Держпідприємство «Енергоринок» наприкінці листопада подало до Господарського суду Києва заяву про відкриття провадження щодо свого банкрутства. Причина — неможливість погасити заборгованість.
Однак у грудні суд повернув заяву через те, що до позову не було додано рішення власника (органу, уповноваженого управляти майном боржника. — 
). При цьому суд зазначив, що підприємство може повторно звернутися з позовом після усунення недоліків.
Контекст. Запуск нової моделі оптового ринку електроенергії, згідно з законом, відбувся 1 липня 2019 року. Реформа енергоринку — одна з вимог Євросоюзу. Вона передбачає перехід до конкурентного механізму формування ціни на електрику, а також ліквідацію «Енергоринку», власником якого є Кабмін, як єдиного покупця і продавця електроенергії. До кінця червня 2019 року держпідприємство виконувало функцію оптового постачальника електроенергії.
У липні 2019 року Госпсуд Києва відкрив провадження за позовом «Енергоатому» до «Енергоринку». Держпідприємство намагається стягнути 19 млрд грн заборгованості, з яких 9,8 млрд грн — основний борг та 9,2 млрд грн — інфляційні втрати.
Наступного місяця з таким же позовом до суду звернулася компанія «Укренерго». Вона вимагала від суду стягнення з «Енергоринку» 1,7 млрд грн заборгованості.
У листопаді 2019 року «Енергоринок» заявив про вимоги на 5,7 млрд грн до «Луганського енергетичного об’єднання».
Як свідчать дані «Енергоринку», на початку 2019 року найбільшими його боржниками були:
- «Регіональні електричні мережі» — 15,15 млрд грн;
- «Луганське енергетичне об`єднання» — 5,4 млрд грн;
- «ДТЕК Донецькі електромережі» — 5,2 млрд грн;
- «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» — 2,1 млрд грн;
- «Луганськобленерго» — 1,6 млрд грн;
- «Одесаобленерго» — 1,1 млрд грн;
- «Черкасиобленерго» — 1 млрд грн;
- «Запоріжжяобленерго» — 1 млрд грн;
- «ДТЕК Крименерго» — 793 млн грн;
- «ДТЕК Дніпровські електромережі» — 553 млн грн;
- інші компанії — 3,3 млрд грн.
Читайте також
Чому ринок медичного обладнання посилено досліджують правоохоронці і що з цим робити
