Російські ЗМІ нещодавно презентували нову розробку – твердопаливну ракету «Солист», яку позиціонують як гібрид безпілотника та високоточної зброї. Поки що це лише прототип, що проходить вогневі випробування, однак РФ вже неодноразово демонструвала здатність швидко масштабувати перспективні технології.
За заявленими характеристиками, «Солист» має довжину 1,2 метра та злітну вагу до 20 кг. Запуск здійснюється з транспортно-пускового контейнера за мінометним принципом, після чого ракета піднімається на висоту до 2 км, розкриває керуючі аеродинамічні поверхні, і оператор бере її під контроль, орієнтуючись за зображенням із вбудованої камери. Фактично, наведення здійснюється за принципом телевізійного керування, аналогічно до FPV-дронів. Про це пише defence-ua.
Бойова частина «Солиста», за офіційними заявами, включає штатні боєприпаси від гранатометів РПГ-7 і СПГ-9 з масою від 2 до 5 кг. Серед потенційних цілей перераховують широкий спектр об'єктів, включно з літальними апаратами на малих висотах – очевидно, відповідно до фантазій російських пропагандистів.
Втім, суть розробки зводиться до створення високоточного боєприпасу для ураження цілей поза межами прямої видимості (NLOS), що може підвищити ефективність ураження противника на середніх дистанціях.
Розробкою займається «Кизлярський електромеханічний завод» («КЭМЗ»), основна спеціалізація якого далека від такого типу озброєння. Підприємство здебільшого працює над системами експлуатаційного контролю літальних апаратів, зокрема для винищувачів Су-27 і Су-30, виконуючи замовлення компанії «Сухой». Водночас заявлено, що розробку просуває не держкорпорація «Ростех», до складу якої входить «КЭМЗ», а «інкубатор технологій» АНО «Центр Ривир». У цьому центрі стверджують, що «Солист» викликав інтерес у багатьох російських підрозділів і вже влітку планується запуск його серійного виробництва.
З боку Defense Express зазначили, що ідея керування ракетою через камеру не є новою. Такий принцип використовують, зокрема, ізраїльські ракети Spike, новітній французький Akeron та іранські Almas. Більше того, деякі іранські керовані ракети для реактивних систем, зокрема версії Ababil, що можуть долати понад 80 км, також використовують подібний метод наведення. Оператор ракети «Солист» матиме близько 20 секунд для наведення та утримання ракети на необхідній траєкторії, поки вона спускається з максимальної висоти. Хоча ефективність удару залежатиме від майстерності оператора, важливо враховувати, що у «Солист» можуть бути інтегровані технології «машинного зору», що здатні значною мірою зменшити цю залежність.
Читайте також
