11 липня 2024 10:10

Новини

Цей день в історії: 11 липня 1995 року серби почали геноцид у Сребрениці

Автор

Кіра Іванова

11 липня у світі відзначають Міжнародний день вшанування пам’яті геноциду в Сребрениці 1995 року, Всесвітній день народонаселення, Всесвітній день шоколаду, в Монголії – День Наадам, національного триборства (куди входять монгольська боротьба, кінні перегони та стрільба з лука), в Аргентині – День бандонеона (гармоніки), у Польщі – Національний день пам’яті жертв геноциду поляків на Волині.

нагадує, які історичні події відбулися 11 липня в Україні та світі.

У 1657 році неподалік міста Магерів на північ від Львова коронне військо під проводом реґіментара Стефана Чарнецького перемогло об'єднану трансільвансько-козацьку армію князя Дьордя II Ракоці (25 тис. штиків) та Антона Ждановича, якого на допомогу князю надіслав Богдан Хмельницький (10 тис. бійців).

Читайте також:

Новини

Цей день в історії: 3 лютого луснула перша економічна бульбашка – до чого тут тюльпани

Читайте також:

Новини

Цей день в історії: 3 лютого луснула перша економічна бульбашка – до чого тут тюльпани

У 1801 році французький астроном Жан-Луї Понс з Марсельської обсерваторії відкрив свою першу комету – з 37, це більше за будь-кого іншого. Одну з комет він назвав своїм іменем, а вже у XX столітті його ім’я дали також кратеру на Місяці.

Яким міг бути пам’ятник Богдану Хмельницькому у Києві

11 липня 1888 року у Києві на Софійській площі в рамках святкування 900-річчя прийняття християнства відкрили пам'ятник Богдану Хмельницькому за проєктом скульптора Михайла Микешина.

Перший проєкт пам’ятника був відверто антипольським та антисемітським: кінь гетьмана топтав копитами тіло єзуїта, вкритого розірваним польським прапором, поруч нього лежав розірваний ланцюг, як символ визволення від «польського іга». Зі скелі падали фігури польського шляхтича та єврея-орендаря, а перед скелею малорос, червонорос, білорус та великорос слухали пісню сліпого кобзаря. На п’єдесталі були барельєфи битви під Збаражем, Переяславської ради та в’їзду козаків на чолі з Хмельницьким у Київ.

Коштів, зібраних за всеросійською підпискою на пам’ятник, не вистачало. Тому бюджет проєкту скоротили, водночас зменшивши шовінізм композиції – залишили тільки гетьмана на коні та єзуїта. Імператор Олександр II подивися на гіпсову копію та наказав єзуїта також прибрати. На бронзову статую у 1879 році пішло 1600 пудів (25,6 т) металобрухту.

Готова статуя п’ять років зберігалась у дворі будинку Присутствених місць (нині столичний главк поліції) – на постамент бюджету вже не вистачило. Лише у 1885 році архітектор Володимир Ніколаєв створив та реалізував більш дешевший проєкт постаменту. Каміння для постаменту подарувала Київська фортеця. Ніколаєв відмовився від гонорару, а на зекономлені гроші спроєктував ще огорожу та ліхтарі.

За однією з легенд, спочатку хвіст коня був нечемно повернутий чітко у бік Михайлівського Золотоверхого собору, тому постамент розвернули. Таким чином Хмельницький, який булавою мав би погрожувати Польщі, сьогодні погрожує кудись у бік Швеції. Водночас легенда, що гетьман погрожує москві, є тільки легендою – гетьман ніколи не вказував туди булавою.

У березні 2022 року пам’ятник Богдану Хмельницькому, як і більшість інших пам’ятників, закрили від уламків та обстрілів – спочатку мішками з піском, потім великими щитами.

Яким міг бути пам’ятник Богдану Хмельницькому у Києві, встановлений 11 липня 1888

Як серби вчинили геноцид в Сребрениці у 1995 році

11 липня 1995 року в боснійському місті Сребрениця серби почали вбивати мусульман. Під час різанини у Сребрениці протягом десяти днів, до 22 липня, було вбито близько 8000 боснійських мусульман, чоловіків від 12 до 77 років. Геноцид почався після захоплення Сребрениці військом Республіки Сербської під командуванням генерала Ратка Младича за співучасті воєнізованого підрозділу «Скорпіони» під контролем МВС Сербії.

Цей епізод вважався наймасштабнішим воєнним злочином у сучасній європейській історії (поки його не перекрили воєнні злочини росії у Маріуполі та Бучі). Гаазький трибунал для колишньої Югославії у 2007 довів, що різанина в Сребрениці була заздалегідь спланована та методично втілена, і визнав її актом геноциду.

У квітні 1995-го ООН оголосила анклав Сребрениця «зоною безпеки» під своєю охороною. Проте 370 легкоозброєних солдатів контингенту UNPROFOR були не в змозі запобігти різанині.

Офіційний список зниклих безвісти або вбитих під час різанини містить 8372 імені. Станом на липень 2012 року було ідентифіковано 6838 жертв геноциду за аналізом ДНК частин тіл у масових могилах. Станом на липень 2021 року 6671 тіло було поховано в Меморіальному центрі Поточарі, ще 236 – в інших місцях.

Разом з убивством хлопчиків та чоловіків серби примусово депортували від 25 до 30 тис. боснійських дітей та жінок-мусульманок. Тисячі з них були також зґвалтовані, йдеться у свідченнях для трибуналу.

Цей день в історії: 11 липня 1995 року почалась різанина у Сребрениці

Сербія офіційно не визнає факт геноциду. Деякі серби стверджують, що різанина була помстою за цивільних сербів, вбитих боснійськими бойовиками зі Сребрениці під командуванням Насера Орича. Міжнародний кримінальний суд та ООН відхилили та засудили ці заяви про «помсту» як недобросовісні спроби виправдати геноцид.

Сьогодні просербські та проросійські сили поширюють у соцмережах та на різних ресурсах твердження, що різанина в Сребрениці – це брехня та фальсифікація. Google видаляє такі маніпуляції англійською, проте пошук іншими мовами видає тисячі результатів.

За цей злочин проти людськості у 2007 році були засуджені Радислав Кристич, Відоє Благоєвич, Драган Йокич, Любіш Беєр та Вуядин Попович. Президент Сербії Радован Караджич (у 2016) та генерал Ратко Младич (у 2017) після багатьох років суду були визнані винними у численних актах геноциду та військових злочинах і засуджені до довічного ув’язнення. Геноцид у Сребрениці був ключовим пунктом обвинувачень проти них. У 2023 році міжнародний суд засудив на 15 років офіцерів державної безпеки Сербії Йовіцу Станішича та Франко Сіматовича, які контролювали сербське воєнізоване формування «Скорпіони».