5 вересня у світі відзначають Міжнародний день благодійності, в Індії – День вчителя, у В’єтнамі – День початку занять у школах, в Данії – День підняття прапора на честь ветеранів.
нагадує, які історичні події відбулися 5 вересня в Україні і світі.
Хто вбив Бориса та Гліба
У 1015 році, за «Повістю временних літ», князь турівський Святополк у боротьбі за київський престол надіслав своїх найманців вбити молодшого брата, Гліба Володимировича, князя муровського, якого сам і викликав до Києва. Так саме Святополк у липні того ж року нібито вбив його єдиноутробного брата Бориса. Ще один брат – Ярослав, князь новгородський, за офіційною версією літописів, попередив Гліба не їхати до Києва. Тому найманці вбили юного князя у дорозі, на річці Свядині неподалік Смоленська. Святополк, якого літописи називають сином то Володимира, то його брата Ярополка, отримав престол, за який боровся з Ярославом до 1019 року. Проте переміг Ярослав, що став Мудрим, а Святополк отримав у офіційних літописах прізвисько Окаянний, тобто братовбивця.
У 1072 році мощі Бориса та Гліба перенесли до Вишгорода, а православна церква канонізувала їх, почавши з двох убитих отроків відлік православних святих.
Сучасні історики мають великі сумніви, що саме Святополк усунув молодших претендентів. Надія Нікітенко з Інституту Святої Софії національного заповідника «Софія Київська» у інтерв’ю «Радіо Свобода» називає таку трактовку тенденційним історичним романом. Вона нагадує, що за альтернативними скандинавськими хроніками, Святополка навіть не було в Києві на той час, а версію про братовбивцю створили в інтересах Ярослава, який, скоріше за все, і організував вбивства молодших братів. Як би там не було, переможців не судять.
Хто дійсно вбив Бориса і Гліба, перших православних святих?
У 1661-му Шарль Ож'є де Батц де Кастельмор, граф Д'Артаньян, капітан королівських мушкетерів, заарештував у Нанті Ніколя Фуке, міністра фінансів короля Людовика XIV.
У 1698 році московський цар Петро I встановив податок на бороди, для всіх, крім селян та духовенства. Таким чином молодий правитель після навчання в Європі намагався прищепити підданим сучасну європейську моду на голені обличчя.
У 1793-му Французький національний конвент встановив Режим Терору для захисту революції.
У 1905 році у штаті Нью-Гемпшир за ініціативи президента США Теодора Рузвельта був підписаний Портсмутський мирний договір, яким закінчилась російсько-японська війна.
У 1918-му Раднарком Російської РСФР видав декрет «про червоний терор» задля боротьби з контрреволюцією, спекуляцією і злочинами за посадою шляхом ізолювання «класових ворогів» у концентраційних таборах і шляхом фізичного знищення «всіх осіб, причетних до білогвардійських організацій, змов і заколотів».
Як «Чорний вересень» зробив 5 вересня 1972 року чорним для Олімпіади в Мюнхені
5 вересня 1972 року під час Олімпіади в Мюнхені палестинська терористична група «Чорний вересень» напала на олімпійське містечко і взяла в заручники 11 ізраїльських спортсменів. Двоє загинули під час нападу, а дев'ятеро були вбиті наступного дня, під час невдалої спроби визволення від поліції Баварії.
Після 6 вересня Олімпіаду покинули команди Ізраїлю, Єгипту, Філіппін, Алжиру, деякі члени збірних Нідерландів та Норвегії. Спортсменів-євреїв з інших країн взяли під посилену охорону, частина спортсменів знялася зі змагань через «ганебне» рішення організаторів продовжити ігри.
Ізраїль оголосив полювання на терористів. Розвідники Моссаду вистежили та вбили всіх причетних до нападу.
Міжнародний олімпійський комітет був змушений значно переглянути політику безпеки та посилити охорону спортсменів під час всіх наступних ігор. Довгі роки МОК відмовлявся згадувати жертв теракту під час Олімпіад. Вперше меморіальна церемонія відбулася тільки у 2016 році, на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро.
Історії теракту в Мюнхені присвячені три художніх та щонайменше десяток документальних стрічок.
Що відбувалось на Олімпіаді в Мюнхені 5 вересня 1972 року – відео
У 2014-му у засідці під Веселою Горою і Цвітними Пісками на Луганщині українські війська втратили 42 бійця загиблими і зниклими безвісти. У тому бою взяли участь бійці батальйону «Айдар», 80 Окремої десантно-штурмової бригади, 5 АеМР, 1 Окремої танкової бригади, а з боку росіян – відома ДШРГ «Русіч». Варто зауважити, що напередодні, 3-4 вересня, у рамках підготовки до Мінських переговорів, були заяви про режим припинення вогню саме з 5 вересня. 8 вересня російські та сепаратистські бойовики повернули частину тіл загиблих українців зі слідами катувань.
У 2019-му почав роботу Вищий антикорупційний суд України, створений за три роки до того.
Читайте також
Ключові інсайти та практики клієнтського досвіду на 17’CUSTOMER EXPERIENCE CONFERENCE 26-27 вересня
