Агентство Bloomberg підтвердило інформацію про плани продати контрольний пакет російського «Яндекса» бізнесменам Володимиру Потаніну та Вагіту Алекперову.
За даними агенції, головна структура компанії — нідерландська Yandex N.V. — отримала від бізнесменів відповідну пропозицію. Рада директорів компанії, повідомили джерела Bloomberg, найімовірніше, обговорюватиме пропозицію «консорціуму мільярдерів» на засіданні, яке пройде в Досі наприкінці травня.
Російський «Яндекс», за даними Bloomberg, оцінюють у $7 — 7,5 млрд. Під час розрахунку суми угоди враховано 50-відсотковий дисконт, який влада рф вимагає під час продажу російських активів компаніями з «недружніх» країн.
Пул мільярдерів розділить між собою 51% акцій компанії
Президент рф путін погодив список майбутніх власників компанії «Яндекс», що перебуває під українськими санкціями. Контрольний пакет (51%) розділить «консорціум російських мільярдерів», а 49% залишаться в нідерландської Yandex N.V.
За даними джерел, наближених до «Яндекса», 17 травня 2023 року радник із корпоративного розвитку компанії Олексій Кудрін особисто зустрівся з путіним, щоб обговорити продаж частини компанії. У результаті в списку залишилося чотири покупці: власник холдингу «Інтеррос» Володимир Потанін, власник «Сєвєрсталі» Олексій Мордашов, засновник «Лукойлу» Вагіт Алекперов і банк ВТБ.
Яка частина пакета акцій дістанеться кожному покупцеві, усе ще невідомо. Імовірно, пакет буде приблизно порівну поділений між усіма учасниками «консорціуму», а решта залишиться в міноритаріїв, зокрема нинішніх топменеджерів «Яндекса».
Контекст. Санкції РНБО проти компанії «Яндекс» було запроваджено 15 квітня 2022 року. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну вартість компанії впала з $31 до $7 млрд. Цей актив є політично небезпечним з огляду на величезну роль «Яндекса» з-поміж російських технологічних компаній. Попри те, що торік «Яндекс» позбувся свого агрегатора новин, який критикували за відбілювання російських злочинів проти прав людини в Україні, він усе ще контролює понад 60% місцевого пошукового ринку, наражаючись на посилену інтернет-цензурну кампанію Кремля з початку війни.
