в народі його називали хвороба Боткіна), черевний тиф, гельмінтози, вірусні кишкові інфекції (ентеровірусні, ротавірусні) та інші.
- Не виключається ризик холери. Міністерство охорони здоров’я, обласні центри контролю та профілактики хвороб ввели посилений епідеміологічний нагляд, проводять необхідні профілактичні, протиепідемічні, в тому числі дезінфекційні заходи.
- Ботулізм. На обмілілих територіях відмічається масовий мор риби. А мертва риба є загрозою харчового отруєння, ботулізму. Таку рибу не можна ні в якому разі збирати, готувати, споживати. Ботулотоксин – один із найпотужніших з усіх відомих біологічних токсинів. Він у 10 мільйонів разів сильніший за ціанистий калій та у 375 тисяч разів сильніший за нейротоксин гримучої змії. Від ботулізму людина може загинути за декілька годин, якщо своєчасно не призначити спеціальне лікування — сироватку.
«Також на постраждалих територіях існує ризик лептоспірозу, оскільки розмиті природні осередки цього захворювання, нори гризунів, сибірської виразки — через розмив скотомогильників. Не слід забувати про ризик захворювань, які передаються через укуси москітів: лихоманки чи інфекції шкірних покривів», — додає експерт.
Другий ризик. Отрути та хімікати з затоплених складів розчинилися і були винесені в Чорне море. Але це не означає, що небезпека від них минула. У Каховському водосховищі, яке функціонувало з 1954 року, оголилося дно. Слід враховувати те, що вище знаходяться великі промислові центри – Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське, Нікополь, Кривий Ріг, стічні води від яких потрапляли в Каховське водосховище. Через це мул, який оголився на дні водосховища, також може бути небезпечним в токсикологічному плані. Коли він підсохне й вітром буде розноситись на прилеглі території, це може привести до хімічних отруєнь людей у майбутньому.
Третій ризик. Водою, яка йшла з Каховського водосховища, були затоплені всі джерела нецентралізованого водозабезпечення нижче греблі Каховської ГЕС: колодязі та каптажі. А вище греблі Каховської ГЕС вода пішла або найближчим часом піде з наявних колодязів, з яких люди пили воду. Тобто сьогодні водозабір таких міст як Нікополь, Марганець, Покров, Апостолово і частково Кривий Ріг, обмежені або частково залишились без того водозабезпечення, яке було раніше.
«Зараз в Україні працюють гідрогеологи, проводиться геологічна розвідка, щоб знайти воду і забезпечити людей питною водою. Але це справа не одного дня, тому люди живуть на привізній воді. Частково ця потреба вирішується», — повідомив Оперчук.
Також експерт прокоментував ситуацію з водою в Херсоні і Миколаєві. «Увесь Херсон користується підземними свердловинами, які в основній масі не постраждали, і питне водозабезпечення в місті кардинально не порушене. Миколаїв раніше був повністю забезпечений водою з річки Дніпро. Під час окупації, коли росіяни перерізали водовід Дніпро-Миколаїв, Миколаївська військова адміністрація пробурила певну кількість свердловин, таким чином в основному забезпечивши водопостачання міста», — сказав він.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора