Як пройшла конференція у рамках хакатону Precision від Brave 1. Фото: The Page
Минулого тижня Brave 1 зібрала сотню виробників зброї на хакатоні Precision. Про те, коли очікувати перші повністю роботизовані взводи, ракети проти стратегічних бомбардувальників росії та про труднощі Сил безпілотних систем — далі у матеріалі.
Мета у 1 млн дронів буде перевиконана цього року: Михайло Федоров
Віцепрем’єр-міністр почав з успіхів Brave 1. За його даними, станом на липень 2024 року Brave 1 профінансував понад 2,3 тис. розробок. Кластер видав грантів на $4,5 млн. Також політик розповів про стан програми у 1 млн дронів:
«Мета у 1 млн дронів, яка була на цей рік, вона, я думаю, ми не будемо спойлерити, але ви всі знаєте, що вона перевиконана, вона буде в тому році. І ці цифри вже не проблеми», — заявив Федоров.
Віцепрем'єр-міністр України Михайло Федоров на хакатоні Precision від Brave 1
Також Федоров анонсував великі гранти у Brave 1. Вони стартуватимуть від 500 тис. грн і доходитимуть до 2 млн грн.
Основний фокус буде зроблено на грантах для компаній, що займаються виробництвом ракет, дальністю понад 1 тис. км:
«Я також про нього сьогодні не буду говорити, досить відкрите, але він пов'язаний з ракетними програмами, і цього року будуть сотні мільйонів грантів для компаній, які цим займаються», — розповів віцепрем’єр-міністр
Сам проєкт буде запущено орієнтовно через 6-9 місяців.
Які перспективні напрями озброєння бачить Генштаб ЗСУ
За словами Андрія Лебеденка, заступника Головнокомандувача ЗСУ, наразі ЗСУ бачить перспективу у комплексному застосуванні наземних роботів, або так званих НРК. Нині вони використовуються як окремі одиниці для перевезення спорядження або поранених чи у знищенні російської піхоти:
«Ми кажемо вже сьогодні про можливість мати ті професіональні роботизовані комплекси з високим ступенем автономності, і вони можуть виконувати не одну функцію, а задачі, які ставляться. Наприклад, чи може бути замінений відвідний опорний пункт. Чи можуть роботизовані комплекси забезпечити виконання тих же задач, які ставляться перед механізованою батареєю», — розповів Лебеденко.
Андрій Лебеденко – заступник Головнокомандувача ЗСУ, у центрі
Окрім цього, Лебеденко повідомив, що перший повністю наземний роботизований взвод буде працювати на фронті вже у жовтні цього року.
Також заступник Головнокомандувача розповів про пріоритетні напрями розвитку ЗСУ. Це і вдосконалення систем управління, системи «свій чужий» на безпілотних літальних апаратах, використання дронів групами тощо.
Наступний рік —
рік роботизованих систем — Мінстратегпром
Ганна Гвоздяр — заступниця міністра Стратегпрому України — розповіла, що її міністерство працює над спрощенням контрактування для оборонних підприємств. В Україні наразі працюють 500 оборонних підприємств. Вони створили 1,9% ВВП минулого року. Більшу частину виробництва становлять дрони і РЕБи.
«Якщо стосовно софта, то їх значно більше, всі хочуть бути корисними, всі хочуть стати на військові рейки», — пояснила чиновниця.
Ганна Гвоздяр – заступниця міністра Стратегпрому України
Гвоздяр прогнозує зростання оборонної промисловості у 5,5 раза, а не у 6, тому що в Україні відбуваються постійні обстріли, відключення світла, і це дуже заважає оборонці. Однак міністерство зараз працює над тим, щоб забезпечити стабільне електроживлення для військових підприємств.
Погоджуючись з Андрієм Лебеденком, Гвоздяр також назвала НРК пріоритетом наступного року:
«Я вірю, що наступний рік буде роком роботизованих систем. Які ще більше замінять людей на фронті. Ми працюємо над тим, щоб прибрати людей з переднього краю, де це можливо».
У співпраці з німецькою компанією Helsing українські виробники створюють FPV-дрони з донаведенням. Німецька Quntum System допомагає виробляти дрони. Французька Thales виробляє з державою РЕБи. Планує заходити на український ринок й американський виробник дронів.
Також посадовиця розповіла, що наразі оборонка змогла досягти високого рівня співпраці з військовими, особливо у проведенні тестування продуктів та експертизи.
Під кінець виступу Гвоздяр розповіла про глобальну фандрайзингову компанію Zbroyari, що збирає кошти по світу на закупівлю зброї:
« У нас є 10 мільярдів спроможностей українських виробників, які не можуть бути, на жаль, повністю покриті коштами Міністерства стратегічної промисловості. Ми зробили банку. І за підтримки міністерств ми зараз ходимо і колядуємо. Ми кажемо іноземним державам: купіть те, що виробляє наша оборонка для українського війська, і таким чином підтримайте нашу економіку, наших виробників».
Наразі кошти виділили Данія, Нідерланди та Канада. Також очікуються $2 млрд від США та $434 млн від заморожених активів рф.
Існує потреба у оперативних безпілотниках: Сухаревський
Очільник Сил безпілотних операцій Вадим Сухаревський розповів, що на тактичній глибині до 20 км ЗСУ має достатню кількість безпілотних апаратів, однак наразі існує нестача військових дронів на оперативній глибині — від 20 до 100 км:
«Ми говоримо з виробниками про те, що нам потрібно якимось чином закривати і вже оперативну глибину», — пояснив очільник Сил безпілотних систем.
Щодо наземних дронів, то за словами Сухаревського, керівництво країни давно звернуло на них увагу. Наразі у кількох бригадах введені експериментальні підрозділи роботизованих комплексів. І натепер триває робота над статутом наземних роботизованих комплексів.
Очільник Сил Безпілотних операцій Вадим Сухаревський (справа)
На морі існує проблема оборони морських суден та портів за допомогою дронів:
«Що стосується оборони, то цей напрям розвивається повільно, складний напрямок. Я шукаю проєкти, спроможності, щоб нарощувати. Мене цікавлять морські безекіпажні системи. Я шукаю виробників, які можуть забезпечити зв'язок, який може бути забезпечений за будь-якої погоди. Я шукаю розумні рішення на базі штучного інтелекту, автоматичні, щоб уникати надводної роботи, боротися з завісами, боротися з відображенням у тиху погоду», — розповів Сухаревський
Також іншим викликом є можливість одночасної роботи дронів і РЕБ:
«Немає червоної кнопки, яка би поклала усі ворожі дрони та не давала заважити працювати нашим», — розповів Тор, начальник РЕБ 80 бригади ЗСУ.
Наразі основна проблема наземних роботів є захист з неба:
«Ми вже так втратили не один НРК. Це найбільша причина, чому ми втрачаємо роботів», — Олександр Ябчанка, капітан роти «Гонор» батальйону «Вовки да Вінчі» 59 ОМБр.
Тарас Шандура, заступник командира батальйону «Ахіллес» з озброєння, розповів, що їм часто самим доводиться перевіряти дрони, щоб запобігти проблем на фронті. Бо деякі виробники їх не тестують:
«Абсолютно кожну FPV ми перевіряємо. Перевіряємо кожний цикл, починаючи з прошивки, у майстерні, перевіряючи, чи діє дрон адекватно. Якщо це підтверджується, то кожен FPV ми обльотуємо. І хочемо звернутися до кожного виробника, який цього не робить. Одразу, коли на такий дрон вішається масогабарит, то виникає багато запитань».