Мер Варшави Рафал Тшасковський з невеликим відривом випередив свого консервативного суперника згідно з опитуванням, оприлюдненим після завершення голосування
Ліберальний мер Варшави Рафал Тшасковський здобув мінімальну перемогу на президентських виборах у Польщі, згідно з даними екзитполу, але для визначення наступного президента країни буде потрібен другий тур з консервативним істориком Каролем Навроцьким. Про це повідомляє BBC.
Згідно з другим екзитполом, оприлюдненим пізно ввечері в неділю, Тшасковський, заступник лідера центристської партії «Громадянська платформа» прем'єр-міністра Дональда Туска, набрав 31,1% голосів виборців.
Кароль Навоцький, консервативний історик, посів друге місце з 29,1% голосів, згідно з даними екзит-полу.
Навроцький посів друге місце з 29,1% голосів.
Рафал Тшасковський відомий своєю проєвропейською позицією та активною підтримкою України. Водночас Кароль Навроцький побудував свою кампанію на антиукраїнських історичних претензіях.
Якщо результати опитування будуть підтверджені остаточними офіційними результатами, які не очікуються до кінця понеділка, Тшасковський і Навроцький змагатимуться у другому турі 1 червня, оскільки жоден з 13 кандидатів не набрав більше 50% голосів.
«Ми переможемо. Але для цього буде потрібно багато роботи і велика рішучість. Я переконаний, що переможе вся Польща», — заявив Тшасковський своїм прихильникам на мітингу в Сандомирі, на півдні Польщі.
Він пообіцяв співпрацювати з коаліцією прем'єр-міністра Туска для лібералізації суворого закону про аборти і прискорення реформи польської судової системи, яка, на думку багатьох, була політизована попереднім урядом, очолюваним партіє «Право і справедливість» (ПіС).
Тшасковський показав гірші результати, ніж прогнозували соціологічні опитування перед голосуванням, згідно з якими він випереджав Навроцького на 4-6%.
Президент Польщі має переважно церемоніальні повноваження, але може накладати вето на урядові закони. Коаліція Туска не має достатньо великої парламентської більшості, щоб подолати президентське вето.
Туск не зміг виконати багато зі своїх передвиборчих обіцянок, частково через те, що чинний президент-консерватор Анджей Дуда наклав вето на закони його уряду, а також через розбіжності всередині коаліції щодо таких питань, як аборти та цивільні партнерства.
Перемога Тшасковського зняла б вето президента, але Навроцький, ймовірно, буде ще більшою перешкодою, ніж Дуда.
Навроцький заявив своїм прихильникам у Гданську, що Туску необхідно перешкодити отримати повну владу в Польщі.
Він закликав прихильників двох ультраправих кандидатів, Славоміра Менцена, який посів третє місце і набрав 14,8%, і Гжегожа Брауна, який посів четверте місце і набрав 6,3%, «врятувати Польщу» від Туска.
Багато чого залежатиме від того, хто з кандидатів зможе мобілізувати свій електорат у другому турі.
Навроцький був невідомий на національному рівні до того, як «Право і справедливість» обрала його своїм кандидатом. Але він покращив свою роботу, а «Право і справедливість» традиційно добре вміє мобілізувати свої голоси.
Тшасковському потрібно буде завоювати голоси прихильників своєї центристської партії, а також тих, хто підтримує кандидатів молодших партнерів по коаліції — «Лівих» (Магдалена Беят) і консервативного «Третього шляху» (Шимон Головня).
Ще одне занепокоєння для Тшасковського — кращий, ніж очікувалося, результат ультраправих кандидатів, оскільки багато їхніх прихильників не проголосують за нього.
Результат Ментцена був сильним показником і продовжив покращення позицій його ультраправої партії «Конфедерація» з моменту її входження до парламенту в 2019 році.
Кого підтримають його переважно молоді виборці у другому турі?
Багато хто підтримав би Навроцького за його католицькі, орієнтовані на сім'ю погляди, але їм не подобається ліва економічна політика «ПіС», яка передбачає щедрі державні виплати.
Менцен є антиістеблішментом, і деякі з його прихильників можуть не захотіти голосувати ні за Навроцького, ні за Тшасковського, які представляють дві партії, що домінували в польській політиці протягом двох десятиліть.
Результат ультраправого депутата Європарламенту Гжегожа Брауна став неприємною несподіванкою для ліберальних виборців Польщі.
Браун потрапив у заголовки газет у 2023 році, коли він загасив вогнегасником свічки на єврейській менорі у польському парламенті після церемонії святкування Хануки.
Браун назвав це свято «сатанинським».
«Євреї мають занадто великий вплив на польські справи», — сказав він під час президентських дебатів минулого місяця.