Розкрита інформація про засновників форуму наркоторговців Legalizer – це лише частина величезної індустрії з продажу заборонених речовин через цифрові канали комунікації.
Як деанонімізували засновників Legalizer
В середині серпня цього року невідомий хакер деанонімізував засновників форуму Legalizer. Цей сайт – найбільший серед країн колишнього СРСР майданчик для торгівлі наркотиками. Зламник опублікував у вільному доступі паспортні дані власників платформи, контакти користувачів та їхнє листування.
Форум Legalizer доступний відразу за декількома адресами. Основний ресурс запропонований на сайті, проте простий пошук у Google показує ще декілька «дзеркал» сайту, серед них — legalizer.cc, legalizer.biz, legalizer.vip. Вміст цих сайтів повністю ідентичний, і таке копіювання використовується насамперед для ситуацій, коли ресурс буде заблокований в одній із країн, жителі якої активні на цьому форумі.
Хакер, який зміг виявити дані засновників проєкту, розмістив їх на сайті (якщо це посилання не працюватиме, то можна скористатися посиланням на архів інтернету).
Серед засновників проєкту Legalizer зламник назвав громадянина Латвії Артема Шведова, зареєстрованого у Московській області Романа Кухаренка та українця Олександра Прохоженка. Частина інформації про засновників ресурсу представлена у вільному доступі, решту пропонується купити за один біткоїн.
Автори статті в російському «Комерсанті» цитують думку експертів, які не виключають того факту, що названі прізвища людей насправді не мають стосунку до реальних засновників та керівників проєкту Legalizer, проте впевнені, що ця інформація може призвести до арештів людей, пов’язаних із сайтом.
Українське видання АІН опублікувало колонку фахівців із OSINT з компанії Molfar (OSINT — Open source intelligence, розвідка на основі відкритих даних). У цій публікації розповідається детальніше про українця-адміністратора форуму Legalizer та про його легальний бізнес – тату-студію в Харкові та Києві.
Даркнет-ринок та Silk Road, або Як наркотики почали продавати у мережі
Ідея продажу заборонених речовин в онлайні не нова. Більше того, як тільки почала існувати ізольована окрема «темна мережа» — так званий даркнет (DarkNet), почали з’являтися ідеї використання її для торговлі забороненими речовинами. Серед них – не обов’язково наркотики. На ринках даркнету продаються підробні документи, кіберзброя, персональні дані, заборонені фармацевтичні препарати та багато іншого.
До 2010 року ці процеси були розрізненими та хаотичними. Проте з появою в даркнеті мережі «Шовковий шлях» (Silk Road) та популяризацією альтернативних платіжних інструментів, таких як біткоїн, торгівля забороненими товарами в темній мережі набула нових масштабів. Засновник Silk Road Росс Уїльям Ульбріхт (Ross Ulbricht), відомий своїми лібертаріанськими поглядами, хотів створити платформу для продажу саме заборонених речовин. У правилах Silk Road містилася заборона на продаж даних банківських карт, дитячого порно, замовлень убивств та інших нелегальних товарів.
Автори фільму Silk Road, знятого у 2021 році, цитують Росса Ульбріхта, який нібито хотів зробити так, щоб наркотики можна було замовити через інтернет так само просто, як і будь-який інший товар, а Silk Road повинен був стати «Amazon для наркотиків».
За даними Digital Citizens Alliance, у 2011-2013 роках саме на Silk Road припала переважна частка онлайн-трафіку з продажу наркотиків. У 2013 році після арешту Ульбріхта була спроба створити Silk Road 2.0, проте цей майданчик пропрацював приблизно рік.
Офіційні дані щодо статистики активності Silk Road дещо різняться, проте всі вони говорять про надзвичайно високу активність цієї платформи. До прикладу, Ніколас Крістін (Nicolas Christin) з університету Карнегі-Мелона підрахував, що у 2012-2014 роках щорічні транзакції Silk Road перевищували $15 млн. Проте згодом учений писав, що його не здивують реальні цифри в $30-$45 млн.
Щоденна аудиторія сайту складала 60 тис. користувачів. Згідно з іншими даними, на Silk Road в 2011-2013 роках було проведено понад 1,2 млн угод, які забезпечили загальний дохід у 9,5 млн біткоїнів, а комісія платформи перевищила 615 тис. біткоїнів. У цих угодах взяли участь більше 146 тис. покупців і майже 4 тис. продавців.
За даними організації Digital Shadows, що займається цифровою безпекою, після закриття Silk Road та Silk Road 2.0 працювало ще декілька майданчиків для продажів наркотиків онлайн. Проте після припинення існування найбільших із них, AlphaBay та Hansa, у 2018 році ринкова активність продавців перемістилась у Telegram та децентралізовані торговельні майданчики, такі, як OpenBazaar. Причому Telegram у різних країнах світу став основним майданчиком саме для заборонених товарів.
Hydra, Telegram та форуми
Найбільшою в Рунеті платформою для торгівлі наркотиками онлайн є доступна лише через браузер Tor платформа Hydra. Понад 2,5 млн акаунтів, 400 тис. з яких уклали хоча б одну угоду – такі дані активності користувачів наводить російське медіа «Проєкт», яке опублікувало найдетальніше розслідування діяльності цього майданчику. Автори матеріалу підкреслюють, що на Заході онлайн-маркетплейси для торгівлі забороненими речовинами існують менше року, після чого їх закривають спецслужби, натомість Hydra працює декілька років без особливих труднощів, що пов’язане зі створенням видимості боротьби з наркоторгівлею.
Наразі дані розслідування діяльності Hydra описували її активність лише у Росії. Проте у 2021 році з’явилася новина (з посиланням на повідомлення на сайті самого проєкту) про те, що російський майданчик Hydra планує розширювати свою присутність і в інших країнах і готує експансію у Азербайджан, Вірменію, Казахстан, Киргизію, Молдову, Таджикистан, Узбекистан та Україну. На форумі сайту для цього було створено тему «Акція для продавців СНД» із пільговими пропозиціями, які повинні зацікавити цільову аудиторію, тобто продавців та покупців. Проте не можна виключати, що Hydra вже працює в Україні таємно.
Про активність онлайн-торговлі наркотиками в Україні може свідчити і той факт, що Україна разом із Росією та США увійшла до трійки країн із найбільшим об’ємом криптовалютних транзакцій, що проходять через ринки даркнету, випередивши, до прикладу, Китай. Користувачі темної мережі на умовах анонімності розповідають, що в Україні набагато безпечніше працювати через те, що тут поліція менше уваги звертає на учасників процесу – лабораторії, закладчиків та оптових постачальників, не кажучи вже про кінцевих покупців. Хоча новини про активну боротьбу з онлайн-продажами наркотиків регулярно з’являються в медіа.
Окрім відомого Legalizer, справжнім клондайком для онлайн-торговців наркотиками є захищений месенджер Telegram. Про це знають жителі великих міст, які можуть бачити назви Telegram-каналів та ботів з продажів наркотиків на стінах будинків. Незважачи на різні способи пошуку та викриття таких каналів у Telegram, зокрема спеціальний Telegram-бот СтопНаркотик, яким полюбляють вихвалятися правоохоронці, Telegram-торгівля забороненими речовинами процвітає. Час від часу з’являються новини про успіхи правоохоронців, наприклад, закриття мережі Telegrass та затримання засновників проєкту, та дуже швидко на платформі Telegram з’являються нові канали, чати та навіть Telegram-боти для автоматичного продажу наркотиків. Технічні можливості ботів дозволяють робити замовлення повністю в автоматичному режимі – ознайомитися з асортиментом, вибрати товар, дозу та район, де можна забрати закладку. Оператор може втрутитись у цей ланцюжок на моменті оплати.
Занадто вільна каса
При пошуку даних про форум Legalizer ми не лише виявили декілька дзеркал сайту, що свідчить про те, що його засновники заздалегідь потурбувалися про можливе блокування ресурсу. Вміст Legalizer доступний усім охочим навіть без особливої реєстрації, а Google послужливо допоможе в цьому.
Вивчення вмісту Legalizer привело нас до різних Telegram-каналів, в яких велась торгівля забороненими речовинами. Пошук та аналіз вмісту цих проєктів відбувався без додаткових інструментів на кшталт анонімного браузера Tor чи інших інструментів доступу до DarkNet.
Усім відома активність української влади щодо блокувань онлайн-ресурсів, яка триває вже чотири роки. Вона часом набуває дивних проявів, більше того, містить апріорі невиконувані вимоги щодо блокувань окремих Facebook-сторінок та YouTube-каналів, які реалізувати неможливо, окрім як заблокувати повністю в Україні Facebook та YouTube.
Водночас робота онлайн-платформ із продажу заборонених речовин відбувається успішно та не потребує від потенційних покупців жодних кроків для отримання доступу до цих ресурсів. Іншими словами, в Україні не потрібно навіть йти у DarkNet, щоб купити заборонені речовини. Досить браузера та реєстрації у Telegram.
Це наша реальність, яка існує одночасно з медійним гвалтом навколо активної боротьби з забороненими речовинами.
Існування будь-якого захищеного цифрового інструменту в якийсь момент перетворює його на засіб для незаконної або забороненої в конкретній країні діяльності. Один із способів не перетворитися виключно на інструмент терористів, наркоторговців та продавців зброї – це готовність компанії-розробника платформи створити потужну систему модерації контенту, але досвід Facebook демонструє, що її робота не завжди є ефективною та успішною.
Що стосується Telegram, то час від часу керівництво компанії повідомляє про блокування каналів, що продають наркотики та персональні дані, проте ці дії – це буквально краплі в океані заборонених угод, що здійснюються у закритих Telegram-чатах.
Читайте також
