Останніми тижнями на адресу компанії Uklon у мережі з'явилося чимало звинувачень у роботі під час комендантської години, «захмарних» тарифах, оптимізації податків та діяльності без ліцензії. Про це пише «Економічна правда».
З середини лютого в анонімному телеграм-каналі зі скандальною репутацією «Джокер» почали з'являтися провокаційні повідомлення про роботу таксі Uklon. Наприклад, про сумну перспективу термінової спали податків за три роки.
Уклон (відео):
Your browser doesn't support HTML5 video.
Одне з найсерйозніших звинувачень – ухилення Uklon від сплати податків в Україні. Воно стосується доходів і водіїв-партнерів, і самої компанії. Uklon не відповідає за податки водіїв, бо позиціонує себе як райдхейлінг-сервіс. Фірма лише надає майданчик, через який водії надають послуги з доставки пасажирів. Компанія не наймає їх на роботу, тому не відповідає за сплату ними податків.
В умовах співпраці з водіями компанія прописує їхні права та обов’язки. Серед вимог немає нічого про необхідність оформлювати ФОП або реєструватися іншим чином у податкових органах. Водночас у пункті 9.9 публічної оферти Uklon вказано, що партнер зобов'язаний сплачувати податки з отриманого доходу відповідно до законодавства залежно від свого правового статусу.
Компанія залишає за собою право надавати інформацію про водіїв-партнерів до Державної податкової служби, якщо отримає відповідний запит.
Підробіток у райдхейлінг-сервісах не врегульований українським законодавством, тому на нього поширюється загальне правило: кожен зобов’язаний самостійно декларувати свої доходи та сплачувати з них податки.
Де-юре, якщо водії Uklon не оформлені як ФОПи, то вони мають щороку подавати декларацію про доходи, вказувати обсяг заробленого за рік і визначати суму податку: 18% з доходу фізичної особи та 1,5% військового збору.
Більшість водіїв так не роблять, і про цю проблему раніше говорили депутати профільного комітету Верховної Ради. Вони зареєстрували законопроєкт, який запроваджував спеціальний податковий режим для тих, хто підробляє через сервіси таксі чи служби доставки або робить манікюр чи перекладає тексти.
Проєкт дозволяв людям, які займаються такими підробітками, спрощено оформлятися і сплачувати податки за зниженою ставкою 6%. За оцінками авторів документа, ця система могла б приносити бюджету щороку до 10 млрд грн.
Однак депутати не розглянули проєкт. За даними співрозмовників ЕП в парламенті, ідею не підтримали Мінфін та МВФ. Автори законопроєкту намагаються знайти компромісне рішення, яке дозволило б запровадити спрощений режим сплати податків представниками гіг-економіки — моделі трудових відносин, що ґрунтується на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях.
Читайте також
