Витрати на озброєння і наукові дослідження зростають серед деяких азійських країн, які реагують на погіршення безпекових перспектив розширенням своїх зовнішніх промислових партнерств і водночас намагаються розвивати власну оборонну промисловість. Про це пише Reuters, посилаючись на щорічну Оцінку безпеки Азійсько-Тихоокеанського регіону, оприлюднену лондонським Міжнародним інститутом стратегічних досліджень (IISS).
Автори дослідження повідомляють, що зовнішня промислова допомога залишається життєво важливою навіть тоді, коли країни регіону в кінцевому підсумку прагнуть до самодостатності
«Нещодавні конфлікти в Україні і на Близькому Сході в поєднанні із загостренням стратегічної конкуренції між США і Китаєм і погіршенням безпекового ландшафту в Азійсько-Тихоокеанському регіоні можуть призвести до зростання оборонно-промислового партнерства. Конкурентна динаміка безпеки через тліючі вогнища напруженості ... зумовлює необхідність розвитку військових сил і засобів для їх подолання», — йдеться в документі.
Витрати на оборонні закупівлі і дослідження та розробки зросли на $2,7 млрд між 2022 і 2024 роками і досягли $10,5 млрд серед ключових країн Південно-Східної Азії — Індонезії, Малайзії, Філіппін, Сінгапуру, Таїланду і В'єтнаму — в період з 2022 до 2024 року.
Це зростання відбувається навіть попри те, що у 2024 році країни витрачатимуть на оборону в середньому 1,5% ВВП — показник, який залишався відносно постійним протягом останнього десятиліття.
У дослідженні, оприлюдненому напередодні щорічної зустрічі з питань оборони в рамках Діалогу Шангрі-Ла в Сінгапурі цими вихідними, йдеться про те, що країни Азійсько-Тихоокеанського регіону все ще покладаються на імпорт більшості ключових видів озброєнь і техніки.
Це і підводні човни, і бойові літаки, і безпілотники, і ракети, і сучасна електроніка для спостереження і збору розвідданих.
Очікується, що на неформальній сінгапурській зустрічі світових оборонних і військових посадовців домінуватиме невизначеність, спричинена затяжним конфліктом в Україні, політикою безпеки адміністрації Трампа і регіональною напруженістю навколо Тайваню і спірного жвавого водного шляху в Південно-Китайському морі.
Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати стають дедалі активнішими і просуваються вперед, йдеться в дослідженні, хоча європейські компанії мають помітну присутність у регіоні, яка розширюється завдяки передачі технологій, створенню спільних підприємств та угодам про ліцензійну збірку.
Зараз ОАЕ мають диверсифіковану мережу партнерів, таких як китайський збройовий гігант NORINCO і конкуруюча з ним індійська Hindustan Aeronautics.
Спільні розробки не завжди бувають легкими, йдеться в дослідженні, яке пропонує уроки з двадцятирічної співпраці Індії з росією над створенням надзвукової протикорабельної ракети BrahMos.
Хоча ця зброя, що викликає побоювання, знаходиться на озброєнні Індії, її експорту заважає відсутність чіткої стратегії, а поставки її першому сторонньому замовнику, Філіппінам, розпочалися лише у 2024 році, йдеться в дослідженні.
Тісніші російсько-китайські зв'язки можуть ще більше ускладнити розробку цієї зброї, особливо якщо москва вирішить надати пріоритет зв'язкам з Пекіном у розробці гіперзвукової версії ракети.
Читайте також
