Борги держави: топ-10 питань про внутрішній борг і облігації позики

Міністерство фінансів 7 березня залучило до держбюджету 16 млрд грн. Майже всі ці гроші раніше лежали в «заначці» банків, а тепер можуть бути використані на фінансування необхідних видатків, зокрема воєнних. Але все добре має свою ціну. Банки не подарували гроші державі, а дали в борг, купивши облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), дохідність яких становить у середньому 19% річних. У результаті держборг України ще більше зріс, що не може не позначитися на добробуті всіх українців. По-перше, тому що великий держборг розбалансовує державні фінанси, що провокує зростання інфляції, по-друге, для зниження боргу держава може збільшувати податкове навантаження на бізнес і громадян. Цей та інші аспекти пояснює .

Головна причина виникнення державного боргу – дефіцит держбюджету. Він утворюється, коли надходження виявляються нижчими за заплановані витрати. Просто скоротити (секвеструвати) витрати не завжди можливо, оскільки вони найчастіше виправдані та необхідні для функціонування та розвитку економіки та суспільства.

Якщо не можна збільшити доходи, що надходять у вигляді податків і з інших джерел, а зменшити дефіцит бюджету необхідно, уряд і залучає додаткове фінансування коштом запозичень. Такі позики можуть бути внутрішніми та зовнішніми, при їхньому використанні відповідно утворюється внутрішній і зовнішній борг.

Фінансування державного бюджету України у 2023 році

Внутрішній борг зазвичай формується через продаж (розміщення) державних цінних паперів, в Україні це ОВДП.

Також у загальному випадку внутрішній держборг складається з:

• кредитів, виданих державі банками та іншими кредиторами;
• не виплачених фізичним і юридичним особам компенсацій та інших зобов'язань.

Для повнішої оцінки боргового навантаження на державу до її боргових зобов'язань (прямого державного боргу) додають також борг, гарантований державою. Йдеться про зобов'язання компаній, банків, організацій, за якими держава виступає гарантом, отже, вони потенційно можуть стати боргом самої держави.

Станом на 31 січня 2023 року державний і гарантований державою внутрішній борг становив 1 492 млрд грн (35% загальної суми держборгу), або $40,8 млрд.

Читайте також:

Торік на фінансування безпеки та оборони України виділила понад 1,5 трильйона гривень

Зокрема:

• державний борг – 1 420 млрд грн ($38,84 млрд);
• гарантований державою борг – 72 млрд грн ($1,97 млрд).

Після 24 лютого минулого року обсяг внутрішнього боргу в гривні зростає на 1 – 2% на місяць. Головна причина цього – величезні витрати на ведення війни. Україна не може їх фінансувати коштом зовнішньої допомоги, тож доводиться шукати гроші всередині країни.

Державний внутрішній борг, як і будь-яке запозичення, – палиця, що має два кінці. З одного боку, це можливість залучати додаткові фінансові ресурси, необхідні для реалізації державних програм. З іншого, борг варто погашати, що призводить до збільшення навантаження на бюджет.

Тож обсяг державного внутрішнього боргу регулюється законодавчо. У законі про держбюджет-2023 зазначено, що до кінця року сума внутрішніх позик не може перевищувати 90,7 млрд грн. Проте закон дозволяє Мінфіну за рішенням Кабміну розміщувати ОВДП і понад цю межу, наприклад, отримавши дозвіл бюджетного комітету Ради, водночас виконавши низку умов.

Також закон встановлює межу суми держгарантій за кредитами, яку уряд може використати протягом року.

Вважається, що чим нижчою є прибутковість держоблігацій, тим стійкіше економічний стан країни. Наприклад, у США прибутковість зазвичай не перевищує 1 – 2%.

Максимальна прибутковість гривневих ОВДП, розміщених 7 березня, склала 19,65%, а валютних облігацій – зараз не перевищує кількох відсотків. Але ці прибутковості вищі за ставки за депозитами.

Внутрішній борг України станом на 31 січня 2023 року

Зазвичай прибутковість держоблігацій перевищує рівень ставки центробанку. Але за умов війни в Україні це не так. Облікова ставка становить 25%, а Мінфін довгий час тримав прибутковість ОВДП на рівні 11%. Після довгих дискусій із НБУ міністерство почало поступово підвищувати ставки.

Прибутковість ОВДП залежить від строку розміщення. Проте однозначної закономірності немає: «короткі» папери можуть коштувати дорожче за «довгі» й навпаки. Усе залежить від ситуації з держфінансами.

Коли говорять про боргове навантаження країни, зазвичай його не поділяють на зовнішнє та внутрішнє. Також звертають увагу не стільки на абсолютну величину державного боргу, як на його співвідношення до валового внутрішнього продукту (ВВП).

За даними дослідження Світового банку, проведеного у 2010 році, якщо держборг перевищує 77% ВВП, це свідчить про проблеми економіки країни.

Читайте також:

Питання 25%: чому НБУ, банки та Мінфін конфліктують щодо облікової ставки

У державах Євросоюзу ліміт держборгу до ВВП встановлено на рівні 60%. Держборг США стабільно перевищує 100% ВВП, але це мало кого непокоїть, бо всі розуміють: країна, яка друкує долари, завжди може розплатитися за своїми боргами.

Співвідношення держборг/ВВП в Україні наприкінці 2009 року було 35%, в умовах війни до 2016 року воно досягло 81%, але до кінця 2021 року знизилося до 49%. Наприкінці 2022-го це співвідношення, за оцінкою МВФ, було приблизно 87%.

Міністерство фінансів стабільно, у строк і в повному обсязі погашає випуски ОВДП. Останнє за часом погашення відбулося 1 березня 2023 року – виплатили 27 млрд грн за облігаціями, розміщеними під 11% річних 1 березня 2022-го.

Актуальний графік платежів за внутрішнім боргом у 2023 році представлений у таблиці.

Помісячні платежі у 2023 році за держборгом станом на 01.03.2023, млрд грн

Дефолт – це невиконання будь-яких фінансових зобов'язань. Його оголошує сама держава чи уповноважена міжнародна організація. Дефолт Україні за внутрішнім держборгом не загрожує. Головна причина цього полягає в тому, що переважну частину внутрішнього боргу номіновано в національній валюті. У крайньому разі держава може «надрукувати» необхідну суму грошей.

Також важливим є й те, що ОВДП погашають багато в чому завдяки новим розміщенням. Наразі довіри інвесторів до української держави вистачає, щоб купувати в неї облігації, за якими пропонується дуже висока за світовими мірками прибутковість.