Дві українські атомні станції в середу, 22 грудня, вийшли на потужність вищу за номінальну — це абсолютний рекорд. Про це повідомив в. о. президента «Енергоатому» Петро Котін під час випробувального пуску 3-го гідроагрегату Ташлицької ГАЕС, передає «Інтерфакс-Україна».
«Сьогодні Запорізька та Південно-Українська АЕС встановили абсолютний рекорд — вони працюють на потужності вище за номінальну. ЗАЕС — на 6140 МВт і ПУАЕС — на 3050 МВт», — повідомив Котін.

Зазначимо, що досягти такого рівня навантаження ЗАЕС вдалося завдяки реалізації масштабного проєкту – розширення відкритого розподільчого пристрою (ВРП-750) станції та введення в роботу четвертої повітряної лінії 750 кВ – підстанції «Каховська». До введення в експлуатацію лінії та нового ВРП-750 кВ на ЗАЕС технічне обмеження становило 5 300 МВт, що не давало змоги атомній станції видавати повну наявну потужність 6 000 МВт. Тому на сьогодні працюють всі шість енергоблоків ЗАЕС без будь-яких мережевих обмежень.
Південно-Українська АЕС минулого тижня підключила до мережі другий енергоблок після завершення робіт з оновлення програмного забезпечення програмно-технічного комплексу системи регулювання турбіни.

Контекст. Нагадаємо, що Міністерство енергетики розраховує, що в осінньо-зимовий період 2021 — 2022 років працюватимуть 14 із 15 наявних атомних енергоблоків в Україні.
«Під час нинішнього осінньо-зимового періоду «Енергоатом» стає не просто базовою, а основною генерацією, гарантуючи безпечне та стабільне проходження опалювального сезону», — зазначив голова компанії Петро Котін.
Наприкінці січня 2022 року планується підключити до енергосистеми п'ятнадцятий енергоблок № 4 на Рівненській АЕС.
Це відбудеться після перевантаження ядерного палива та проведення підготовчих робіт до вивантаження відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) на Центральне сховище ВЯП.
Головне від The Page
Дякуємо, що підписалися на The Page.
Буде гаряче!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
Я погоджуюсь з політикою конфіденційності
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки