У 2023 році світова економіка в цілому зуміла оговтатися від наслідків пандемії COVID-19. У 2024 році світові центральні банки нарешті змогли почати знижувати відсоткові ставки, значною мірою здобувши перемогу над інфляцією і не спровокувавши при цьому глобальну рецесію. Акції досягли рекордних висот у США та Європі, а Forbes оголосив цей рік «знаменним для супербагатих людей», оскільки до них приєднався 141 новий мільярдер. Але 2024-й також став роком виборів, які покарали дійових осіб від Індії до Південної Африки, Європи та США за економічну реальність, яку люди відчували: криза вартості життя, спричинена кумулятивним зростанням цін після пандемії, пише Reuters. Для багатьох ситуація може стати складнішою у 2025 році. Якщо президент Дональд Трамп запровадить імпортне мито, яке спровокує торговельну війну, це може означати нову дозу інфляції, глобальне уповільнення або те й інше. Безробіття, яке нині близьке до історичних мінімумів, може зрости.
Війни в Україні та на Близькому Сході, політичні безвиході в Німеччині та Франції, а також питання з приводу китайської економіки ще більше затьмарюють картину. Тим часом для багатьох країн все більш важливим є питання вартості шкоди, завданої клімату.
За даними Світового банку, найбідніші країни перебувають у складному становищі, пропустивши постпандемічне відновлення. Останнє, що їм потрібно, це нові зустрічні вітри — наприклад, слабші умови торгівлі чи фінансування.
У більш багатих економіках урядам необхідно придумати, як протистояти переконанню багатьох виборців у тому, що їхня купівельна спроможність, рівень життя та майбутні перспективи знижуються. Нездатність зробити це може сприяти зростанню популярності екстремістських партій, що вже призводить до фрагментації та підвішування парламентів.
Нові пріоритети видатків нависають над національними бюджетами: від боротьби зі зміною клімату до посилення армій та піклування про старіюче населення. Тільки здорові економіки можуть генерувати необхідні для цього прибутки.
Зміна реального ВВП
Якщо уряди вирішать зробити те, що вони робили роками, тобто просто наростити ще більше боргів, то рано чи пізно вони ризикують виявитися втягнутими у фінансову кризу.
Як нещодавно заявила президент Європейського центрального банку Крістіна Лагард, 2025 року невизначеність буде «надлишком».
Все ще залишається лише гадати, чи Трамп просуватиме тарифи у розмірі 10-20% на весь імпорт, збільшуючи їх до 60% для китайських товарів, чи ці погрози будуть лише першим кроком на переговорах. Якщо він піде на це, наслідки залежатимуть від того, які сектори отримають основний удар і хто вживе заходів у відповідь.
Китай, друга за величиною економіка світу, стикається зі зростаючим тиском, що вимагає почати глибокий перехід, оскільки його імпульс зростання останніх років вичерпується. Економісти кажуть, що йому потрібно покласти край надмірній залежності від виробництва та дати більше грошей громадянам з низькими доходами.
Чи зможе Європа, економіка якої ще більше відстала від економіки США після пандемії, зайнятися усуненням корінних причин — від нестачі інвестицій до нестачі кваліфікованих кадрів? Спочатку їй потрібно дозволити політичні безвиході у двох найбільших економіках єврозони: Німеччині та Франції.
Для багатьох інших економік перспектива сильнішого долара — якщо політика Трампа розжене інфляцію і сповільнить темпи зниження ставок ФРС — погана новина. Це забере у них інвестиції та зробить їх доларові борги дорожчими.
Зрештою, треба додати до цього багато в чому непередбачуваний вплив воєн в Україні та на Близькому Сході — вони обидві можуть вплинути на вартість енергії, яка живить світову економіку.
Поки що політики та фінансові ринки розраховують на те, що світова економіка зможе подолати всі ці труднощі, а центральні банки завершать процес повернення відсоткових ставок до нормального рівня.
Проте МВФ у своїй останній доповіді попередив: «Приготуйтеся до невизначених часів».
Читайте також
