Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 25%. Чим це пояснюється

Національний банк України вирішив зберегти облікову ставку на рівні 25% річних, повідомили в НБУ в четвер,28 квітня. Перегляд ставки можливий з IV кварталу 2023 року.

НБУ вирішив не змінювати свою монетарну політику, спрямовану на високу привабливість гривневих заощаджень.

Забезпечити стійкий курс вдалося тільки завдяки жорстким валютним обмеженням, а це є не дуже ефективним і, навпаки, стримує економічну активність в країні.

Читайте також:

Новини

Читайте також:

Новини

НБУ знизив облікову ставку до 13%: що вплинуло на рішення

НБУ згадав про можливість валютної лібералізації вже «в осяжній перспективі» та пообіцяв монетарно підтримувати стійкий курс гривні й стале зниження інфляції.

«Осяжна перспектива» в перекладі з макропрогнозної означає IV квартал 2023 року. І тільки за умови сповільнення інфляції та високої реальної дохідності гривневих інструментів.

«НБУ готовий коригувати час і темп зміни облікової ставки з огляду на подальший розвиток подій на валютному ринку, інфляційну динаміку, стійкість міжнародної підтримки та результативність заходів із забезпечення привабливості гривневих інструментів», – підкреслили в Нацбанку.

НБУ планує опублікувати докладний макроекономічний прогноз в Інфляційному звіті 4 травня 2023 року.

Національний банк України поліпшив прогноз економічного зростання у 2023 році з 0,3% до 2,0%. Про це йдеться в повідомленні правління НБУ.

«Економіка вже цього року повернеться до зростання, яке пришвидшиться в наступні роки на тлі закладеного в прогноз зниження безпекових ризиків», — упевнені в НБУ.

Головними чинниками зростання в банку вважають:

• швидке відновлення енергетичної системи;
• м'яку фіскальну політику.

Головним чинником цього прогнозу правління НБУ вважає «зменшення безпекових ризиків» (припинення воєнних дій – ), нарощування пропозиції товарів завдяки відновленню оптимальних логістичних шляхів і виробничих потужностей.

Нацбанк не передбачає великих проблем з електроенергією, за винятком локальних і ситуативних дефіцитів у другому півріччі.

Також значна міжнародна фінансова допомога та активні державні видатки мають підтримати економічну активність і споживання в Україні.

«Зниження безпекових ризиків із наступного року», як у прогнозі НБУ називають надію на перемогу України, має сприяти прискореному економічному зростанню – до 4,3% у 2024 році та до 6,4% у 2025 році.

Також у прогноз закладено деокупацію територій і повноцінне відкриття чорноморських портів. Це має забезпечити поступове відновлення промислового виробництва та зростання врожаїв.

Також НБУ очікує, що українці-біженці потроху повертатимуться додому, що збільшить внутрішній попит.

НБУ також очікує значний дефіцит поточного рахунку. З чим це пов’язано:

• збільшення імпорту на тлі поступового відновлення внутрішнього попиту;
• витрати значної кількості вимушених українських мігрантів за кордоном;
• стриманий експорт через зниження врожаїв і обмежені логістичні шляхи.

Проте в Нацбанку сподіваються компенсувати ці чинники завдяки міжнародній допомозі. Вона може перевищити $42 млрд.

Через це міжнародні резерви мають зрости до приблизно $35 млрд наприкінці 2023 року, прогнозують у НБУ.

Завдяки резервам Нацбанк планує підтримувати курс гривні та поступово пом’якшувати валютні обмеження.

З 2024 року дефіцит поточного рахунку має скоротитися завдяки збільшенню експорту та поверненню українців додому. Проте й тут для підтримання рівня резервів банк більше розраховує на потужне зовнішнє фінансування та внутрішні держоблігації.

Тільки так, попереджають у Нацбанку, можна уникнути «емісійного фінансування суттєвого дефіциту бюджету».

Успішної роботи податкової зі збору податків і ОВДП не вистачає на державні видатки на війну та післявоєнну відбудову, нагадують у НБУ:

«Вагомим джерелом фінансування бюджетних потреб залишатиметься міжнародна допомога».

НБУ прогнозує поступове зниження дефіциту бюджету з 2024 року, але оговорюється, що прогноз побудований на очікуванні перемоги:

«Ключовим ризиком для цього прогнозу залишається триваліший строк та інтенсивність повномасштабної війни».

До початку 2024 року, за прогнозами НБУ, безпекові ризики залишаться високими. Інтенсивні й тривалі воєнні дії можуть призвести до погіршення інфляційних і курсових очікувань.

• Збільшення бюджетних витрат на нові потреби.
• Значний дефіцит в енергетиці.
• Гальмування або припинення роботи «зернового коридору».
• Європейські сусіди посилять обмеження на імпорт українського продовольства.
• Нові руйнування енергетичної інфраструктури, які повернуть суттєвий дефіцит електроенергії, що обмежуватиме економічну активність та експорт.
• Підвищення попиту на імпортне обладнання, енергоресурси та іноземну валюту.
• Повільніше, ніж очікується, зниження світової інфляції.

Щоб перебороти ці ризики, потрібно активно відбудовувати Україну та провести євроінтеграційні реформи. Для відбудови знову-таки потрібні значні обсяги зовнішнього фінансування.